Казимир Я.В.
Матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф.
«Маркетингові та організаційні механізми повоєнного
розвитку галузі гостинності та туризму України»
(м. Харків, 12 листопада 2025 р.).
Харків: НТУ «Харківський політехнічний
інститут», 2025. Ч.2. 311 с. С.213-216.

Діджиталізація як елемент розвитку туризму та індустрії гостинності

Діджиталізація, або цифрова трансформація, є одним з ключових процесів, що визначають сучасний розвиток світової економіки та суспільства. Вона передбачає перехід від традиційних методів обробки інформації та управління до цифрових технологій, що забезпечують швидкість, зручність та доступність різноманітних послуг і процесів. Завдяки діджиталізації відбуваються суттєві зміни у каналах спілкування, роботи, навчання, обслуговування, а також у функціонуванні економіки.

Продиктована вимогами сьогодення необхідність використання інноваційних технологій, зокрема засобів діджиталізації, значним чином змінила форми та методи ведення бізнесу, зокрема й у сфері туризму та індустрії гостинності. Необхідність координації діяльності суб’єктів туристичної та готельно-ресторанної діяльності - туроператорів, турагенцій, постачальників послуг, туристів, як безпосередніх споживачів туристичного продукту та послуг відпочинку, призвела до впровадження IT-технологій у туристичний сектор, у тому числі розроблення платформи електронної комунікаційної взаємодії.

Діджиталізація не оминула і сферу туризму та гостинності, що уможливило виникнення таких явищ як віртуальний туризм, 3D-тури, інтенсивний розвиток онлайн-платформ для потреб туризму та готельної справи. Штучний інтелект та інші цифрові технології також отримують значне впровадження в сфері туризму та гостинності [1].

Цифрова трансформація, як внутрішніх операцій, так і механізмів створення цінності для туристів, відкриває перед туристичними підприємствами та готельно-ресторанними закладами нові можливості для виходу на міжнародний ринок, розроблення нових туристичних продуктів і послуг, упровадження нових бізнес-моделей і процесів, покращення своїх позицій у глобальних виробничо-збутових ланцюжках туризму та сфери гостинності, інтеграції в цифрові системи тощо [3].

Діджиталізація туризму сприяє покращенню зв’язку між туристами та туристичними послугами, сприяє інноваціям і розвитку галузі в цілому.

Початкові інновації у сфері туризму, пов’язані з цифровими технологіями, спочатку з’явилися в галузі транспортних та готельних послуг (онлайн-бронювання, електронні квитки, віртуальні візи). Однією з найперших інновацій виступає послуга «електронний квиток», а також електронні продажі. Відомі глобальні розподільчі системи - AMADEUS, Worldspan, Galileo, Sabre - забезпечують швидке і зручне бронювання номерів, квитків на транспорт, різні спортивні та культурні заходи тощо. Загалом, до цифрових технологій в туристичній діяльності можна віднести Big Data, blockchain, штучний інтелект, мобільні додатки, технології віртуалізації, інтелектуальні роботи, Інтернет речей тощо [4].

Великі дані (Big Data) - це технології, спрямовані на ефективне використання обширних обсягів інформації для отримання економічних переваг через швидкий пошук та аналіз. Ці технології дозволяють збирати та обробляти дані, пов’язані з відгуками споживачів, їхніми уподобаннями стосовно послуг, відвідуванням місць, керуванням громадським транспортом та іншими аспектами [1].

Використання технології блокчейн у туризмі сприяє підвищенню безпеки та швидкості операцій, спрощує процеси, дозволяє збирати та надавати доступ користувачам до різноманітної інформації та може знизити витрати на туристичні продукти. Використання блокчейну у туризмі фокусується на таких областях, як страхування, ідентифікація, бронювання авіаквитків та житла, відстеження багажу, системи платежів і багато інших.

Щодо страхування, то смарт-контракти допомагають туристам отримати компенсацію за скасований рейс, а також бронювати нові квитки. Служби ідентифікації зберігають інформацію по особах і надають доступ до неї. Це пришвидшує процес реєстрації клієнтів в аеропортах, коли ідентифікація відбувається за відбитком пальця чи сітківкою ока і не потрібні документи.

Штучний інтелект представляє собою комплекс технологій та процесів, які здатні опрацьовувати великі обсяги інформації. Цей комплекс включає в себе віртуальних агентів, такі як чат-боти та віртуальні помічники. Загалом дана технологія дає змогу швидко обробляти та надавати інформацію, підвищуючи якість та безпеку послуг. Штучний інтелект дозволяє покращити обслуговування клієнтів шляхом індивідуалізації послуг (наприклад, за допомогою технології NEC NeoFace Express). Важливою конкурентною перевагою є швидке створення послуг, що найкраще відповідають потребам конкретного клієнта. Для досягнення цієї мети необхідно збирати значний обсяг інформації про минулий туристичний досвід клієнта, що вдається завдяки штучному інтелекту [2].

Особливостями розвитку туризму в Україні мають бути зосередженими на залученні цифрових туристів та цифровій трансформації туристичних і гостинних організацій. Тенденції туризму все більше свідчать про зростання попиту в тих туристичних організаціях, де розвинена цифрова система. Туристи все частіше використовують безконтактні технології, цифрові інструменти для подорожей, цифрові гаманці, платежі, туристи обирають аеропорти з впровадженими новітніми технологіями (біометрична посадка та оплата), цікавими новинками мають стати автівки з дистанційним керуванням, має стати туристичною перевагою України й наявність комплексної туристичної страховки [4].

Такі сучасні тенденції мають стати конкурентними перевагами для туристичного ринку України, яка має вкладати кошти в інноваційний розвиток. Для України це може стати у нагоді через те що застаріла та несучасна інфраструктура майже повністю знищена війною. В післявоєнне відновлення прийдуть інвестиції, які необхідно використати та впровадити максимально ефективно у реально сучасні тренди та інновації. Особливістю розвитку туризму в Україні має стати саме побудова найсучасніших опцій, таких як безконтактна реєстрація клієнтів, безконтактне замовлення їжі, напоїв, безконтактне замовлення відвідування туристичних об’єктів, тощо. Ці інструменти мають надати безпеку туристам [1].

Враховуючи технологічні та інноваційні тенденції в туризмі, зауважимо на такій особливості туризму при якій туристи витрачатимуть набагато більше часу на свої телефони для планування поїздок і отримання сповіщень і порад щодо особливостей подорожі, туристичних об’єктах які можна відвідати під час подорожі. Це означає набагато більше даних, від номерів кредитних карток до даних про місцезнаходження, відбитків пальців до особистої інформації про здоров’я туриста. Разом з тим, що перспективним напрямом розвитку туризму є саме інновації та сучасні технології, необхідно брати до уваги й потенційних туристів, які навпаки обережно ставляться до інновацій через страх крадіжки особистих даних, грошей з електронного гаманця абощо. Кіберінциденти можуть бути серйозними, вони можуть лякати туристів, особливо якщо така кіберкрадіжка станеться з туристом в іншій країні. Саме тому необхідно забезпечити захист туристів при настанні такої ситуації. Як наслідок все це веде до обов’язкових інвестицій та розвиток в сферу кібербезпеки України [2].

Отже, аналіз трендів розвитку інноваційних технологій вказують на те, що діджиталізація чинить вагомий вплив на розвиток міжнародного туризму та індустрії гостинності. Варто зауважити, що використання ІТ-засобів та інноваційних форм комунікацій з туристами надає туристичним підприємствам і закладам, що формують інфраструктуру гостинності, змогу займати лідируючі позиції на ринку та підвищувати власний рівень конкурентоспроможності. Указаний аспект формує інноваційне туристичне середовище.

Література

1. Божко Л.Д., Холодок В.Д. Туризм: проблеми та перспективи розвитку під час війни // Культура України. 2022. №77. С.56-64.
2. Ільницька-Гикавчук Г.Я. Роль цифрових платформ в зростанні туристичного бізнесу // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2021. №6(300). Т.1. С.232-234.
3. Марусей Т.В. Діджиталізація туристичного сектору як інструмент розвитку в сучасних умовах // Ефективна економіка. 2020. №8.
4. Писарева І., Яловнича К. Сталий розвиток туризму в цифрову епоху: розвиток смарт-дестинацій // Економіка та суспільство. 2024. Вип.69.