Микитас А.С., Аверчева Н.О.
Матеріали II Всеукр. наук.-практ. конф.
«Сучасний стан та потенціал розвитку
індустрії гостинності в Україні»
(м. Херсон, 25 квітня 2023 р.)
Херсон: ХДАЕУ, 2023. 172 с. С.18-21.

Відновлення сфери агротуризму у післявоєнній відбудові сільських територій

В Україні продовжується війна, в результаті якої країна зазнала руйнівного впливу на енергосистему, житловий фонд, заклади освіти, виробничу і соціальну інфраструктуру. Через напад росії зруйновано багато сільських населених пунктів і цілі міста, які перебувають під постійними обстрілами окупантів, погіршилось матеріальне становище населення через вимушене переселення, скорочення і банкрутство підприємств, припинення і релокацію бізнесу. Економіка в цілому перебуває в складному становищі, зокрема й сфера туризму.

Тому питання відродження сектору агротуризму в післявоєнний період є актуальним і має кілька важливих аспектів. З одного боку - це можливість залучити інвестиції в розвиток сільського господарства, підвищити рівень життя населення, збільшити зайнятість та розвинути сільську інфраструктуру. З іншого боку - агротуризм може привабити туристів на постраждалі від війни території та сприяти їх соціально-економічному відновленню.

Сферу агротуризму як напрям диверсифікації діяльності агроформувань вивчали Грановська В.Г. та Алєщенко Л.О., розробили модель розвитку агротуристичної діяльності в Херсонській області, визначили агротуристичні напрями, зокрема, відпочинковий агротуризм, брендові агротуристичні господарства, тематичний агротуризм [1, с.45-55].

Майкл Флінн є одним з авторів, які досліджують потенціал відновлення та розвитку повоєнного агротуризму. У своїх публікаціях він наголошує, що агротуризм може стати важливим джерелом доходу для місцевих жителів, які втратили роботу через воєнний конфлікт [2].

Метою проведеного дослідження є визначення напрямів розвитку і залучення фінансових ресурсів для відновлення сфери агротуризму в повоєнний період на території Херсонської області. Для досягнення цієї мети визначені наступні завдання:

• визначити можливості залучення фінансових ресурсів для відбудови пошкоджених та будівництва нових об’єктів сільського і зеленого туризму;
• обґрунтувати стратегічні напрями і конкурентні переваги південних регіонів України у цій сфері;
• розробити рекомендації щодо залучення туристів та розробки нових агротуристичних продуктів.

Агротуризм в у південних областях України у довоєнний період розвивався досить активно не тільки на основі формування агросадиб, а й переорієнтації сільськогосподарських товаровиробників на екзотичні культури і види продукції, які стали привабливими для туристів. Зокрема в Херсонській області ФГ «Шафран Любимівський» спеціалізувалося на вирощуванні шафрану і квітів, активно просувало туристичний контент господарства у соціальних мережах, популяризувало аграрне виробництво серед населення. ФГ «Курінь» займалося вирощуванням винограду і плодів, виготовленням крафтових вин, залучало туристів до готелю і ресторану із власною продукцією, пропонувало населенню долучатися до збору врожаю, мало декілька торговельних точок в обласному центрі і навіть утримувало страусів. Виноробне господарство Трубецького організовувало тури «Дорогами вина Херсонщини» на базі Шато, продовжуючи традиції виноробства на Таврійських землях з XIX століття та поєднуючи історичний і гастротуризм. Таких прикладів у Південному регіоні багато. Розвитку агротуризму сприяли також активні потоки туристів на морські узбережжя Азовського і Чорного морів у курортний сезон.

Воєнні дії зруйнували все напрацьоване в індустрії туризму на окупованих територіях, в тому числі, і в Херсонській області. Тому відновлення деокупованих територій вимагає вже сьогодні розробки дієвих заходів, які активізують діяльність підприємців та зможуть відродити туристичний напрям у сільській місцевості.

Агротуризм є перспективним туристичним напрямом і може стати важливим джерелом доходу для сільського населення та регіонального розвитку у післявоєнний період. Враховуючи, що населення, яке повернеться з міграції, матиме певний досвід розвитку підприємництва в тих країнах, де довелося перебувати під час війни, буде активно шукати нові джерела заробітку і доходів, можна прогнозувати зростання кількості суб’єктів агротуризму. Проблеми будуть пов’язані із недостатністю коштів і досвіду ведення такого роду бізнесу.

Анна Блейк щодо джерел фінансування розвитку агротуризму зазначала, що фінансові ресурси можуть бути залучені з різних джерел, включаючи гранти, інвестиції, кредити та державно-приватне партнерство [3]. На сучасному етапі активізувались міжнародні програми підтримки підприємництва в Україні, які можна залучити для туристичного бізнесу.

Розвиток агротуризму потребує значних фінансових ресурсів, які можна отримати з різних джерел. Зокрема це можуть бути інвестиції приватних інвесторів, державні та міжнародні субсидії, кредитні програми та пільгові кредити для агробізнесу, власні кошти фермерських господарств і підприємств. Однак, для досягнення успіху і швидкого відновлення бізнесу необхідно розробити ефективні стратегії розвитку агротуризму, залучити місцеве населення до прийняття рішень та підвищити обізнаність про його переваги. Крім того, необхідно створити належні умови для розвитку підприємництва у сільській місцевості і формування осередків агротуризму, включаючи реконструкцію та модернізацію сільських домогосподарств, розбудову та підтримку якісної інфраструктури, а також навчання та підтримку місцевого населення у розвитку агротуризму.

Залучення фінансових ресурсів та ефективний розвиток агротуризму є важливим кроком на шляху післявоєнного соціально-економічного відновлення, підвищення рівня життя сільських мешканців та збільшення туристичного потенціалу регіону. Важливо розуміти, що успіх агротуризму залежить від інклюзивного підходу та співпраці між усіма зацікавленими сторонами, включаючи національні та місцеві органи влади, приватних інвесторів, місцеве населення та туристів.

Важливо в перспективі враховувати потреби та побажання туристів, ринкові тенденції, розвивати нові туристичні продукти. Наприклад, зростаючий попит на органічні продукти харчування та здоровий спосіб життя може ефективно розвивати агротуризм для здорового харчування та активного відпочинку на природі. Агросадиби є привабливим об’єктом для сімей з дітьми, особливо із міст, які потребують спілкування з тваринами і живою природою, для школярів - для розширення їх кругозору і пізнання природи, закріплення теоретичних знань.

Конкурентною перевагою південних областей є зміна кліматичних умов внаслідок глобального потепління і можливості вирощування екзотичних субтропічних рослин - дерев, квітів, сільськогосподарських культур, які для закордонних туристів та з інших регіонів створять нові враження, емоції і тим самим зростатиме туристичний потік.

Взагалі, якість і конкурентоспроможність туристичного продукту, які обґрунтували Кирилов Ю.Є., Грановська В.Г., Алєщенко Л.О., формують природно-кліматичні, екологічні, ресурсні; інфраструктурні, економічні чинники, соціально-культурні та іміджеві складові, на які слід звернути увагу суб’єктам туристичного бізнесу і впроваджувати їх у практичну діяльність агротуристичних дестинацій [4, с 45-55].

Конкурентні переваги агротуризму формуються також у наступних напрямах: фермери, які займаються агротуризмом, зазвичай вирощують екологічно чисту продукцію, тому туристи можуть насолоджуватися свіжими, здоровими продуктами та брати участь в еко-проектах;

• агротуризм пропонує туристам нові враження, такі як відвідування ферм і садів, участь у вирощуванні та зборі врожаю, знайомство з культурою і традиціями місцевого населення;
• агротуризм може в цілому підтримати місцеву економіку, збільшуючи доходи фермерів, працівників та місцевого бізнесу;
• на агротуризм не так сильно впливає сезонність, об’єкти можуть приваблювати туристів у різні пори року на основі поєднання різних видів туризму.

Негативним чинником для розвитку агротуризму є високий рівень замінованості і забрудненості деокупованих територій, що потребує часу для відновлення і відтерміновує розвиток підприємництва.

Загалом, відродження агротуризму на постраждалих від війни територіях позитивно впливає на соціально-економічне відновлення регіону, окремих територіальних громад та сприяє залученню інвестиційних і фінансових ресурсів. Однак, для успішного розвитку агротуризму необхідний комплексний підхід і державна програма розвитку деокупованих територій, забезпечення їх сталого розвитку на основі ефективної взаємодії органів виконавчої влади, місцевого самоврядування і громад.

Відродження агротуризму, його синергія з іншими видами туризму (історичним, спортивним, оздоровчим, гастрономічним) має позитивний вплив на місцевий розвиток, упорядковує зовнішній вигляд сільських населених пунктів, створює додаткові робочі місця, підвищує рівень життя місцевого населення. Однак успіх підприємництва у сфері туризму залежить від розробки і реалізації ефективних стратегій розвитку, підтримки і активності місцевого населення, співпраці зацікавлених сторін. Тому підтримка та розвиток агротуризму на територіях, що постраждали від війни, є важливим кроком для соціально-економічного відновлення та розвитку регіону.

Список літератури

1. Грановська В.Г., Алєщенко Л.О. Агротуризм як інструмент диверсифікації діяльності // Економіка АПК. 2019. №12. С.28-36.
2. Флінн М. Відродження агротуризму на територіях, зруйнованих війною. URL: https://farmstayus.com.
3. Блейк А. Залучення фінансування для розвитку агротуризму. URL: https://agritourismworld.com.
4. Кирилов Ю.Є., Грановська В.Г., Алєщенко Л.О. Економічний механізм формування конкурентних переваг суб’єктів туристичної галузі // Економіка АПК. 2020. №5. С.45-55.