Любчук О.К., Зеленюк Г.В.
Матеріали I Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сучасні тенденції, проблеми та перспективи
управління розвитком туризму»
(м. Дніпро, 23-24 березня 2023 р.)
Дніпро: ДВНЗ «ПДТУ», 2023. 250 с. С.227-232.

Аксіологічні та культурологічні підходи як базові перспективи філософії розвитку гостинності в Україні

Відставання української індустрії гостинності від світових показників обумовлено як зовнішніми так і внутрішніми чинниками. Запровадження аксіологічного та культурологічного підходів в сферу обслуговування буде сприяти подальшому розвитку «філософії розвитку» закладів гостинності та маркетингових стратегій готельних закладів в Україні.

Для постіндустріального виробництва забезпечується наданням методологічних, діяльнісних знань та компетентностей, серед яких значущу роль відіграє вміння вчитися протягом життя, а також вияв, розвиток і реалізація творчого та інноваційного потенціалів особистості майбутнього професіонала, здатного реалізовувати його у сфері послуг. Відхід навчання від опори на знання, вміння, навички та спрямованість на розвиток універсальних компетенцій (такі вміння та здатності, які потрібні будь-якому професіоналу для виконання творчих задач, виконання комплексної проектної роботи, аналізу інформації, організації своєї діяльності) допомагає побудувати інноваційний зміст освіти та досягти необхідного рівня культурної грамотності в її сучасному розвитку [1, с.22].

Згідно антропологічному підходу, підготовка персоналу розглядається як суб’єкт культури та історичної дії, як атрибут людського буття; людина - як творча, самостворююча та самоцінна істота. Підготовка персоналу повинна будуватися як антропопрактика, як практика цілеспрямованого культування базових, родових здібностей людини, особистісного самовизначення, саморозвитку та самоосвіти. В аксіологічному підході підготовка персоналу розглядається як система, що сприяє формуванню цінностей людини, її духовному розвитку, здатностей до проявлення активності, ініціативності, самостійності, прийняття професійних проблем. Основними цінностями особистісно-центрованої системи підготовки персоналу є інтереси розвитку особистості як суб’єкта учіння. В більшості дані підготовки персоналу створюються за межами державної системи [2].

Особливу увагу аксіологія туризму приділяє моральним засадам туристичних подорожей. Центральне місце в системі цих засад відводиться свободі. Заснований на духовному розкріпаченні, туризм здатен бути унікальним засобом саморозвитку особистості, реалізації її свободи. Саме свобода визначає «присутність» людини у світі, вона не лише винятково важлива антропологічна ознака, але й визначальний показник її духовного світу. Як цінність духовного рангу свобода є джерелом і умовою усвідомлення туристом власної гідності. В процесі подорожі людина, як ніде відчуває себе вільною через невимушеність вибору, можливості пересування [6]. Культурологічний підхід, як сукупність методологічних та методичних принципів трактовки підготовки персоналу з позиції культури, став основою для інтеграції інноваційних ідей та створення культурно відповідної моделі підготовки персоналу, яка основана на розвитку творчого потенціалу людини.

Сутність поняття «потенціал» пов’язують із здібностями, потенціальними можливостями людини, творчий потенціал особи - із продуктивною діяльністю, який виявляється у мисленні [3]. Якість виробленого продукту є основою для визначення сили творчого потенціалу не лише окремої людини, але й групи людей, суспільства в цілому, коли набуває корисності. Науково-технічний прогрес в розвинених країнах світу затребував багато талановитих людей, призвів до розробки та введення в США та інших розвинених країнах спеціальних освітніх програм, що розраховані на пошук, відбір та підтримку обдарованих дітей та молоді [4].

Гостинність як науковий термін визначає систему заходів та порядок їх здійснення з метою задоволення найрізноманітніших побутових, господарських і культурних запитів гостей туристських підприємств, їх запобігливого обслуговування, надання низки послуг. Новий статус одержали готельні послуги, критерієм якості яких став принцип гостинності.

Гостинність - це «секретний елемент» будь-якого турботливого обслуговування, а особливо ресторанів, під час обслуговування святкових заходів. Гостинність - це саме той елемент, що робить спогади приємнішими і враження що запам'ятовуються. Без відчуття, що про неї піклуються, людина, що переступила поріг підприємства ресторану, скоріше є споживачем, а ніж гостем, чи постійним покупцем, неживим предметом швидше, ніж людиною [7]. Можна сказати, що гостинність - це більш ніж запам'ятовування фактів і виконання кваліфікованої роботи. Гостинність вимагає часу і має потребу в колективному співробітництві [8].

Гостинність передбачає більшою мірою прояв таких якостей:

• знаходження спільної мови з гостями, проявляючи свої найкращі навики у спілкуванні;
• передбачення потреб гостей і вчасне їх задоволення;
• демонстрування свого позитивного ставлення до гостей;
• прояв уваги та турботи про їхнє здоров'я та зручне перебування [5].

Сьогодні стан індустрії гостинності в Україні значно відстає від світових показників. Це спричинене низкою зовнішніх та внутрішніх чинників, серед яких слід назвати:

• російську збройну агресію проти України;
• стагнацію національної економіки України;
• нерозвинуту індустрію туризму;
• обмежену платоспроможність громадян України;
• недосконалу податкову систему;
• недосконалу нормативно-правову базу в сфері туризму;
• недостатнє використання культурно-історичної спадщини [9].

Висновки. В епоху постіндустріального виробництва вимагаються від персоналу універсальні компетенції, прояв творчості та інноваційного мислення, а також постійна самоосвіта, яка побудована на культурологічному та аксіологічному підходах. В Україні індустрія гостинності на даний час розвивається, але відстає від світових показників через різні зовнішні та внутрішні чинники. Розвиток персоналу повинен базуватися на принципах культурологічного та аксіологічному підходах, які спрямовані на формування цінностей особистості людини та цінностей розвитку. Аксіологія туризму та культурологічний підхід у підготовці персоналу для сфери обслуговування повинні стати фундаментом для філософії розвитку гостинності закладів туризму.

Література

1. Клепіков О.І., Кучерявий І.Т. Основи творчої особи: Навчальний посібник. К.: Вища школа, 1996. 295 с.
2. Любчук О.К. Теоретико-методологічні засади державного управління неперервною освітою в Україні та її регіонах: Монографія. Донецьк: СПД Куприянов, 2010. 406 с.
3. Любчук О.К. Становлення психологічної складової вміння вчитися у молодших школярів як один із шляхів в реалізації комплексної програми «Обдаровані діти» Донецької області // Компетентнісно-орієнтована освіта: досвід, проблеми, перспективи: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Донецьк, 5-6 листопада 2008 р.). У 3 т. Донецьк: Каштан, 2008. Т.3. С.326-329.
4. Слободчиков В.И. Антропология образования. Антропологический, деятельностный и культурологический подходы. Тезаурус // Новые ценности образования. 2005. Вып.5(24). С.13-16.
5. Горішевський П., Васильєв В., Зінько Ю. Сільський зелений туризм: організація надання послуг гостинності. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2003. 148 с.
6. Соляник С.Ф. Цінності та ціннісні орієнтації в туристичній діяльності // Наукові записки Київського університету туризму, економіки і права. Серія: філософські науки. 2008. Вип.5. С.237-249.
7. Федак В.І. Гостинність як технологічний елемент готельного та ресторанного обслуговування // Прогресивна техніка та технології харчових виробництв, ресторанного та готельного господарств і торгівлі. Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг: Тези доповідей Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 18 жовтня 2012 р.). Ч.1. С.277-278.
8. Роглєв Х.Й. Основи готельного менеджменту: Навчальний посібник. К.: Кондор, 2005. 408 с.
9. Горбань В.К. Розвиток індустрії гостинності в Україні // Сучасні технології менеджменту, інформаційне, фінансове та облікове забезпечення розвитку економіки в умовах євроінтеграції: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Черкаси, 16-17 квітня 2020 р.). Черкаси: Східноєвропейський університет економіки і менеджменту, 2020. 557 с. С.509-512.