Бойко Н.О., Висоцька М.О.
Матеріали Міжнар. туристичного форуму
«Туризм в Україні: виклики та відновлення»
(м. Київ, 21-22 березня 2023 р.)
К.: КНЕУ, 2023. 337 с. С.70-72.

Гастрономічний туризм Закарпаття як один з етапів повоєнного відновлення українського туризму

Анотація. Український гастрономічний туризм має значні перспективи розвитку на ринку туристичних послуг, незважаючи на те, що наразі, не набув достатньої популярності. Сучасна ситуація в Україні надає поштовх до просування гастрономічного туризму, зокрема і на Закарпатті, оскільки цей вид туризму є не тільки складовою релакс-турів, а має власні туристичні маршрути і програми. У роботі окреслено нагальні проблеми відновлення і стратегії розвитку гастрономічного туризму.

Ключові слова: гастрономічний туризм, гастрономічні тури та фестивалі, відновлення, стратегії розвитку.

Гастрономічний туризм є одним із найперспективніших напрямів розвитку ринку туристичних послуг, різновид спеціалізованого туризму, пов’язаний із ознайомленням і пізнанням національних кулінарних традицій світу - синтез гастрономічних уподобань, кулінарної майстерності, культури. З точки зору організації туризму, гастрономічний тур дає можливість ознайомитись із оригінальними технологіями приготування місцевих продуктів харчування, традиціями їх споживання, володінням навичками кулінарного мистецтва, участю у фестивалях і культурних тематичних заходах. Маршрути з урахуванням даного туристичного напряму розроблюються з метою пізнання місцевої культури через національні страви.

гастрономічний туризм Закарпаття

За інформацією Всесвітньої асоціації гастрономічного туризму, турист у середньому витрачає на подорож 1200 дол. США, з яких 425 або 36% припадає на гастрономію. Туристи, які спеціально обрали гастрономічний тур, або ті, для кого дегустація страв є основним чинником подорожі, витрачають близько 50% від загальних витрат під час поїздки або близько 600 дол. США [1].

Варто зазначити, що наразі в Україні гастрономічний туризм не є таким популярним, як у країнах Європи, не дивлячись на ствердження деяких науковців щодо його активного розвитку. Винні тури Закарпаттям давно запущені і вдосконалюються з кожним роком, але досі не набули широкої популярності серед туристів, особливо серед іноземних.

Внаслідок пандемії COVID-19 та повномасштабного вторгнення, туризм в Україні сповільнив свій розвиток. Це, звісно, торкнулося і гастрономічного туризму, що викликає сумніви щодо його швидкого відновлення і в повоєнний час. Однак, у світі є багато прикладів, коли після масштабних військових конфліктів, країни швидко відроджувалися і ставали знову привабливими для гостей.

Одним із них може стати Боснія та Герцеговина, конфлікт на території якої тривав з 1992 по 1995 роки. Приріст туристичних потоків за офіційними даними 1995 р. складав всього 24%. Вже у 2019 р. загальний вклад туризму в економіку Боснії та Герцеговини становив 10,5% [2]. За даними Всесвітньої туристичної організації, у 2020 р. Боснія і Герцеговина посіла третє місце у світі за темпами розвитку туризму.

Подібні ситуації швидкого відновлення туризму після воєнних конфліктів були на Кіпрі, в Єгипті, Хорватії, Грузії, Ізраїлі (у цій країні конфлікт триває і досі, але місцеві жителі і влада змогли просувати туризм і під час складної військово-політичної ситуації у державі). Кожна із цих країн має свої «родзинки», які приваблюють туристів. Так, у Єгипті стрімко став розвиватися рекреаційний і культурно-пізнавальний туризм, у Боснії і Герцеговині - «темний туризм», у Хорватії - купально-пляжний, екологічний туризм, на Кіпрі - круїзний, екологічний, купально-пляжний туризм, в Ізраїлі - релігійний і паломницький, медичний і культурно-пізнавальний, у Грузії - гастрономічний, зокрема, винний, на морському узбережжі і в горах - рекреаційний.

В Україні, на нашу думку, популярними видами туризму після закінчення війни будуть: культурно-пізнавальний, лікувально-оздоровчий, а також військово-історичний, екологічний і гастрономічний. Із цих напрямків, гастрономічний туризм може стати пріоритетним у повоєнному відновленні, оскільки він є найбезпечнішим для подорожей поряд із екологічним туризмом. Саме гастрономічний туризм є складовим елементом усіх видів турів, що не носить характер сезонності, не потребує значних капіталовкладень, але водночас розкриває самобутність традицій українського народу. Одним із найпривабливіших регіонів з точки зору гастрономічного туризму є Закарпаття, так як ця туристична дестинація є не лише однією із найкрасивіших і найпопулярніших територій України, а й одним із найстрокатіших регіонів за своїми традиціями, побутом населення, різнобарвною культурою та їжею.

Закарпатський регіон серед туристів славиться своїми автентичними стравами, такими як: бограч, токан, копчена свинина, сири та вина - це традиційне меню регіону. Через це подорожуючі доволі часто віддають перевагу екскурсіям на різноманітні сирні мануфактури та у винні підвали. Варто зазначити, що регіон також пропонує туристам гастрономічні фестивалі, які потребують професійнішої організації, хоча досить потужно рекламуються. Якщо і вдається зібрати велику групу туристів, то часто наступного року, вони не повертаються, що означає те, що ці туристичні заходи повинні бути удосконалені.

Слід зазначити, що наразі створено досить багато гастрономічних маршрутів, серед яких: «Гастрономічний тур Закарпаттям», «Сиро-винний тур», «Закарпаття на смак» та інші, які включають дегустацію сирів, вин, меду, еко-ковбас тощо, а також екскурсії до найвідоміших пам’яток Закарпатської області та термальних джерел Берегово, Косино чи Велятино. Одним із найудалих елементів у розвитку гастрономічного туризму було створення маршруту «Дороги вина та смаку Закарпаття», у якому представлено дестинації, де збережені традиції виготовлення локального продукту - буйволина ферма, сироварні, природні локації, а також різні розваги: змагання зі збору винограду, його чавлення. У програмі також знайомство з Береговим, його купальнями з гарячими термами, відвідування Хустського замку, нічна екскурсія мукачівським замком Паланок, дегустація сирів і вин. Така програма спонукатиме туристів залишитись у регіоні не на 1-2 дні, а й на триваліший термін, що є досить важливим у просуванні Закарпаття, як туристичної, гастрономічної дестинації та отриманні відповідного прибутку від реалізації таких турів.

Зважаючи на те, що гастрономічний туризм на Закарпатті є доволі перспективним напрямом, можемо запропонувати такі стратегії його розвитку у повоєнний час:

  • створення масштабної рекламної кампанії - просування гастрономічних турів через соціальні мережі та інші засоби масової інформації на внутрішніх і зовнішніх ринках, що дозволить переключити сприйняття нашої країни з місця бойових дій на безпечну локацію для подорожі;
  • залучення іноземних інвестицій та початок перемовин зі світовими готельними мережами, щоб запропонувати їм входити в Україну (після війни очікується надходження значних інвестицій у відбудову нашої країни, в тому числі й у туристичну сферу, оскільки Україна зараз набуває популярності у світі);
  • включення гастрономічного туризму у державні повоєнні проєкти;
  • орієнтація в популяризації даного напряму туризму на такі цільові групи:
    1. молодь (особливо студенти), поодинокі туристи, сімейні пари, оскільки у подібних турів доволі часто приємні ціни та зручний час для здійснення подорожі (тури вихідного дня);
    2. військові та демобілізовані воїни, так як гастрономія складає значну частку релакс-турів, у яких наші захисники зможуть відновлювати своє психічне та фізичне здоров’я;
    3. корпоративні клієнти, для популяризації тимбілдінгу - створення команди та покращення атмосфери всередині неї. Такі тури допоможуть не лише згуртувати працівників, а й надати їм можливість відпочити, що підвищить їхню довіру до керівництва;

Таким чином, розвиток гастрономічного туризму є одним із найперспективніших напрямків у повоєнному відновленні українського туризму, оскільки після встановлення миру зросте зацікавленість до історії, традицій, дегустації національних страв, а також потреба в оздоровленні та рекреації, через що активно розвиватимуться види релакс-туризму, що сприятимуть відновленню здоров’я населення втомленої після війни країни, а також задовольнити культурні та гастрономічні потреби туристів.

Література

1. Мірзодаєва Т.В., Батиченко С.П., Батун В.Є. Вітчизняна практика розвитку гастрономічного туризму // Часопис картографії. 2019. Вип.20. С.100-110.
2. Фастовець О.О. Cфера туризму у повоєнний період: досвід для України // Економіка та суспільство. 2022. Вип.40.
3. Біклян Х. За колоритом та яскравими враженнями: чому варто відвідати Закарпаття? URL: http://life.ko.net.ua/?p=85227.
4. Гурницька Е. Маршрут «Дорога вина та смаку Закарпаття»: Як за кілька днів побачити туристичне Закарпаття по-новому. URL: https://varosh.com.ua/life/marshrut-doroga-vyna-ta-smaku-zakarpattya-yak-za-kilka-dniv-pobachyty-turystychne-zakarpattya-po-novomu/.
5. Кириченко С Подорожі та війна: якою буде туріндустрія після перемоги. URL: https://tourlib.net/statti_ukr/kyrychenko2.htm.