Бурка В.Й.
Матеріали II Міжнар. наук.-практ. конф.
«Маркетингові та організаційні механізми повоєнного
розвитку галузі гостинності та туризму України»
(м. Харків, 26-27 листопада 2024 р.)
Харків: НТУ «Харківський політехнічний
інститут», 2024. Ч.1. 680 с. С.418-420.
Креативний туризм як драйвер відновлення депресивних регіонів України
У сучасних умовах економічної нестабільності та соціально-економічних викликів, з якими стикається Україна, особливого значення набуває пошук нових підходів до розвитку депресивних регіонів. Одним із перспективних напрямів є креативний туризм, що передбачає залучення туристів до унікальних культурних, ремісничих і творчих практик, які відображають автентичність території. Цей вид туризму не лише сприяє відродженню місцевих традицій, а й створює нові можливості для економічного зростання та соціального залучення громад.
Як зазначають Миронов Ю.Б., Свидрук І.І., «креативність - широкомасштабна тема, яка не оминула і сфери туризму, і, крім активного застосування креативності у бізнес-процесах туристичних підприємств, важливою тенденцією сучасного світового туризму став розвиток креативного (або творчого) туризму. Він базується на ідеї поєднання творчості та подорожей, надання туристам можливості відчути культуру та історію певного регіону через творчу діяльність. Креативний туризм надає мандрівникам унікальні та незабутні враження, а також можливість дізнатися про нові культури та звичаї» [1, c.21].
Креативний туризм визначається як форма активного туризму, в якій основну роль відіграє особистий досвід мандрівника. Туристи отримують можливість не лише споглядати культурні пам’ятки, а й брати участь у створенні мистецьких чи ремісничих виробів, кулінарних шедеврів або традиційних свят. На відміну від масового туризму, креативний туризм фокусується на інтерактивній взаємодії з культурною спадщиною, що сприяє глибшому емоційному залученню.
Ключовими елементами креативного туризму є:
- активна участь туристів;
- автентичність досвіду;
- інтеграція місцевих громад у туристичний процес;
- створення унікальних і незабутніх вражень.
Він створює умови для розвитку малих міст і сіл, дозволяючи їм використовувати свої природні та культурні ресурси як основний актив. При цьому, на відміну від масового туризму, він сприяє сталому розвитку, оскільки зосереджується на невеликих потоках туристів, що беруть участь у високоякісних і унікальних подіях. Наприклад, це може бути навчання гончарству в Полтавській області, створення ляльок-мотанок у центральних регіонах України або участь у фестивалях, пов’язаних із традиційною кухнею.
Депресивні регіони України часто характеризуються високим рівнем безробіття, недостатньо розвиненою інфраструктурою та низькою інвестиційною привабливістю. Однак, багато з цих територій мають багату культурну спадщину, природні ресурси та традиції, які можуть стати основою для розвитку креативного туризму.
Такий вид туризму здатний створювати нові робочі місця, особливо у сферах ремесел, гостинності, організації заходів та екскурсій. Локальні громади можуть отримувати дохід від туристів, що беруть участь у майстер-класах, фестивалях, ярмарках чи гастрономічних турах. Він заохочує мешканців відносно бідних регіонів брати участь у відродженні культурної спадщини, сприяє підвищенню самооцінки та створює сприятливе середовище для збереження традицій.
На відміну від інших видів туризму, креативний туризм дещо базується на принципах сталого розвитку. Він не потребує значних інфраструктурних змін, знижує екологічне навантаження на територію та підтримує локальні ресурси.
Креативний туризм має значний потенціал для створення нових джерел доходу у депресивних регіонах. «Так, організатори відпочинку дозвіллєвої сфери мають на меті прибуток, органи управління - раціональне використання ресурсів для задоволення потреб населення і розвиток населеного пункту чи регіону. У результаті формуються зв’язки таких типів: виробники - споживачі, виробники - виробники (конкуренція), виробники - органи влади» [2, c.122].
Участь туристів у майстер-класах, виготовленні сувенірів чи інших творчих активностях забезпечує додатковий заробіток для місцевих майстрів, художників і ремісників. У свою чергу, туристи витрачають кошти не лише на участь у заходах, а й на харчування, проживання та інші послуги. Додатковий дохід також отримують власники агросадиб, міні-готелів, кафе та ресторанів. У довгостроковій перспективі розвиток креативного туризму може сприяти створенню кластерів малого бізнесу, які об’єднують місцевих підприємців, митців та громади.
Соціальний аспект креативного туризму є не менш важливим. Він сприяє збереженню місцевої культури та традицій, які могли б бути втрачені через урбанізацію чи глобалізацію. Туристична діяльність заохочує молодь залишатися в регіоні, адже створюються можливості для розвитку креативних ідей, самореалізації та отримання прибутку.
За останні десятиліття багато сіл, міст та навіть регіонів почали позиціонувати себе як креативні, тож ЮНЕСКО визнала їх та в 2004 році ввела поняття креативних міст. Крім того, участь у туристичному процесі сприяє формуванню відчуття гордості за свою територію та культурну спадщину. Громади отримують мотивацію для відродження старих традицій, проведення фестивалів, ярмарків і мистецьких заходів.
На відміну від масового туризму, креативний туризм мінімізує екологічний вплив на територію. Він орієнтований на невеликі групи туристів, які приїжджають для отримання глибокого досвіду, а не лише для відвідування популярних туристичних місць. Це сприяє збереженню природних ресурсів і дозволяє інтегрувати принципи сталого розвитку у туристичну діяльність.
Україна має вже кілька успішних прикладів реалізації креативного туризму, які можуть слугувати взірцем для інших регіонів:
- Косівський регіон Івано-Франківської області став відомим завдяки гуцульській кераміці, яка внесена до списку культурної спадщини ЮНЕСКО. Туристи відвідують майстерні місцевих гончарів, беруть участь у створенні керамічних виробів і знайомляться з унікальною технікою розпису;
- у Вінницькій області розвивається агротуризм, де туристи долучаються до збору врожаю, виготовлення сиру чи меду, а також відвідують тематичні кулінарні майстер-класи;
- щорічні гастрономічні фестивалі сприяють популяризації української кухні та традиційного приготування борщу. Туристи не лише куштують страви, а й беруть участь у кулінарних майстер-класах;
- організація майстер-класів із ковальської справи дозволяє туристам ознайомитися з давнім ремеслом, а місцевим майстрам - демонструвати свої вміння та продавати продукцію. Через окупацію частини Луганської області проведення ковальських фестивалів у цьому регіоні стало неможливим. Натомість, такі заходи активно проводяться в інших областях України. Наприклад, в Івано-Франківську щорічно відбувається міжнародний ковальський фестиваль «Свято ковалів», який є однією з найбільших культурно-мистецьких подій у Східній Європі.
Розвиток креативного туризму в депресивних регіонах України стикається з такими викликами:
- недостатнє фінансування та підтримка з боку держави;
- слабка транспортна інфраструктура;
- відсутність системної маркетингової стратегії для просування регіонів.
Для подолання цих викликів необхідно:
- створити державні гранти та програми фінансування для підтримки локальних ініціатив;
- залучати міжнародних партнерів та інвесторів, які мають досвід у сфері сталого туризму;
- організувати тренінги та семінари для місцевих підприємців і громад;
- розвивати інфраструктуру шляхом державно-приватного партнерства.
Підсумовуючи необхідно зазначити, що креативний туризм є потужним інструментом відновлення депресивних регіонів України. Завдяки інтеграції культурної спадщини, залученню місцевих громад та створенню унікальних туристичних продуктів, цей напрям може стати драйвером економічного, соціального та культурного розвитку. Для успішної реалізації потенціалу креативного туризму необхідна системна підтримка з боку держави, бізнесу та громадського сектору, а також впровадження інноваційних стратегій розвитку.
Література