Миронов Ю.Б., Тучковська І.І.
Інфраструктура ринку. 2026. №90. С. 178-183.
ESG-підходи до розвитку природоорієнтованої реабілітації у сфері туризму та гостинності
У статті досліджено теоретичні та прикладні засади інтеграції ESG-підходів у розвиток природоорієнтованої реабілітації (Nature-Based Rehabilitation, NBR) у сфері туризму та гостинності. Обґрунтовано, що поєднання екологічної, соціальної й управлінської складових ESG (Environmental, Social, Governance) сприяє формуванню сталих туристичних продуктів, збереженню природних ресурсів і підвищенню конкурентоспроможності підприємств. Виявлено ключові бар’єри впровадження ESG-підходів у розвиток NBR, серед яких екологічні, соціальні, управлінські та фінансові обмеження. Проаналізовано динаміку світового ринку wellness-туризму та підтверджено його швидке відновлення після пандемії COVID-19. Виявлено основні бар’єри впровадження ESG-підходів у розвиток NBR і запропоновано модель їх інтеграції.
Ключові слова: туризм, сталий туризм, wellness-туризм, гостинність, ESG, природоорієнтована реабілітація, екологічна відповідальність, соціальна відповідальність, корпоративне управління.
Постановка проблеми. Глобальна індустрія туризму та гостинності перебуває під зростаючим тиском інтеграції принципів екологічної, соціальної та управлінської відповідальності (Environmental, Social, Governance - ESG) у бізнес-моделі підприємств [3]. Одночасно стрімко розвивається сегмент природоорієнтованої реабілітації (Nature-Based Rehabilitation, NBR) - структурованих туристично-рекреаційних практик відновлення фізичного та психічного здоров’я засобами природного середовища. Проблема полягає в тому, що ці два процеси - інституціоналізація ESG-стандартів і зростання попиту на NBR-продукти - досі розвиваються здебільшого паралельно, без системного концептуального узгодження.
Готельно-ресторанні, а також підприємства туристичної інфраструктури, які пропонують NBR-послуги (форест-терапію, кліматотерапію, wellness-програми на природних територіях), стикаються з відсутністю єдиних критеріїв оцінки екологічного та соціального впливу таких продуктів. Екологічний вимір проблеми полягає у ризику надмірного антропогенного навантаження на природні ресурси, що є основою NBR-пропозиції. Соціальний вимір пов’язаний з доступністю NBR-послуг для вразливих категорій населення - ветеранів, людей з інвалідністю, постраждалих від кризових подій. Управлінський вимір стосується браку прозорої звітності та стандартів сертифікації NBR-продуктів у межах ESG-звітності готельних компаній.
Додатковим виміром проблеми є висока чутливість ринку туризму до кризових шоків - пандемії, війни та глобальної геополітичної нестабільності, тоді як ринок ESG-інструментів демонструє суттєво вищу стійкість. Це актуалізує потребу наукового обґрунтування того, як інтеграція ESG-принципів може підвищити стійкість і конкурентоспроможність NBR-продуктів у сфері туризму та гостинності.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні основи ESG-підходів у туризмі та гостинності активно розвиваються в останні роки. S. Bernard зі співавторами на основі аналізу 140 ESG-звітів готельних компаній довели фрагментарність чинної практики ESG-звітності в індустрії гостинності [11]. R. Buckley & M.-A. Cooper обґрунтували недостатньо реалізований потенціал туристичного сектору для охорони психічного здоров’я [12]. Л. Чжун зі співавторами підтвердили зв’язок сенсорної інтенсивності лісового середовища з благополуччям [16]. L. Joschko зі співавторами встановили, що природоорієнтована терапія сприяє трансформації цінностей осіб із психічними розладами [14]. І. Бассі зі співавторами підтвердили сприйняття форест-терапії як сталої реабілітаційної практики [10]. Бібліометричний огляд S. Silva зі співавторами засвідчив зростання досліджень природоорієнтованого туризму, констатувавши брак уваги до реабілітаційного аспекту [15].
У вітчизняній науковій думці В. Дуга та Д. Дуга розкрили вплив ESG-стратегій торговельних мереж на сталий розвиток індустрії гостинності та туризму через поширення стандартів екологічності й соціальної відповідальності на партнерів HoReCa [1]. Б. Шуліка зі співавторами обґрунтували підхід до відвідування природних територій з урахуванням граничної рекреаційної місткості [7]. Г. Заваріка та А. Видренко довели зростання ролі природоорієнтованих продуктів у структурі туристичного попиту [2]. Соціально-економічні ефекти екотуризму висвітлено Н. Патикою зі співавторами [4]. Ю. Ставська обґрунтувала механізми екологічної сертифікації туристичних продуктів [5]. Н. Шевченко наголосила на зростанні ролі реабілітаційних туристичних форматів для ветеранів [6].
Водночас аналіз літератури засвідчує відсутність досліджень, які б комплексно розглядали ESG-принципи як інструмент підвищення сталості та якості NBR-продуктів у сфері туризму й гостинності. Це формує проблемне поле дослідження.
Постановка завдання. Метою статті є наукове обґрунтування ESG-підходів до розвитку природоорієнтованої реабілітації у сфері туризму та гостинності, встановлення кількісних закономірностей динаміки глобального ринку wellness-туризму та ринку ESG-сертифікації, а також розроблення моделі й практичних рекомендацій щодо інтеграції ESG-принципів у формування NBR-продукту.
Виклад основного матеріалу дослідження. ESG-підходи в туризмі та гостинності передбачають системну інтеграцію екологічної, соціальної та управлінської відповідальності у бізнес-модель підприємства. Стосовно природоорієнтованої реабілітації (NBR) кожен з трьох компонентів ESG набуває специфічного змісту:
- екологічний компонент (E) означає обмеження антропогенного навантаження на природні ресурси, які є основою NBR-продукту, впровадження принципів циркулярної економіки та від-новлювальної енергетики в об’єктах розміщення;
- соціальний компонент (S) охоплює забезпечення доступності NBR-послуг для вразливих категорій - ветеранів, осіб з інвалідністю, постраждалого населення, а також підготовку кваліфікованого персоналу природної терапії;
- управлінський компонент (G) передбачає прозору звітність, сертифікацію NBR-маршрутів за міжнародними стандартами (GSTC, Green Key, ISO 14001) та інтеграцію NBR-показників у корпоративну ESG-звітність готельних компаній, що узгоджується з висновками щодо фрагментарності чинної практики ESG-звітності в індустрії гостинності [11].
Для оцінки економічного підґрунтя розвитку NBR-продуктів систематизовано дані Global Wellness Institute щодо динаміки глобального ринку wellness-туризму - сегмента, який найбільш повно охоплює NBR-практики - за 2016-2025 роки. Результати систематизації представлено в таблиці 1.
Таблиця 1. Динаміка глобального ринку wellness-туризму, 2016-2025 рр.
| Рік | Обсяг ринку, $ млрд. | Кількість подорожей, млн. |
| 2016 | 600 | 765 |
| 2017 | 639 | 830 |
| 2018 | 679 | 881 |
| 2019 | 720 | 936 |
| 2020 | 351 | 601 |
| 2021 | 478 | 608 |
| 2022 | 651 | 819 |
| 2023 | 868 | 940 |
| 2024 | 1000 | 1078 |
| 2025 | 1160 | 1236 |
Джерело: систематизовано авторами за даними Global Wellness Institute [8; 9].
Дані таблиці 1 демонструють, що глобальний ринок wellness-туризму зростав із 600 млрд. дол. США у 2016 р. до пікового значення 720 млрд. дол. США у 2019 р., після чого зазнав різкого падіння до 351 млрд. дол. США у 2020 р. (-51,3 %) унаслідок пандемії COVID-19. Наступне відновлення виявилося стрімким: до 2025 р. обсяг ринку зріс до 1160 млрд. дол. США, а кількість wellness-подорожей - до 1236 млн.
Лінійна регресія за весь період 2016-2025 років дає слабку статистичну модель (R² = 0,418, p = 0,043), що очікувано з огляду на структурний розрив, спричинений пандемією. Натомість регресія для фази 2020-2025 років виявляє надзвичайно тісну закономірність:
y = -497,52 + 166,51·t (1)
з коефіцієнтом детермінації R2 = 0,995 (p < 0,001), що свідчить про майже функціональний висхідний тренд відновлення. Коефіцієнт кореляції між обсягом ринку та кількістю подорожей становить r = 0,978, що підтверджує узгоджений характер зростання обох показників. Це трактується як свідчення високої стійкості попиту на wellness- і NBR-практики: навіть після безпрецедентного шоку ринок не лише відновився, а перевищив допандемічний рівень більш ніж у 1,6 раза, підтверджуючи тезу про підвищену резильєнтність природоорієнтованих форм туризму до кризових явищ [12].
Графічну інтерпретацію обох показників наведено на рисунку 1.
Рис.1. Динаміка глобальних ринків wellness-туризму та ESG-сертифікації, 2016-2025 рр.
Джерело: побудовано авторами.
Стрімкість відновлення після найглибшого історичного падіння підтверджує тезу про те, що NBR-орієнтовані сегменти туризму мають структурні переваги перед масовим туризмом в умовах кризових шоків завдяки нижчій щільності контактів на відкритому повітрі та зростанню суспільного запиту на психологічну підтримку [16].
Іншим виміром оцінки інституційного підґрунтя ESG-NBR інтеграції є динаміка глобального ринку ESG-сертифікації, який визначає інфраструктуру стандартизації та підтвердження екологічної й соціальної відповідальності суб’єктів туристичного бізнесу. Систематизовано аналітичні дані ринку ESG-сертифікації за 2016-2025 роки. Результати представлено в таблиці 2.
Таблиця 2. Динаміка глобального ринку ESG-сертифікації, 2016-2025 рр.
| Рік | Обсяг ринку ESG-сертифікації, $ млрд. |
| 2016 | 0,54 |
| 2017 | 0,62 |
| 2018 | 0,72 |
| 2019 | 0,83 |
| 2020 | 0,97 |
| 2021 | 1,12 |
| 2022 | 1,30 |
| 2023 | 1,50 |
| 2024 | 1,74 |
| 2025 | 2,01 |
Джерело: систематизовано авторами за даними ESG Certifcation Market Analysis [13].
На відміну від хвилеподібної динаміки wellness-туризму, ринок ESG-сертифікації демонструє стійке експоненційне зростання - з 0,54 млрд. дол. у 2016 р. до 2,01 млрд. дол. у 2025 р., не перерване пандемією COVID-19. Це підтверджує тезу про структурну незалежність інституціоналізації ESG-стандартів від циклічних коливань туристичного попиту.
Для встановлення закономірності здійснено логарифмічно-лінійну регресію (ln(y) від t):
ln(y) = -0,768 + 0,147·t (2)
з коефіцієнтом детермінації R2 = 0,9999 (p < 0,001), що свідчить про майже ідеальну експоненційну відповідність моделі емпіричним даним. Із рівняння випливає середньорічний темп приросту ринку ESG-сертифікації на рівні 15,8%, що практично збігається з незалежно опублікованим прогнозним показником 15,7% річного приросту на 2023-2030 роки [13], що підтверджує коректність побудованої моделі. Стійкість ESG-ринку до пандемійного шоку, на відміну від wellness-туризму, дає підстави інтерпретувати ESG-інструменти як стабілізувальний фактор, здатний згладжувати волатильність попиту на NBR-продукти за умови їхньої інституційної інтеграції.
Водночас ефективна інтеграція ESG-принципів у розвиток NBR-продуктів потребує врахування низки системних бар’єрів, які стримують практичне впровадження запропонованої моделі та потребують комплексного управлінського реагування:
- екологічний бар’єр - ризик перевищення допустимого рекреаційного навантаження без наукового обґрунтування меж;
- соціальний - обмежена доступність сертифікованих програм природної терапії для вразливих категорій;
- управлінський - фрагментарність ESG-звітності готельних компаній, які рідко виокремлюють NBR-показники [11];
- фінансовий - висока вартість ESG-сертифікації для малих і середніх підприємств.
На основі узагальнення теоретичних напрацювань і результатів статистичного аналізу запропоновано модель інтеграції ESG-принципів у формування NBR-продукту, яка охоплює три взаємопов’язані рівні:
- екологічний (лімітування рекреаційного навантаження, циркулярна економіка, відновлювальна енергетика об’єктів розміщення);
- соціальний (доступність NBR-послуг для ветеранів і вразливих категорій, підготовка сертифікованих фахівців природної терапії);
- управлінський (прозора звітність, сертифікація за міжнародними стандартами GSTC і Green Key, інтеграція NBR-показників у корпоративну ESG-звітність).
- для готельно-туристичних підприємств - розроблення окремого розділу NBR у структурі ESG-звітності;
- для регуляторів - розробку національних стандартів сертифікації NBR-маршрутів;
- для інвесторів - використання ESG-рейтингів як критерію оцінки стійкості інвестицій у wellness-та NBR-проєкти, з огляду на підтверджену емпірично вищу стійкість ESG-орієнтованих ринків до кризових шоків.
Висновки. У результаті дослідження обґрунтовано роль ESG-підходів у розвитку природо-орієнтованої реабілітації в туризмі та гостинності. Регресійний аналіз даних виявив нелінійну, хвилеподібну динаміку глобального ринку wellness-туризму, зумовлену пандемією зі стрімким відновленням. Натомість аналіз ринку ESG-сертифікації виявив стійке експоненційне зростання, не перерване пандемією, що підтверджує структурну незалежність інституціоналізації ESG-стандартів від циклічних шоків туристичного попиту. Це трактується як емпіричне підтвердження гіпотези про стабілізувальний потенціал ESG-інструментів для NBR-продуктів: інтеграція екологічної, соціальної й управлінської відповідальності здатна підвищити стійкість NBR-сегмента до майбутніх кризових явищ. Запропонована трирівнева модель інтеграції ESG-принципів у формування NBR-продукту - екологічний, соціальний та управлінський рівні - може слугувати методичною основою для розроблення корпоративних стратегій сталого розвитку готельно-туристичних підприємств.
Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням галузевих ESG-індикаторів для NBR-продуктів, емпіричною апробацією моделі на прикладі готельно-туристичних підприємств і вивченням впливу ESG-рейтингів на інвестиційну привабливість wellness-проєктів.
Бібліографічний список
1. Дуга В., Дуга Д. ESG-стратегії торговельних мереж та їх вплив на сталий розвиток індустрії гостинності та туризму // Розвиток підприємництва як фактор росту національної економіки: Матеріали ХХIV Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 26 листопада 2025 р.). Київ: ІВЦ Видавництво «Політехніка», 2025. 224 с. С.39-40.
2. Заваріка Г., Видренко А. Сталий розвиток зеленого туризму в епоху змін // Економіка та суспільство. 2024. Вип.63.
3. Миронов Ю.Б., Миронова М.І. Імперативи розвитку глобальної індустрії гостинності // Вісник ЛТЕУ. Економічні науки. 2025. Вип.84. С.150-155.
4. Патика Н.І., Гловацький Д.В., Василенко В.А. Соціально-економічний вплив екотуризму на регіональний розвиток: висвітлення позитивних і негативних аспектів // Академічні візії. 2024. Вип.32.
5. Ставська Ю. Екоорієнтований розвиток сільського туризму: міжнародний досвід та можливості імплементації в Україні // Економіка та суспільство. 2026. Вип.86.
6. Шевченко Н.О. Напрями розвитку українського туризму в контексті військових реалій і процесів повоєнного відновлення // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2025. №1. С.96-101.
7. Шуліка Б., Сержантова Ю., Денищенко Л. Екотуризм: збалансований підхід до відвідування природних місць та його вплив на природні ресурси // Економіка та суспільство. 2023. Вип.57.
8. 2023 Global Wellness Economy Monitor. URL: https://globalwellnessinstitute.org/industry-research/global-wellness-institute-2023-global-wellness-economy-monitor/.
9. A Decade of Wellness Tourism: First-Ever Compilation of 10+ Years of Market Data. URL: https://globalwellnessinstitute.org/global-wellness-institute-blog/2024/03/25/a-decade-of-wellness-tourism-first-ever-compilation-of-10-years-of-market-data/.
10. Bassi I., Deotto V., Pagani L., Iseppi L. Forest Therapy as an Alternative and Sustainable Rehabilitation Practice: a Patient Group Attitude Investigation // Sustainability. 2024. Vol.16(18).
11. Bernard S., Singal M., Dias A., Ho J. A., Zizka L. Sustainable Horizons: Navigating ESG Reporting Challenges in the Hospitality and Tourism Industry // Cornell Hospitality Quarterly. 2025. Vol.49(6).
12. Buckley R.C., Cooper M.-A. Tourism as a Tool in Nature-Based Mental Health: Progress and Prospects Post-Pandemic // International Journal of Environmental Research and Public Health. 2022. Vol.19(20).
13. Global ESG Certifcation Market Size, Share, Trends & Industry Forecast 2026-2034. URL: https://www.verifiedmarketreports.com/product/esg-certification-market/.
14. Joschko L., Pálsdóttir A.M., Grahn P. Nature-Based Therapy in Individuals with Mental Health Disorders - a Pilot Study // International Journal of Environmental Research and Public Health. 2023. Vol.20(3).
15. Silva S., Silva L.F., Vieira A. Protected Areas and Nature-Based Tourism: A 30-Year Bibliometric Review // Sustainability. 2023. Vol.15(15).
16. Zhong L., Campbell C., Buckley R., Zhu D., Yu H., Chauvenet A., Cooper M.-A. Senses, Emotions and Wellbeing in Forest Recreation and Tourism // Tourism Recreation Research. 2024. Vol.50. pp.688-700.
Myronov Yuriy, Tuchkovska Iryna. ESG Approaches to the Development of Nature-Based Rehabilitation in Tourism and Hospitality
The article explores the theoretical and applied principles of implementing ESG approaches in the development of nature-based rehabilitation (NBR) in the field of tourism and hospitality. It is substantiated that the integration of environmental, social and management components of ESG (Environmental, Social, Governance) creates a basis for the formation of sustainable tourism products focused on preserving natural resources, improving the quality of life of the population and ensuring the long-term competitiveness of enterprises. The specifics of the implementation of the environmental component are determined by limiting anthropogenic load, implementing the principles of the circular economy and using renewable energy sources; the social component - by expanding the availability of nature-based rehabilitation services for veterans, people with disabilities and other vulnerable groups of the population, as well as developing professional training for specialists; the management component - by improving ESG reporting, international certification and increasing transparency of management. Based on the statistical data of the Global Wellness Institute, the dynamics of the global wellness tourism market in 2016-2025 were analyzed and its rapid recovery after the COVID-19 pandemic was confirmed. Regression analysis showed the presence of an almost functional upward trend in the post-crisis period, and the high correlation coefficient between the market volume and the number of trips confirmed the stability of the demand for wellness and NBR practices. The development of the global ESG certification market was also studied, which demonstrates continuous exponential growth regardless of crisis phenomena, which indicates the strengthening of the institutionalization of the principles of sustainable development in the tourism industry. Key barriers to the implementation of ESG approaches in the development of NBR were identified, including environmental, social, managerial and financial constraints. A model for integrating ESG principles into the formation of nature-oriented rehabilitation products was proposed, combining the environmental, social and managerial levels. The practical significance of the results lies in developing recommendations for tourism and hotel enterprises, government agencies, and investors on integrating NBR indicators into ESG reporting, improving the certification system, and increasing the investment attractiveness of nature-oriented tourism projects.
Keywords: tourism, sustainable tourism, wellness tourism, hospitality, ESG, nature-based rehabilitation, environmental responsibility, social responsibility, corporate governance.
DOI: 10.32782/infrastruct90-25.