Любіцева Ольга
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Психологія та туризм» (м. Київ, 27 квітня 2022 р.)
К.: ТОВ «Геопринт», 2022. 219 с. С.12-15.

Психологія і туризм: напрями наукових досліджень

Туризм як суспільний феномен є багатогранним явищем, яке охоплює як наукові, так і практичні аспекти. Саме така дуальність визначає особливості туризму як об’єкту наукового дослідження, а поліаспектність туризму - синтетичний, комплексний підхід у наукових дослідженнях з туризмології (міждисциплінарного напряму з наукових досліджень туризму як суспільного феномену). Туризмологія інтегрує дослідження багатьох наук, які мають за об’єкт туризм і однією з них є психологія. «Предметом дослідження психології туризму є психологічні характеристики суб’єктів туристичної поведінки і діяльності, які у сукупності розкривають туризм як психологічний феномен» [10, с.166].

Психологію туризму можна розглядати як новий науковий напрям психології, який знаходиться на етапі формування. Водночас, специфіка туристичного процесу обумовлює значний запит на дослідження в цій царині і в першу чергу від туристичної практики.

Психологія туризму ґрунтується на теоріях і концепціях, які є засадничими у психології (наприклад, теорія самореалізації Г. Олпорта, генетичної психології Ж. Піаже, психоаналізу З. Фройда та ін.), але з урахуванням соціально-психологічних особливостей, пов’язаних із подорожжю. Туризм, як процес організації подорожі з метою отримання позитивних емоцій, оздоровчого чи лікувального ефекту, ґрунтується на бажанні особистості до самоудосконалення, саморозвитку, тому психологічні аспекти подорожування потребують окремого вивчення і тому психологічним аспектам в процесі туристичної діяльності приділяється значна увага.

Найбільший блок досліджень стосується питань, важливих для організаторів подорожі і пов’язаних в першу чергу з маркетингом: психологічні особливості споживача, починаючи з мотивації до подорожі, мотивів, що спонукають до вибору певного туристичного продукту і до особливостей оцінки якості отриманих послуг в залежності від психологічних/етнопсихологічних особливостей туристів (різних вікових категорій, відмінних за статтю, місцем проживання, рівнем освіти, соціальним статусом та іншими демографічними і соціокультурними характеристиками), їх досвіду подорожування. Розгляду цих питань в останні роки присвячені роботи F. Dai, W. Dan, K. Kirillova [1], X. Fu, K. Kirillova, X.Y. Lehto [3], E. Šimková, H. Jindřich [7].

Ще один блок психолого-соціальних досліджень стосується досліджень психології виробника туристичного продукту/надання туристичної послуги. Тут варто згадати роботи Y. Li, Z. Chun, F. Shujie [5], G. Lindsay-Smith, J. Pyke, А. Gamage, de Lacy, T. [6], Y.Zhou, T. G. Mistry, W.G. Kim, C. Cobanoglu [9], в яких розглядаються питання мотивації до роботи в сфері туристичного обслуговування, психологічного клімату в колективі туристичної компанії.

Значна увага приділяється вивченню психології у фаховій освіті при підготовці кадрів для сфери туризму і гостинності [4; 8]. Знання психології споживача, з одного боку, та психологічна стійкість менеджера туризму, з іншого, визначають основи такої підготовки.

Загалом, наукові прикладні дослідження з психології туризму стосуються багатьох аспектів туристичного процесу: це і сприйняття місцевими мешканцями туристів, і ставлення туристів до проблематики стійкого розвитку окремих видів туризму і туристичних дестинацій, і сприйняття туристами туристичних дестинацій, і навіть психологічні аспекти навчання учасників космічних польотів [2].

Але є й інший аспект взаємодії туризму і психології, який вкрай недостатньо розкритий психологією туризму - це використання туристичної подорожі як психологічного розвантаження (від напруженого трудового ритму, незадовільного психологічного клімату в трудовому колективі або в сім’ї тощо), тобто подорож як антистрес. Цей аспект особливо важливо враховувати зараз працівникам туристичної галузі при плануванні турів. На нашу думку, тут важливо враховувати (і, відповідно, використовувати при розробці туру і формуванні програм) два такі аспекти:

1. подорож як самоідентифікація, тобто, українець, подорожуючи своєю країною, немов «привласнює» її природу, історико-культурні пам’ятки, її «багатства», ідентифікуючи себе не тільки з конкретним місцем, де він постійно мешкає, а з усією країною, що є складовою виховання патріотизму;
2. подорож своєю країною як «психологічне розвантаження» після стресів, викликаних війною, до того - ковідними обмеженнями. І ще одне психологічне завдання туризму слід зазначити: «боротьба» з упередженнями, коли в ході туру у відповідних екскурсійних програмах туристу надають наочну інформацію, спрямовану на «руйнування» упередженого ставлення. Наприклад, тур в Чорнобильську зону має бути побудований так, щоб упереджений щодо радіаційного забруднення і небезпеки для здоров’я турист наочно пересвідчився у безпечності зони в цілому при правильній її експлуатації.

Таким чином, розглядаючи роль психології туризму в туризмології і в туристичній практиці, слід зазначити, що напрямок цей розвивається значними темпами саме з огляду на запити туристичної практики.

Література

1. Dai F., Dan W., Kirillova K. Travel Inspiration in Tourist Decision Making // Tourism Management. 2022. Vol.90.
2. Florom-Smith A.L., Klingenberger J., DiBiase C. Commercial Space Tourism: an Integrative Review of Spaceflight Participant Psychological Assessment and Training // REACH. 2022. Vol.25-26.
3. Fu X., Kirillova K., Lehto X.Y. Travel and Life: a Developmental Perspective on Tourism Consumption over the Life Course // Tourism Management. 2022. Vol.89.
4. Kodom-Wiredu J.K., Coetzer A., Redmond J., Sharafizad J. Informal Learning Research in Hospitality and Tourism: a Systematic Literature Review // Journal of Hospitality and Tourism Management. 2022. Vol.52. pp.13-28.
5. Li Y., Chun Z., Shujie F. Can Beauty Save Service Failures? The Role of Recovery Employees’ Physical Attractiveness in the Tourism Industry // Journal of Business Research. 2022. Vol.141. pp.100-110.
6. Lindsay-Smith G., Pyke J., Gamage А. et al. Tourism Operator Mental Health and Its Relationship with SME Organisational Resilience during Disasters // Tourism Management Perspectives. 2002. Vol.42.
7. Šimková E., Jindřich H. Motivation of Tourism Participants // Procedia-Social and Behavioral Sciences. 2014. Vol.159. pp.660-664.
8. Waryszak Z.R. The Importance of Psychology in Educating Future Hospitality and Tourism Managers // International Journal of Hospitality Management. 1990. Vol.9. pp.9-14.
9. Zhou Y., Mistry T.G., Kim W.G., Cobanoglu C. Workplace Mistreatment in the Hospitality and Tourism Industry: a Systematic Literature Review and Future Research Suggestions // Journal of Hospitality and Tourism Management. 2021. Vol.49. pp.309-320.
10. Лукашевич О.М. Психологія туризму // Федорченко В.К., Пазенок В.С., Кручек О.А., Дьорова Т.А., Любіцева О.О. та ін. Туризмологія: концептуальні засади теорії туризму. Монографія. К.: ВЦ «Академія», 2013. 368 с. С.166.