Бондар С.В., Макаренко С.Ю.
Матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конф.
"Економічний розвиток держави, регіонів і підприємств:
проблеми та перспективи" (м. Львів, 28-29 квітня 2021 р.)
Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2021. 421 с. C.380-381.

Тенденції розвитку гастротуризму в Україні

Останнім часом на теренах України та світу почав набирати популярність гастрономічний туризм. Зазвичай, його обирають вибагливі туристи, які є великими гурманами. Головною метою таких турів є бажання насолодитися особливостями кухні тієї чи іншої країни, скуштувати автентичні та екзотичні страви, дізнатися історію розвитку кулінарії та традиції споживання їжі в тій чи іншій місцевості. Гастрономічна подорож - це палітра, за допомогою якої турист може намалювати своє уявлення про країну чи місцевість його подорожі. Їжа відкриває таємницю духу народу, допомагає зрозуміти його менталітет.

У наш час світ стає все більш відкритим та доступним. Але часто туристи шукають досвід, заснований на місцевій культурі та самобутності. Населення цікавиться кулінарією та гастрономією і широко їх популяризує. Цьому сприяють телешоу, соціальні мережі, проведення майстер-класів для професіоналів і аматорів в закладах харчування, а також дитячі кулінарні школи, які пропонують деякі заклади ресторанного господарства тощо.

Як вважає наукова дослідниця Кукліна Т.С., гастрономічний туризм - це різновид туризму, пов’язаний з пересуванням різними країнами, з метою ознайомлення з національними стравами, продуктами, напоями [3].

Тобто, гастрономічний тур (або гастротур) - це комплекс заходів по дегустації страв, характерних для місцевої кухні. «Уроки» кулінарного країнознавства можуть проходити не лише на базі ресторанів чи кафе, але і на ринках, фермах, кухнях місцевих жителів, під час фестивалів, карнавалів і зборів врожаю, за столом і просто на вулиці» [1].

В залежності від місця проведення гастротури поділяють на два види:

• сільські (зелені) - передбачають збір дикорослих ягід в лісі, овочів і фруктів на фермах, «полювання» на трюфеля або прогулянку по дорогах виноробства тощо;
• міські - гастротури, що дають змогу відвідати місцеві виробництва: кондитерську фабрику, крафтову пивоварню, маленький ковбасний цех та ресторанчик при ньому, де з продукції, що випускається на фабриці або в цеху готується делікатесна страва [2].

Крім того гастрономічні тури поділяють за його спеціалізацією на: винні, рибні, сирні, кавові, медові, фруктово-ягідні, чайні, шоколадні, агро, тютюнові та змішані.

Українська кухня має свій характерний стиль та традиції, що славляться і серед інших країн світу. Найвідомішими українськими стравами є борщ, галушки, вареники, бринза тощо.

Для кожної з областей України характерні свої унікальні національно-культурні та природні особливості, що впливають і на кулінарні вподобання, носять неповторний характер і можуть зацікавити, як вітчизняних так і іноземних гастротуристів. Україна багата своїми національними стравами, а також натуральними продуктами харчування. Але більшість туристів, які відвідують нашу країну не мають уяви, який потенціал зберігає в собі наша культура та історія, у тому числі у сфері гастрономії.

Найбільше гастрономічних туристичних ресурсів зосереджено в Закарпатській, Львівській, Полтавській областях та в містах Київ, Луцьк, Львів. Їх презентують як в автентичних кулінарних закладах, зелених садибах, так і на місцевих фестивалях. До найвідоміших з них відносять:

• Фестиваль кави у Львові (проводиться щорічно у вересні);
• Фестиваль сиру і вина на Львівщині (жовтень);
• Національний Сорочинський Ярмарок на Полтавщині (серпень);
• Фестиваль національної кухні в Луцьку (вересень);
• Свято полуниці в Одеській області (травень);
• «Закарпатське божоле», Закарпаття (листопад);
• Фестиваль «Гуцульська бриндзя», м. Рахів, Закарпаття (вересень);
• Фестиваль вуличної їжі в Києві (серпень);
• Київський фестиваль їжі і вина «Kyiv Food and Wine Festival» (жовтень);
• Фестиваль дерунів у Коростені, на Житомирщині (вересень) [4].

Великий потенціал в розвитку гастротуризму має і Черкащина. Територією області протікає найбільша водна артерія України річка Дніпро. Тому серед кулінарних родзинок могли б бути рибні страви. Крім того в м. Черкаси є власна міні-пивоварня «Черкаська Баварія», при якій функціонує і невеличкий ресторан. Шкода, що навіть не всі черкасці знають про це місце.

До недавнього часу, щорічно, на День міста в Черкасах проводили фестиваль «Полуниця - насолода смаку», де свою майстерність та страви з полуницею представляли близько 30 кулінарних підприємств області.

В липні 2020 р. в м. Умань Черкаської області вже вдруге проходив фестиваль сиру та вина, де на гостей чекали близько 30 виробників та імпортерів вина, більше 200 авторських унікальних сирів, а також вибір натурального меду, пастили, питного меду, крем-меду з різноманітними смаками та інших натуральних смаколиків.

Ці дані свідчать про величезні перспективи розвитку кулінарного мистецтва як виду туризму на Черкащині та в Україні загалом. Важливо пам’ятати, що один туристичний маршрут може поєднувати в собі не лише гастрономію, а й містити пізнавальну, подієву, ділову чи іншу складову. Саме цю особливість мають враховувати провайдери туристичних послуг в Україні при популяризації та просуванні гастрономічних турів для українських та іноземних туристів.

Література

1. Миронова М. Еда без границ. Правила вкусных путешествий. М.: Альпина Паблишер, 2016. 224 с.
2. Гастрономічний туризм. URL: http://www.gastrotur.ru/gastronomicheskiy-turizm/vidi-gastroturizma
3. Кукліна Т.С. Гастрономічний туризм на туристичному ринку України // Сборник научных трудов SWORLD. Материалы международной научно-практической конференции «Современные направления теоретических и прикладных исследований-2013» (19-30 марта 2013 г.). URL: https://tourlib.net/statti_ukr/kuklina.htm
4. Сливенко В.А. Шляхи активізації вітчизняного гастротуризму на міжнародному туристичному ринку. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=7054