Смирнов І.Г.
Матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф.
«Інновації, тренди та перспективи індустрії
гостинності» (м. Львів, 12 грудня 2019 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2019. 192 с. С.38-42.

Архітектурний туризм в Україні: логістичне забезпечення сталого розвитку в умовах овертуризму

Недавно у туристичній літературі з’явився новітній термін - «overtourism» (англ. надлишковий туризм) [1], що відображає гостроту проблеми управління зростаючими туристичними потоками в містах. Нині тут живе більше половини населення планети, до 2050 р. цей показник зросте до 70%. Зростаюча чисельність урботуристів збільшує споживання природних та туристичних ресурсів міст, здійснює соціокультурний вплив та зростаючий тиск на міську архітектуру та інфраструктуру. Тому для урботуризму нині важливим завданням є ефективне управління потоками туристів у містах з метою забезпечення сталості розвитку міст та туризму, а також збереження архітектурної спадщини. На важливість цього питання вказує «Нова програма ООН з розвитку міст» [2].

Актуальність теми публікації підтверджується дослідженням «Overtourism? Understanding and Managing Urban Tourism Growth Beyond Perceptions» (англ. Овертуризм? Розуміння та управління зростанням урботуризму), що було виконано на замовлення ЮНВТО на підставі аналізу даних 8 європейських міст (Амстердама, Барселони, Берліна, Копенгагена, Лісабона, Мюнхена, Зальцбурга та Таллінна) науковцями Університетів Бреда та Стенден (Нідерланди) за підтримки Європейської туристичної асоціації. Проаналізовано сприйняття туристів мешканцями цих міст та запропоновано програму стратегій (11) та заходів (68) з метою попередження надмірної концентрації туристів та збереження архітектурної спадщини [2]. Їхній зміст вперше в Україні розкрито в недавній публікації автора [1]. Стратегії, заходи та пропозиції із забезпечення сталого розвитку урботуризму в умовах овертуризму передбачають обов’язкове врахування логістичних та регіональних особливостей.

Отже, архітектурний та урботуризм сьогодні стають все більш популярними як в Україні, так і у світі. Вони мають свою специфіку, пов’язану з високою концентрацією туристів на обмеженій території міст, особливо в їхніх центральних та історичних частинах, де зосереджено найбільш цікаві архітектурні об’єкти. У зв’язку з цим виникає проблема збільшення туристичного навантаження на ресурсну базу архітектурного туризму в містах (овертуризму), що може призвести до її погіршення та деградації. Вирішити цю проблему можна за допомогою логіcтичного підходу до сталого розвитку туризму взагалі та урботуризму та архітектурного туризму зокрема [3].

Увага до даної проблеми в науковій літературі поки що недостатня, хоча у практичному управлінні розвитком урботуризму ця проблема добре відома і відображена у розробці та прийнятті відповідних документів, наприклад, у м. Львові - «Концепцію децентралізації туризму» у межах «Стратегії розвитку туризму міста до 2021 р.» [4] Зокрема ця концепція передбачає використання архітектурної та пов’язаної з нею нематеріальної культурної спадщини у ході туристичного «розвантаження» середмістя Львова (площі Ринок та проспекту Свободи) шляхом вертикальної та горизонтальної диверсифікації туристичних потоків.

Львів

Вертикальна диверсифікація передбачає:

  1. розробку підземного туристичного маршруту від вежі Корнякта до площі І. Підкови з створенням підземного музею Львова та ресторану у підземеллях Ратуші;
  2. відкриття нового туристичного маршруту (екскурсії) «Дахами Львова» з відвідинами нещодавно створених ресторанів на останніх поверхах будинків на площі Ринок («Найвища ресторація Галичини» та «Ресторан дуже високої кухні»).

Горизонтальна диверсифікація включає:

  1. створення «другого центру» міста шляхом активнішого задіяння у туризмі архітектурних пам’яток проспекту Шевченка з площею М. Грушевського;
  2. розширення туристичної території міста за рахунок периферійних дільниць - Сихова, Майорівки, Левандівки тощо (видано путівник «Туристичний Сихів»);
  3. запровадження екскурсії «Львів+» з відвідинами таких близьких до Львова міст, як Жовкви та Дрогобича.

Нещодавно у Львові з’явились нові екскурсійні маршрути, пов’язані зокрема зі спадщиною скульптора та архітектора І. Пінзеля. Екскурсія передбачає чотири «точки», пов’язані з його творчістю та життям, а також 13 аудіозаписів про твори Пінзеля, які можна завантажити через спеціальні мобільні додатки. Завдяки ним туристи зможуть не лише прослухати інформацію про автора, його твори та епоху, в якій він жив і творив, а й побачити тривимірні копії скульптур майстра, які прикрашають архітектурні об’єкти Львова. Наступний новий туристичний маршрут під назвою «Дім, який збудував Іван», що запропонував благодійний фонд «Музей І. Левинського», пов’язаний з постаттю «генерального архітектора» м. Львова початку ХХ ст. Проект реалізується в рамках відзначення року І. Левинського з представленням мапи з маршрутом англійською та польською мовами. Цей туристичний маршрут унікальний тим, що містить елементи квесту: туристи мають знайти певні будинки, архітектором яких був І. Левинський.

Нагальною потребою у Львові є забезпечення повної переробки загального обсягу міських відходів, включаючи туристичні, у т. ч. від ресторанів та кав’ярень. Зазначимо, що добовий обсяг відходів у Львові становить 600 т. Недивно, що туристичний рекорд Львова (2,6 млн. туристів у 2017 р. перше місце серед міст України) збігся з «сміттєвою кризою». Щоб вирішити проблему, Львів будує найсучасніший в Україні сміттєпереробний комплекс. Ресторани та кав’ярні Львова також використовують екологічні підходи у своїй діяльності, зокрема у збиранні та переробці відходів. За даними Державної служби статистики України, українці щороку викидають приблизно 7 млн. т. придатних до споживання продуктів, вартість яких 5,5 млрд. грн. У світовому рейтингу за кількістю відходів Україна має 9 місце і за цим критерієм ми обігнали Німеччину та Францію, населення яких майже вдвічі більше. Коли одні викидають хороші продукти, інші не мають що їсти. Тому у Львові створили громадську організацію «Тарілка», яка годуватиме безхатченків невикористаними стравами і продуктами із супермаркетів, ресторанів та кафе. Цей соціальний проект підтримали готель «Леополіс», ресторани «Кумпель», «Бачевських», супермаркети мереж «Рукавичка» та «Близенько».

Про ще один проблемний аспект урботуризму в умовах овертуризму попереджали американські експерти, що допомагали у розробці «Туристичної концепції Львова»: як тільки туризм міста набуде динамічного та масового розвитку, серед гостей міста з’являться ті, кого насамперед цікавлять інтимні послуги [5]. Який зв’язок з логістикою? Менше буде реклами відповідних закладів (нічних клубів, джентльмен-клубів, шоу-барів, стріп-барів), зменшаться і відповідні туристопотоки. На противагу інтим-туризму Львів активно розвиває конференц-туризм та блогер-туризм.

Нарешті, ще один важливий аспект овертуризму у Львові пов’язаний з проблемами безпеки туристів, особливо у сферах проживання та харчування, що потребує постійного та жорсткого контролю з боку міської влади. Отже, логістичний підхід, застосований, у «Концепції туристичної децентралізації» м. Львова та використанні архітектурної та нематеріальної культурної спадщини, слід поширити на всі аспекти та складники туристичного господарства міста. Ці рекомендації стосуються не тільки Львова, але й інших міст - значних туристичних центрів України - Києва, Харкова, Дніпра, Одеси тощо.

Список використаних джерел

1. Смирнов І.Г. Концептуальні засади стратегії сталого розвитку урботуризму в умовах овертуризму // Економіка, облік, фінанси та право в умовах глобалізації: тенденції та перспективи: збірник тез доповідей Міжнар. наук.-практ. конф. Полтава, 2019. С.65-70.
2. Overtourism? Understanding and Managing Urban Tourism Growth beyond Perceptions. UNWTO Library, 2018. URL: https://www.e-unwto.org/doi/pdf/10.18111/9789284420070.
3. Смирнов І.Г. Логістика туризму. К.: Знання, 2009. 354 с.
4. Смирнов І.Г., Любіцева О.О. Маркетинг сталого туризму. К., 2019. 256 с.
5. Иванова Е.В. 50 оттенков Львова // Новое время страны. 2018. №19. С.38-41.