Горішевський П.А., Луцик І.М.
Матеріали II Міжнар. наук.-практ. конф.
«Маркетингові та організаційні механізми повоєнного
розвитку галузі гостинності та туризму України»
(м. Харків, 26-27 листопада 2024 р.)
Харків: НТУ «Харківський політехнічний
інститут», 2024. Ч.1. 680 с. С.436-439.

Розвиток гастрономічного туризму в Карпатському регіоні України

Сучасний світовий туризм демонструє стійкі тенденції до зростання, і вже в 2024 році показники відвідуваності за багатьма напрямками досягли докризового рівня. У зв’язку з цим посилюється конкуренція між туристичними дестинаціями різних рівнів - національними, регіональними та локальними. У такому контексті значно зростає роль нематеріальної культурної спадщини, особливо в аспекті гастрономічних традицій та культури, яка слугує не тільки інструментом залучення нових туристів, а й засобом підтримки лояльності постійних відвідувачів до певних туристичних регіонів.

Для багатьох туристичних дестинацій світу гастрономія, виноробство та крафтове виробництво харчових продуктів є невід’ємними складовими їхньої історичної спадщини та культурної ідентичності, що стали ключовим елементом національного бренду в галузі туризму. Гастрономічний туризм надає можливості для диверсифікації й удосконалення традиційних туристичних пропозицій, а також підтримує розвиток місцевої економіки, залучаючи спеціалістів, які зберігають, відновлюють та примножують гастрономічну спадщину регіону. Отже, гастрономічний туризм і його підвиди сприяють просуванню та формуванню бренду туристичних локацій, збереженню локальних традицій і культурного різноманіття, а також популяризації місцевих маркових продуктів [2].

Гастрономічний туризм охоплює не лише автентичні, традиційні або інноваційні кулінарні враження, але й додаткові заходи, такі як відвідування місцевих виробників крафтових продуктів, участь у фестивалях їжі та кулінарних майстер-класах. Винний туризм, що є як складовою гастрономічного туризму, так і самостійним видом туристичної діяльності за оцінкою багатьох дослідників, передбачає відвідування виноградників, виноробних підприємств, а також дегустацію, споживання та придбання вина безпосередньо на місці виробництва або в його околицях [1].

Варто зауважити, що спеціалізованих туроператорів у сфері гастрономічного туризму в Україні наразі або практично немає, або їхній вплив на загальний розвиток цього напряму в країні залишається незначним. У Карпатському туристичному регіоні виділяється туроператор «Відвідай» зі Львова, що пропонує туристичні продукти з розвиненою гастрономічною складовою. Наприклад, їхній дводенний тур «Сиро-винний тур Закарпаттям» включає дегустацію вина та сиру в Берегові та Виноградові. Схожі гастрономічні елементи також присутні в триденному турі «10 родзинок Закарпаття», що організовується цим же оператором [4].

Одним із значних факторів, що заважає Україні зайняти провідні позиції на світовій арені гастрономічного туризму, є низька обізнаність іноземних туристів про автентичність та смакові якості української кухні та окремих продуктів. Лише 1 липня 2022 року елемент «Культура приготування українського борщу» був внесений до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує охорони.

На 2020 рік в Україні зареєстровано три продукти із захищеним географічним зазначенням (ГЗ): гуцульська коров’яча бринза, гуцульська овеча бриндзя та мелітопольська черешня. У 2021 році Міністерство економіки України затвердило специфікації ще для восьми продуктів, зокрема закарпатського меду та вина. Закарпатський мед, представлений весняними, літніми та осінніми сортами, відрізняється завдяки специфічній місцевій флорі. Закарпатське вино, виготовлене з винограду, вирощеного на схилах Карпат, також має офіційне географічне зазначення.

На сьогодні лідерами гастрономічного туризму в Карпатському регіоні України є місто Львів та Закарпатська область. Львів здобув популярність завдяки відродженню традицій галицької кухні та появі численних креативних закладів харчування з унікальними концепціями. Зокрема, з 2007 року команда Холдингу емоцій «FEST» відкрила в місті низку тематичних ресторанів, які стали відомими серед туристів [3].

Першим закладом холдингу став ресторан «Криївка» на площі Ринок, оформлений у стилі партизанського схрону періоду ОУН-УПА, з відповідним декором і польовою кухнею, де відвідувачі проходять традиційну перевірку «на москаля». Інші заклади холдингу, такі як Театр пива «Правда», «Найдорожча ресторація Галичини», «Реберня», «Перша львівська грильова ресторація м’яса і справедливости» та «Львівська копальня кави», відомі своїми оригінальними концепціями та внеском у розвиток гастрономічного туризму міста.

Аналіз продуктів гастрономічного туризму в Карпатському туристичному регіоні свідчить, що ресторани гірських і передгірських зон Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської та Чернівецької областей зазвичай пропонують характерні гуцульські страви. Зокрема, в Івано-Франківській області, на курорті Буковель і прилеглих територіях, для гастрономічних туристів доступні заклади з різноманітними концепціями та меню. У Чернівецькій області, крім традиційної буковинської кухні, є можливість скуштувати страви, характерні для сусідніх Румунії та Молдови. Гастрономічна пропозиція Закарпатської області знаходиться під істотним впливом кулінарних традицій Румунії, Угорщини, Словаччини та Польщі.

Гастрономія Карпатського регіону України відображає кулінарну синергію культур багатьох народів, що мешкали на цій території, зокрема українців, поляків, угорців, німців, євреїв, румунів, французів та інших. Однак нині в регіоні немає страв, які б самі по собі могли залучити іноземних туристів до подорожі. Для розвитку гастротуризму в Карпатах необхідно впроваджувати інноваційні рішення в ресторанному бізнесі, здатні збільшити кількість відвідувачів.

Зокрема, популярності набувають імерсивні та мультисенсорні формати подачі страв, що забезпечують гостям унікальний досвід. Такий підхід включає не тільки смак, а й візуальні та тактильні ефекти, музику, театралізовані виступи, що підсилюють враження. Наприклад, імерсивна вечеря може супроводжуватися перформансом, в якому актори взаємодіють із гостями, презентуючи кожну страву через відповідні сцени [2].

Мультисенсорні страви залучають усі органи чуття - смак, зір, слух, дотик і нюх, що дозволяє гостям взаємодіяти з їжею більш комплексно. Такі інноваційні підходи, як в ресторані Sublimotion на Ібіці, включають навіть елементи віртуальної реальності, щоб створити яскравий гастрономічний досвід.

На підставі проведеного аналізу можна зробити висновок, що гастрономічний туризм є перспективним напрямом для Карпатського туристичного регіону України, де поєднуються традиції української, угорської, польської, румунської та інших культур. У 2024 році зростаюча конкуренція між туристичними дестинаціями стимулює розвиток локальних і національних гастрономічних продуктів, що збагачує культурну пропозицію регіону і сприяє зростанню його популярності серед туристів.

Попри важливість локальних страв, Карпатський регіон потребує нових інноваційних підходів у гастрономічному туризмі, зокрема використання імерсивних і мультисенсорних форматів, які залучають всі органи чуття і забезпечують унікальний досвід для відвідувачів. Такий підхід дозволить Карпатам не лише закріпити свою ідентичність, а й конкурувати на міжнародному ринку, залучаючи іноземних туристів та стимулюючи розвиток місцевої економіки.

Список використаних джерел

1. Gastronomy and Wine Tourism. URL: https://www.unwto.org/gastronomy-wine-tourism.
2. У Мінекономіки зареєстровано 8 продуктів із географічними зазначеннями. URL: https://agropolit.com/news/21314-u-minekonomiki-zareyestrovano-8-produktiv-iz-geografichnimi-zaznachennyami.
3. Холдинг емоцій «!FEST» URL: https://www.fest.lviv.ua/.
4. Тури в Карпати / Туристичний оператор «Відвідай». URL: https://vidviday.ua/karpaty.