Дрібко В.В.
Матеріали II Міжнар. наук.-практ. конф.
«Інновації, тренди та виклики в індустрії
гостинності» (м. Львів, 4-5 травня 2023 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2023. 190 с. С.106-111.

Доступність релігійного та паломницького туризму в Ізраїлі

Релігійно-паломницький туризм у нашій державі розвивається досить інтенсивно. Чисельність релігійних туристів, котрі приїжджають в Україну, також постійно зростає, адже на її території розміщується багато християнських святинь. Що ж стосується виїзного релігійно-паломницького туризму, то найбільш відвідуваним релігійно-паломницьким центром для українських паломників є Ізраїль. Така закономірність невипадкова, оскільки саме ця країна вважається батьківщиною християнства та на її території сконцентровано найвизначніші християнські святині, які становлять значний паломницький інтерес.

За даними Всесвітньої туристичної організації, щорічно Ізраїль відвідує понад 300 млн. релігійних туристів і паломників, які залишають тут значні фінансові ресурси. Вони, за висновками експертів, приносять цій державі понад 3 млрд. дол. США щорічно. Тому Ізраїль досить зацікавлений у розвитку релігійного паломництва, оскільки отримує від нього великі прибутки й має розгалужену систему надання релігійно-туристичних послуг, що потребує наукового вивчення [1].

Під релігійним туризмом розуміємо види діяльності, пов’язані з наданням послуг і задоволенням потреб туристів, котрі прямують до святих місць та релігійних центрів, що перебувають за межами регіону їх проживання. У релігійному туризмі виокремлюють два основні види: паломницький туризм і релігійний туризм екскурсійно-пізнавальної спрямованості. Перший - це сукупність переміщень представників різних конфесій із культовою метою [2]. Паломництво - прагнення віруючих людей назвати святі місця та задовольняти свої духовні потреби. Серед причин для здійснення паломництва можна виділити бажання зцілитися від душевних і фізичних недуг, помолитися за рідних та близьких, отримати духовні дари, проявити відданість вірі, знайти сенс життя тощо. Інтерес до релігійного туризму особливо останнім часом зростає.

Паломницький або релігійний туризм - це галузь, що надає культурно-духовні послуги громадянам своєї країни й іноземним туристам. Він розглядається не лише як подорож до святих місць, але і як прояв релігійної діяльності паломників.

Релігійно-паломницькі центри - це здебільшого місця значної територіальної концентрації культурних й історичних сакральних об’єктів, що приваблюють до себе великі потоки релігійних туристів. Паломництво належить до найдавніших різновидів культурного туризму. Воно започатковане ще на початку нашої ери, коли до місць Хресних Страждань і Воскресіння Спасителя стали прибувати прочани з різних територій земної кулі.

Святі місця Палестини починаючи з ХІ ст., відвідували й наші співвітчизники. Наприклад, є історичні відомості, що перші руські ченці побували на Святій Землі ще в Х ст. Ізраїль - потужний культурно-релігійний паломницький центр для християн, іудеїв та мусульман усього світу. Тому Міністерство культури цієї держави й різноманітні паломницько-туристичні структури намагаються максимально задовольнити весь наявний туристично-паломницький попит віруючих осіб різноманітних конфесій і вірувань. Адже Ізраїль має давню історію, багату культуру, сучасний сервіс об’єктів обслуговування, а основне - значні релігійно-паломницькі ресурси, сконцентровані на досить невеликій території цієї країни, та порівняно високу їх територіальну близькість, що приваблює до себе значні паломницькі потоки. Не секрет, що у політичному плані Ізраїль залишається нестабільною територією з багатьма невирішеними конфліктами, а інколи - і військовими діями. Подорожуючи Святою Землею, мандрівники переживають євангельські події на тих місцях, де вони відбувалися, слухають слова Христа там, де вони були сказані. Припасти до Гробу Господнього, Голгофи, із трепетом ступити на Хресний шлях, помолитися у Гефсиманському саду, Сіонській світлиці, на горі Фавор, у містах Назарет і Віфлеєм, зануритися у священні води Йордану і Гінесаретського озера - давнє прагнення кожного християнина.

Плануючи паломницький тур, кожен працівник туристичної сфери повинен бути ознайомлений із специфікою організації такого виду туризму і не допускати неповаги до представників інших релігій, а також шанобливо ставитися до їх вірувань і відправи богослужінь. Окрім того, багато знань потребує і система налагодження харчування та проживання згідно установлених релігійних правил та традицій. Тому фахівцям у галузі паломницького туризму потрібно докладати максимум зусиль, щоб забезпечити умови перебування паломників на території своєї країни. Згідно міжнародних норм, паломник має право на безперешкодне відправлення релігійних обрядів і молитов, однак, якщо це не заважає іншим туристам і не порушує місцеві звичаї і правила перебування в готелі та інших громадських місцях. Наприклад, у великих міжнародних аеропортах є спеціальне приміщення для відправлення релігійних обрядів, що обслуговується як мінімум представниками трьох конфесій. Будь-які відвідування святих місць, храмів, інших культових об’єктів і споруд, що знаходяться під опікою діючої конфесії, в їх володінні, включені в програму туру, має узгоджуватися з керівництвом цієї релігійної общини, встановлюватися порядок відвідання святинь паломниками, щоб не заважати звершенню богослужінь та обрядів. Як правило, монастирі, храми та інші культові споруди доступні для відвідання туристами, а общини, що володіють ними, охоче пускають туристів зі стягуванням платні за відвідування. Вони встановлюють певне правило для відвідувачів, зокрема, щодо одягу, порядку проходження, проведення фотозйомки, надання власного екскурсовода. Отже, слід заздалегідь ознайомитися із звичаями всіх конфесій та общин щодо відвідання монастирів та інших святих місць, до яких пролягають паломницькі маршрути [3].

Організація паломницьких турів потребує врахування відмінностей цілей паломництва і звичайних туристичних поїздок. Звідси випливають особливості розміщення та харчування паломників, специфіка екскурсійного маршруту, вибору об’єктів показу, змісту і форми подачі самої паломницької екскурсії. Якщо для групи культурно-пізнавального туру розміщення в готелі з великою кількістю розважальних закладів та скромне харчування в ресторані або кафе в дні посту може бути неістотним при оцінці якості туру, то для паломника цей факт може бути негативним. Ізраїль має добре розвинуту систему готельно-ресторанного бізнесу, проте паломники часто є невибагливими до побутових умов перебування і потребують здешевлення туристичних паломницьких поїздок за рахунок проживання, харчування та транспортного переміщення. Організатори паломницьких турів повинні враховувати специфіку подібних поїздок і відповідним чином планувати час, розумно поєднуючи екскурсію та участь паломників у богослужінні. У той же час, вже на стадії комплектування групи слід враховувати інтереси людей, інформувати їх про специфіку туру, ризикуючи, в іншому випадку, створити в одній туристичній групі конфлікт людей, які приїхали в одне місце, але які мають різні цілі [4].

У підсумку можна констатувати, що перспективи розвитку паломницького туризму в Ізраїлі є очевидними, оскільки поїздки такого роду можуть зацікавити широке коло осіб. Влада Ізраїлю розглядає паломництво як важливий елемент прибутків для держави. Експерти з питань розвитку паломництва бачать в ньому ефективний спосіб підтримати християн Святої Землі як в духовному значенні, так і в матеріальному. Переважно толерантно і схвально ставляться до християнських паломників представники усіх інших етнорелігійних спільнот на Святій Землі - араби і євреї, мусульмани та іудеї, оскільки в них бачать своєрідні «мости миру» між палестинцями та ізраїльтянами [5].

Отже, Ізраїль - це потужний християнський паломницький центр глобального значення, який концентрує на своїй території найвідоміші релігійні святині й приваблює до себе великі потоки релігійних туристів із різних регіонів світу. Вплив паломницького туризму на економіку країни досить значний і стимулює розвиток, насамперед, самих релігійних центрів, а також сприяє міжкультурному діалогу й збереженню миру в регіоні. Щорічно в Ізраїль із туристично-релігійною метою прибуває значна кількість іноземних туристів, для обслуговування яких функціонує система надання різнопланових туристично-обслуговуючих послуг. Головними релігійно-паломницькими центрами країни вважаються міста Ієрусалим, Віфлеєм, Назарет, гора Фавор, річка Іордан та інші релігійно-паломницькі дестинації. Для Ізраїлю властиві певні проблеми щодо забезпечення релігійно-паломницьких турів, головні з яких - політична нестабільність і конфліктність у регіоні, що потребує додаткових зусиль із боку держави щодо гарантування безпеки релігійно-паломницьких туристів. Досвід розвитку паломницького туризму в Ізраїлі є позитивним для туристичного сегментну економіки України й потребує подальшого наукового осягнення.

Список використаних джерел

1. Паломництва приносять світовій економіці 13 млрд. євро щорічно. URL: https://www.religion.in.ua/news/foreign_news/6828-palomnictva-prinosyat-svitovij-ekonomici-13-mlrd-yevroshhorichno.html.
2. Патійчук В. Функціональні особливості організації релігійно-паломницького туризму // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. Серія: Географічні науки. 2015. №15(316). С.33-45.
3. Екскурсійно-паломницький тур до Ізраїлю. URL: https://joinuplviv.com/palomnyckyj-tur-v-izrail/.
4. Сапєлкіна З.П. Релігія і культура. Релігійний туризм: навч. посіб. К.: Вид-во Акад. праці і соц. відносин Федер. проф. спілок України, 2012. 220 с.
5. Паломник - місток миру між Палестиною та Ізраїлем. URL: https://credo.pro/2014/09/122719.