Серенко А.А., Свінціцька Є.Ю., Баджелідзе Е.В.
Матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сучасні тенденції сталого розвитку індустрії
туризму та гостинності: європейські практики та
національні реалії» (м. Харків, 15 квітня 2026 р.)
Харків: ХНУМГ ім. О.М. Бекетова, 2026. 605 с. С.120-123.

Винний туризм як перспективний напрям розвитку індустрії гостинності в Україні

В умовах сучасних трансформацій світового туристичного ринку спостерігається зміщення акцентів від масових форм туризму до досвідоорієнтованих та спеціалізованих його видів, серед яких особливого значення набуває винний туризм як складова еногастрономічного напряму.

Винний туризм охоплює комплекс послуг і вражень, пов’язаних із відвідуванням виноробних господарств, участю у дегустаціях, знайомством із технологіями виробництва вина та гастрономічними традиціями регіону. Важливою особливістю цього виду туризму є його тісний зв’язок із закладами HoReCa, які виступають ключовими провідниками винної культури та формують кінцевий туристичний продукт [1].

За даними міжнародних аналітичних досліджень, частка винного та гастрономічного туризму у структурі глобальних туристичних потоків становить близько 15-20%, тоді як понад 60-70% туристів під час подорожей виявляють інтерес до локальних напоїв і гастрономічних продуктів. Світовий ринок винного туризму демонструє стабільну динаміку розвитку з темпами зростання на рівні 8-10% щорічно, що зумовлено підвищенням попиту на автентичний культурний досвід, індивідуалізацію споживання та інтеграцію гастрономічних практик у туристичні маршрути [1; 2].

У провідних виноробних країнах світу винний туризм є важливим елементом індустрії гостинності та одним із драйверів регіонального економічного розвитку. Зокрема, у Франції виноробні регіони щорічно відвідує понад 10 млн. туристів, в Італії - понад 14 млн., а загальний економічний ефект від винного туризму перевищує 5-6 млрд. євро на рік. У цих країнах функціонує понад 1000 винних маршрутів, які об’єднують виноробні господарства, заклади ресторанного господарства, готельну інфраструктуру та культурні об’єкти, формуючи комплексний туристичний продукт із високою доданою вартістю. Таким чином, винний туризм виступає не лише інструментом популяризації національного продукту, але й важливим фактором розвитку індустрії гостинності в цілому [2; 3].

Аналіз сучасного стану виноробної галузі України свідчить про наявність значного потенціалу для розвитку винного туризму як складової індустрії гостинності. Загальна площа виноградників становить близько 20 тис. га, а річний обсяг виробництва виноматеріалів перевищує 30 млн літрів. Основні виноробні регіони зосереджені на півдні та заході країни, що формує територіальну базу для розвитку енотуристичних маршрутів [3].

Водночас у галузі відбувається структурна трансформація, що проявляється у зростанні ролі малих і середніх виробників. Станом на 2025 рік в Україні функціонує понад 150 малих виноробень, орієнтованих на виробництво крафтових вин, розвиток локальних брендів та поєднання виробництва з туристичною діяльністю. Саме цей сегмент є найбільш перспективним для розвитку винного туризму, оскільки формує унікальний туристичний продукт на основі автентичності та локальної специфіки [4].

Додатковим позитивним чинником є підвищення економічної ефективності галузі, зокрема зростання цін на виноград і поступове зміцнення позицій українських вин на внутрішньому ринку, частка яких у 2025 році оцінюється на рівні близько 65%. Разом із тим рівень інтеграції виноробних підприємств у туристичну інфраструктуру залишається недостатнім, що свідчить про наявність значного резерву для розвитку.

Результати аналізу показують, що виноробні господарства, які впроваджують елементи туристичного сервісу, забезпечують вищий рівень економічної ефективності за рахунок диверсифікації діяльності. За експертними оцінками, щорічна кількість відвідувачів виноробних господарств України становить 250-300 тис. осіб, при цьому середній рівень витрат туриста у сегменті винного туризму є на 20-30% вищим порівняно з традиційними видами туризму. Це пояснюється включенням до туристичного продукту дегустацій, гастрономічного супроводу, екскурсій та придбання локальної продукції, що формує додаткову вартість для підприємств індустрії гостинності.

Важливим чинником розвитку винного туризму є формування відповідної інфраструктури та кластерних моделей розвитку. В Україні поступово формуються винно-туристичні кластери, зокрема в Одеському та Закарпатському регіонах, де відбувається інтеграція виноробства, ресторанного бізнесу, готельного сектору та туристичних операторів. У цих регіонах активно розвиваються винні маршрути, які поєднують відвідування виноробень, дегустаційні програми, гастрономічні заходи та культурні локації. Крім того, щорічно в Україні проводиться понад 30 винних фестивалів, які залучають від 15 до 20 тис. відвідувачів кожен та виступають важливим інструментом популяризації винної культури.

Економічний ефект винного туризму проявляється у значному мультиплікативному впливі на індустрію гостинності. Середні витрати одного туриста під час відвідування виноробного регіону становлять приблизно 1500-3500 грн за поїздку, включаючи проживання, харчування, транспорт і придбання продукції. Таким чином, навіть при залученні 1 млн туристів потенційний обсяг ринку може становити понад 1,5-3 млрд грн, що є вагомим джерелом доходів для економіки та місцевих бюджетів. Крім того, розвиток винного туризму сприяє створенню робочих місць та активізації підприємницької діяльності у сільських регіонах.

Суттєвий вплив на розвиток винного туризму має його мультиплікативний ефект для індустрії гостинності. Розвиток винних маршрутів стимулює попит на готельні послуги, ресторанне обслуговування, транспорт, екскурсійні послуги та інші види діяльності. За оцінками експертів, у виноробних регіонах частка доходів від еногастрономічного туризму може становити до 10-15% загального обсягу туристичних надходжень. Водночас розвиток цього сегмента сприяє створенню нових робочих місць, підвищенню рівня зайнятості та активізації локальної економіки.

Окрему увагу слід приділити формуванню культури споживання вина як невід’ємного елементу винного туризму. Поширення дегустаційних практик, розвиток освітніх програм, сомельє-культури та гастрономічних заходів сприяють підвищенню обізнаності споживачів та формуванню нових моделей поведінки, орієнтованих на якість, автентичність та культурну цінність продукту. Це, у свою чергу, стимулює попит на локальні вина та підвищує конкурентоспроможність українських виробників.

Таким чином, винний туризм виступає перспективним напрямом розвитку індустрії гостинності в Україні, який поєднує економічні, соціальні та культурні аспекти розвитку територій. Водночас ефективна реалізація цього потенціалу потребує системного підходу, спрямованого на розвиток інфраструктури, підвищення якості сервісу, залучення інвестицій та активне просування туристичного продукту. У довгостроковій перспективі винний туризм може стати важливим чинником економічного зростання, регіонального розвитку та інтеграції України у світовий туристичний простір.

Список літератури

1. Басюк Д.І. Науково-теоретичні основи розвитку винного туризму // Географія та туризм. 2012. Вип.19. С.28-37.
2. Ковешніков В.C., Гармаш В.В. Винний та гастрономічний туризм: важливий потенціал розвитку економіки // Інвестиції: практика та досвід. 2017. №4. С.32-37.
3. Нагурна Н., Куриленко Ю. Дослідження ринку виноробства України, як інфраструктури для винного туризму // Інновації та технології в сфері послуг і харчування. 2024. №3(13). С.101-105.
4. Серенко А., Юдіна Т. Дослідження ринку крафтових алкогольних напоїв України (2022-2025 рр.) // Товарознавство. Технології. Інжиніринг. 2025. Т.55. №3. С.41-56.