Лісова С.В., Дупак Н.В.
Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф.
«Перспективи розвитку індустрії туризму
і гостинності в Україні та світі»
(м. Луцьк, 4-5 вересня 2026 р.)
Луцьк: ЛНТУ, 2026. 325 с. С.313-316.

Особливості якісної підготовки майбутніх фахівців сфери гостинності в умовах ЗВО

Актуальність обраної теми обумовлена необхідністю вдосконалення професійної підготовки фахівців сфери гостинності в системі вищої професійної освіти. У сучасних умовах сфера гостинності потребує професійної підготовки конкурентоспроможних фахівців, компетентних, відповідальних, професіоналів, готових до ефективної роботи в умовах застосування міжнародних стандартів, здатних до неперервного особистісного і професійного зростання, соціальної і професійної мобільності, здатних адаптуватися у мінливому середовищі.

Проблема нестачі кваліфікованих кадрів актуальна для різних галузей, а для індустрії гостинності, що динамічно розвивається, ймовірно, найважливіша, при чому, вона виявляється не стільки в недостатній кількості фахівців, скільки у відсутності практичної підготовки та відповідної кваліфікації [1].

Наукові доробки у сфері гостинності охоплюють комплексні дослідження з економіки, менеджменту, маркетингу, психології та інноваційних технологій, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності готельно-ресторанного бізнесу. Сучасна наукова парадигма в Україні та світі фокусується на адаптації галузі до кризових умов, діджиталізації сервісів та концепції сталого розвитку (екологізації).

Вивчення зарубіжного досвіду засвідчує, що в останні тридцять років достатньо уваги приділяється різноманітним моделям підготовки майбутніх фахівців у сфері гостинності, які використовуються для проєктування ефективності майбутньої професійної діяльності та відповідної підготовки до неї [3].

Аналіз потреб ринку праці вказує на невідповідність якості підготовки фахівців сфери гостинності, потребам економіки в особі роботодавців - представників готельного бізнесу, а саме, спостерігається невідповідність між рівнем підготовки випускників ЗВО готельно-ресторанного профілю очікуваннями роботодавців, що виявляється у:

• відсутності практичного досвіду виконання конкретних професійних завдань з урахуванням профілю професійної підготовки і кваліфікації;
• невідповідності змісту освітніх програм вимогам роботодавців;
• переважання академічності по відношенню до практичного навчання у процесі реалізації освітніх програм вищої професійної освіти;
• відсутність навчального та навчально-методичного забезпечення за профілем підготовки і кваліфікації майбутніх фахівців у сфері гостинності;
• недолугість, невідповідність матеріально-технічної бази процесу підготовки майбутніх фахівців у сфері готельного господарства, що не відповідає завданням формування у здобувачів освіти професійних компетенцій, необхідних для розв’язання професійних завдань;
• нерозвиненість системи підвищення кваліфікації викладачів в галузевих центрах, яка б передбачала їх сучасну міжнародну (або практику за міжнародними стандартами) практику роботи у сфері гостинності, як однієї з умов підготовки конкурентоспроможного фахівця;
• відсутність системи диверсифікованої і збалансованої професійної освіти у сфері гостинності. Відсутність тісної інтеграції науки і бізнес-структур, тобто, широкого спектру освітніх програм і освітніх установ, що здійснюють неперервну, багаторівневу, професійну діяльність з підготовки та перепідготовки кадрів у сфері гостинності, відповідно до міжнародних стандартів;
• слабка залученість бізнесу до процесу підготовки кадрів, і відповідно, слабкий вплив на освітні програми через пред’явлення вимог до компетенцій фахівців.

До процесу професійної підготовки фахівців сфери готельно-ресторанного обслуговування висуваються [2]:

• технологічні вимоги, що передбачають знання й практичні вміння володіти необхідними прийомами і процедурами дії в типових ситуаціях професійної діяльності;
• вимоги до професійних якостей фахівців сфери гостинності, що відповідають запитам споживачів готельних послуг;
• вимоги до особистісних якостей майбутнього фахівця.

У теперішній час одним із шляхів модернізації системи освіти виступає компетентнісний підхід до професійної підготовки фахівців, мета якого - мінімізувати або ліквідувати розрив між результатами професійного навчання та сучасними вимогами роботодавців [4].

У понятті компетентнісного підходу закладена інтерпретація змісту освіти, який формується «від результату» («стандарт на вході»). Мета компетентнісного підходу - забезпечення якості освіти, яка розуміється як система властивостей і характеристик, що відображають відповідність освіти сучасним потребам і цінностям, а також уявленню про її майбутнє.

Компетенція проявляється в діяльності. Компетентності є динамічною комбінацією знань, умінь, навичок і здібностей. Формування й розвиток компетентностей є метою освітньої програми. Компетентності формуються в різних розділах курсу навчання і оцінюються на його різних стадіях. Вони можуть поділятися на компетенції, що відносяться до предмету навчання (професійні), й загальні компетенції (не залежні від змісту програми навчання) .

Освіта сприяє розвитку творчих здібностей здобувачів освіти, активізації участі у всіх сферах суспільного життя суспільства. Підготовка майбутніх фахівців для роботи в індустрії гостинності, орієнтується на конкретні види професійної діяльності, до яких готується здобувач вищої освіти.

Сучасні підприємства готельно-ресторанного сервісу визначають попит на обізнаного, підготовленого фахівця з високим рівнем культури, який має глибокі технологічні та гуманітарні знання, що базуються на технічних, дослідницьких, історичних, економічних, політичних засадах. Це також знання професійної, національної кухні народів світу, широкого спектру якісних сервісних послуг [2].

У зв’язку з цим, одним з пріоритетних напрямів в роботі кафедри технологічної, професійної освіти та цивільної безпеки Рівненського державного гуманітарного університету є активне використання нових педагогічних технологій в навчальному процесі та проведення науково-дослідної роботи з метою вивчення актуальних проблем щодо вдосконалення сфери послуг, технології й організації готельно-ресторанного виробництва, продуктів харчування, розробки технології продуктів харчування із заданими властивостями.

Організація навчального процесу націлена на підвищення якості підготовки компетентного фахівця, орієнтованого на роботу в сучасних умовах підприємств готельно-ресторанного сервісу.

Іншим важливим напрямом в роботі, що дозволяє досягти підвищення якості освітньої діяльності, є активізація науково-дослідної роботи студентів. Науково-дослідна робота студентів здійснюється в тісному зв’язку з базами практик, підприємствами готельно-ресторанного сервісу.

Здобувачі освіти збирають фактичний матеріал про якість роботи підприємств, розробляють технології страв з ефективними способами подачі, розробляють раціони харчування для різних категорій споживачів.

З метою набуття практичних навичок роботи, здобувачі освіти вивчають, аналізують проблеми, рекомендації досвідчених фахівців, подають висновки роботи для обговорення в навчальних аудиторіях.

Вивчення й обробка висновків за даними досліджень допомагають майбутнім фахівцям сфери гостинності, реально перейматися проблемами й перспективами розвитку підприємств готельно-ресторанного обслуговування, розробляти пропозизії щодо розширення спектру сервісних послуг відповідно до міжнародних стандартів.

Список використаної літератури

1. Гринькевич О.С., Юнко М.М., Мацелюх А.В. Моніторинг професійних знань та навиків менеджерів у сфері готельно-туристичного бізнесу // Вісник Львівського інституту економіки і туризму. 2007. №2. С.92-96.
2. Олійник О.С. Вплив поліпшення мультикультурної компетентності здобувачів вищої освіти та фахівців підприємств на маркетингову діяльність в сфері гостинності // Економіка та суспільство. 2021. Вип.34.
3. Опря Б., Тимейчук А., Ромащук О. Освітні типові програмні комплекси формування фахівця нового типу світового туристичного менеджменту // Наукові інновації та передові технології. 2024. №3(31). С.1150-1158.
4. Полчанінова І.Л. Міжнародні стандарти обслуговування в засобах розміщення. Харків: ХНУМГ ім. О.М. Бекетова, 2017. 64 с.