Спєхова К.О.
Вісник студентського наукового товариства «ВАТРА»
Вінницького торговельно-економічного інституту
КНТЕУ. 2020. Вип.95. C.184-195.

Дослідження ринку туристичних послуг в умовах вірусної інфекції СOVID-19

Наведено аналіз ринку туристичних послуг України та світу за допомогою статистичних методів, показано динаміку основних показників діяльності туристичної галузі у період вірусної інфекції та їх вплив на ефективність розвитку економіки країни. Здійснено аналіз динаміки міжнародних туристичних надходжень протягом останніх років.

Ключові слова: туризм, економічна криза, туристичний продукт, міжнародний туризм, туроператор, авіасполучення.

Постановка проблеми. Світові тенденції у сфері міжнародного туризму дозволяють віднести туристичний бізнес до найперспективніших галузей економіки. Розвинута туристична інфраструктура сприяє покращенню привабливості країни та її конкурентоспроможності у світі, прискорює процеси її інтеграції у світову економіку, забезпечує перехід від аграрної та індустріальної економіки до розвитку економіки на основі сфери послуг. Але на тлі ситуації всесвітньої пандемії, тема підтримки та відродження сфери туризму особливо актуальна.

Аналіз досліджень і публікацій. Дослідженнями у галузі туризму займалися й внесли вагомий внесок такі відомі вітчизняні та іноземні вчені, як: В.І. Цибух, О.О. Любіцева, Т.Г. Сокол, М.П. Мальська, В.В. Худо, В.М. Пестушко, В.Ф. Кифяк, Н.В. Фаринюк, М.А. Наумова, Л.П. Дядечко, Ю. Шмуда та ін. Але детальний розгляд перспектив розвитку туризму в сучасних умовах національної економіки потребує подальших досліджень.

Мета дослідження - оцінка стану та тенденції розвитку туристичного комплексу в контексті всесвітньої пандемії та ізоляції.

Виклад основного матеріалу. У структурі доходів в розвинених країнах внутрішній туризм дає 80-90%, а в середньому в світі - понад 72% прибутку. В галузі туризму працює більш ніж 235 млн. осіб або кожний 12 працівник. В економіці окремої країни туризм виконує ряд важливих функцій:

• він є джерелом валютних надходжень для країн і засобом для забезпечення зайнятості;
• розширює вкладення у платіжний баланс і ВНП країни;
• сприяє диверсифікації економіки, створюючи галузі, які обслуговують сферу туризму;
• із зростанням зайнятості у сфері туризму збільшуються доходи населення і підвищується рівень добробуту нації;
• забезпечує вихід країни на світову арену.

Крім того, світовий досвід показує, що індустрію туризму можна розвивати і в період економічних криз. Подібна ситуація відбувається сьогодні на тлі всесвітньої пандемії вірусної інфекції COVID-19.

Розпочатий в Китаї в кінці грудня минулого року спалах пневмонії, викликаний раніше невідомим типом вірусу, за кілька місяців набув офіційно визнані масштаби пандемії, поширившись далеко за межі Піднебесної і торкнувшись близько сотні країн. І якщо займає близько двадцяти відсотків світової економіки Китай пішов на рішучі заходи, зупинивши мало не половину свого виробництва і ізолювавши цілі райони та домігся спаду захворювання, то Європу продовжує лихоманити. Епіцентром захворювання в Європі виявилась західна Європа. Коронавірус змінив перебіг буденного життя багатьох людей у світі. Особливо це торкнулось тих, хто мав плани на подорожі та працює у туристичній галузі. Найбільш відчутним він став для авіаційного та туристичного бізнесу, втрати яких в усьому світі обчислюються десятками мільярдів доларів.

Варто відзначити, що вітчизняні авіакомпанії зіграли на випередження і за прикладом європейських авіаперевізників за кілька днів до прийняття владою рішення про припинення авіасполучення з Італією закрили авіасполучення з іншими країнами. За підрахунками авторитетної Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA), через небезпечного коронавіруса з Китаю авіаперевізники по всьому світу втратять у 2020 році від 63 до 113 мільярдів доларів [4].

Поширення небезпечного захворювання стало найбільшим ударом по глобальній індустрії туризму починаючи з 2001 року, коли спад був викликаний терактами в США, війною в Іраку і спалахом атипової пневмонії. За оцінками Всесвітньої асоціації ділових подорожей, масштаби втрат можуть становити до 47 мільярдів доларів щомісяця. Особливо постраждають туристичні галузі Піднебесної і країн, залежних від туристів з Китаю, а саме: Гонконгу, Макао, Таїланду, Камбоджі і Філіппін. Саме ці країни переважають у складеному Euromonitor International рейтингу Top 100 City Destinations 2019 (табл. 1).

Таблиця 1. Найпопулярніші міста серед туристів у 2019 році

У рейтингу переважають азіатські напрямки - їх там понад 40. На першому місці розташувався Гонконг. Бангкок посів другу сходинку, за ним - Макао та Сінгапур. Згідно з даними Всесвітньої туристичної організації, китайські туристи щорічно витрачали близько 260 мільярдів доларів на подорожі (в два рази більше, ніж витрачають туристи з США), а самі китайці є самою мандрівною нацією в світі [8].

Від туристичної діяльності країни мають чималу вигоду. Сума коштів, що вони залишають під час подорожі до Європи перевищує 500 млрд. дол. Дохід країн Азійського регіону складає 440 млрд. дол у 2018 р., Пд. та Пн. Америки -330 млрд. дол (рис. 1).

Рисунок 1. Надходження до бюджету з туристичної сфери (млрд. дол.)

За даними Євростату, в цілому за рік жителі ЄС витратили приблизно 467 мільярдів євро на туристичні поїздки. 82% витрат припали на поїздки до Європи (78% всередині ЄС). При цьому майже половина відпочиваючих - 44% - вважають за краще подорожувати в межах своєї країни.

Туристична привабливість країн стрімко падає вниз в результаті вірусної інфекції COVID-19. Зараз понад 500 мільйонів китайців знаходяться на «внутрішньому карантині», отже, не покидають країну. Кордони держав закриті для виїзду та в'їзду туристів. Карантинні заходи забороняють пересування не те що мандрівних, а навіть внутрішніх туристів, що залишаються вдома. Відповідно, ці гроші будуть недоотримані туристичним бізнесом і економіками туристичних країн [2].

Туристичні центри в Азії особливо потерпають від обмежень на поїздки для китайців. У Таїланді 9 березня повідомили про обвал туристичного ринку на 44%. При цьому доходи від туристичної галузі в країні становлять 11% ВВП.

У Європейському регіоні найбільш постраждали від коронавірусу такі туристичні центри як Франція, Італія, Іспанія, Великобританія та інші. Спершу «червоною зоною» італійський уряд оголосив північно-італійські регіони, до яких належать економічний центр Мілан та туристична ціль Венеція. Спершу брак туристів відчули саме ці міста. Протягом 2018 року Італію відвідали 61,6 млн. туристів зі всього світу. Кожного року ця кількість зростаю в середньому на 4%. Туристи залишили у Італії 49,3 млрд. дол. Ситуація, яку ми спостерігаємо зараз, невтішна для економіки Італії.

Австрія запровадила заборону на в’їзд з Італії. Словенія також закрила свій кордон з цією країною, а Албанія заборонила транспортне та авіаційне сполучення з нею. До 3 квітня низка авіакомпаній припинила перельоти з та в Італію. Німеччина, Великобританія та Ірландія посилили свої застереження щодо відвідання Італії та закликали своїх громадян залишити цю країну [7].

Компанія Costa Crociere попередньо скасовує усі круїзи Середземним морем. Рейси не здійснюватимуться до 3 квітня, повідомило італійське судноплавне підприємство. Захід торкнувся тисяч подорожніх. Судна, які нині ще перебувають у Середземному морі, зможуть зайти в італійські порти тільки для того, щоб пасажири зійшли на берег.

Серед уражених вірусом опинилась також Німеччина. Купол та тераса на даху Рейхстагу в Берліні зачинені для відвідувачів з 10 березня до окремих розпоряджень. За даними Бундестагу, який засідає в Рейхстазі, ці зони зазвичай щороку відвідують понад два мільйони людей. Обмежене пересування по самій Німеччині та в’їзд через кордон. Цей негативний тренд неминуче торкнувся і України [1].

Згідно з доповіддю Світового економічного форуму в галузі туризму за останні два роки Україна піднялася на 10 позицій в Індексі конкурентоздатності у сфері подорожей і туризму і посіла там 78 сходинку. Зокрема, по мірі стабілізації та відновлення країни Україна різко покращила ділове середовище (зі 124 на 103 місце), безпеку (зі 127 на 107 місце), міжнародну відкритість (зі 78 на 55 місце) та загальну інфраструктуру (зі 79 на 73 місце) [3].

Разом з туристичною привабливістю країни збільшується кількість суб’єктів господарювання та конкуренції на внутрішньому туристичному ринку (рис. 2).

Рисунок 2. Суб’єкти туристичної діяльності України

Отже, з рисунку 2, видно, що кількість фізичних та юридичних осіб у туристичному бізнесі збільшується. Це свідчить про значну зацікавленість суспільства у подорожах за кордон, довіру туроператорам та рентабельність їхнього функціонування.

Українська асоціація туристичних агенцій провела рейтингове дослідження туроператорів, що мають власні чартерні програми за найбільш масовими напрямками. Туристи перш за все при виборі туроператора звертають увагу на надійність та ціну.

Згідно цим та іншим критеріям, лідери туристичного бізнесу представлені у таблиці 2.

Таблиця 2. Рейтинг туроператорів України

Таблиця свідчить про те, що трійка лідерів з минулого сезону залишилася без змін, TEZ TOUR знову утримує лідерство по всіх позиціях, крім гарантії кращої ціни, але відрив від другого місця Pegas Touristik в результаті - незначний. Join UP!, на відміну від агентського рейтингу, займає останню сходинку, так і не оговтавшись від репутаційних втрат літнього сезону 2018 р. Правда за критерієм «гарантія кращої ціни» український туроператор Join UP! опинився на першому місці [5].

Аналізуючи туристичний ринок України до початку вірусної кризи, доцільно здійснити оцінку як кількості суб’єктів туристичної діяльності так і показників їх роботи (табл. 3).

Таблиця 3. Кількість і вартість реалізованих туроператорами туристичних путівок

Як повідомляє Державна статистика України, країна реалізувала у 2018 році 1 304 256 туристичних путівок, що становить 26 784 541 тис. грн. Це на 50% більше ніж у 2017 році. Для переважної більшості туристів (85%) основною метою подорожі була організація дозвілля та відпочинку. Детальніше динаміку грошових доходів країни від туристичного бізнесу зображено на рисунку 3.

Рисунок 3. Кількість іноземних туристів та надходження до бюджету України

Аналізуючи наведені дані, можна спостерігати спад туристичної активності в Україні з початком військових дій та економічної кризи у 2014 р. Кількість туристів зменшилась вдвічі, що неабияк позначилось і на бюджеті країни. Проте вже з 2016 року показники починають збільшуватися та відновлювати свої позиції. Що ж до витрат самих українці, то за 2018 рік, за даними НБУ, українці витратили на закордонні подорожі 7,8 млрд. дол. Це значно менше, ніж європейці. Основну частину грошей вони залишили в країнах ЄС. Витрати громадян України в країнах Європи склали 5,264 млрд. дол. (+12,9% в порівнянні з 2017 роком) [2].

Україна має великі можливості у розвитку туристичної галузі та інфраструктури, що може привести до зростання кількості туристів, наповнить бюджет, створить нові робочі місця та сприятиме економічному зростанню. В таблиці 4 представлено основні фактори, які впливають на розвиток туризму та туристичний ринок України [3; 9].

Таблиця 4. Фактори що впливають на розвиток туризму в Україні

Стратегічною метою розвитку туристичної індустрії України є створення конкурентоспроможного туристичного продукту, який максимально зміг би задовольнити потреби споживачів, та на основі якого можна б забезпечити комплексний розвиток територій та їхніх соціально-економічних інтересів.

«Подорожі вже стали однією з основних потреб людини. Люди від цього не відмовляться», - впевнений професор Мюнхенського університету Юрген Шмуда (Jürgen Schmude). Він вивчає економіку туризму і переконаний: щоб туристи через епідемію COVID-19 повністю відмовилися від поїздок, «має ще багато чого статися» [4].

У будь-якому разі, зросте число туристів, що бронюють подорожі в самий останній момент. Кількість гарячих путівок буде приваблювати суспільство найкращими пропозиціями. Буде попит навіть на Італію.

Ця країна традиційно входить то в п’ятірку, то в трійку найпопулярніших в туристичних напрямків, однак її північна частина стала найбільшим осередком епідемії COVID-19 в Європі. Але це зовсім не означає, що туристи тепер викреслюють всю Італію. У Ломбардію вони зараз не поїдуть, але, скажімо, до Сицилії це вже не відноситься.

Наприклад після аварії на атомній електростанції в японській Фукусімі багато європейців не захотіли летіти в Корею, хоча це дуже далеко від місця катастрофи. А після спалаху лихоманки Ебола в Центральній Африці багато хто не полетів до Африки. Однак в таких випадках туристи не відмовлялися від подорожей взагалі, а просто гнучко змінювали напрямок. Наразі туроператори та авіакомпанії дають змогу поміняти або перенести тур на пізніше або навіть поміняти країну. Тим більше, що туріндустрія напевно буде пропонувати значні знижки. Говорячи про ціну, то існує «червона лінія», за якою багато туристів готові знехтувати потенційним ризиком.

Висновки. Отже, туристичний бізнес є найбільш прибутковим сектором економіки багатьох країн. Спалах коронавірусу COVID-19 ставить перед туристичним сектором серйозну проблему. На тлі введення обмежень на поїздки, варто підкреслити важливість міжнародного діалогу та співробітництва, що є можливістю показати, як солідарність може вийти за межі кордону. Важливими є фінансова та політична підтримка заходів щодо відновлення, спрямованих на туристичний сектор у найбільш постраждалих країнах. Найголовнішим завданням є забезпечення безпеки громадян під час подорожей, що наразі залишається пріоритетом для усього світу.

Список використаних джерел

1. Гурков А. Туризм в эпоху коронавируса: куда поехать? И ехать ли вообще? URL: https://www.dw.com/ru/туризм-в-эпоху-коронавируса-куда-поехать-и-ехать-ли-вообще/a-52651866.
2. Інформація щодо відвідування України іноземними туристами та виїзду громадян України за кордон і півріччя 2016-2019 років. URL: https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=75c06d69-f9c1-47d8-b68a-ca28d31cc9fe.
3. Державна служба статистики України URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
4. Зануда А. Коронавірус: скільки втрачає туризм. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features-51870285.
5. Рейтинг найбільш надійних туроператорів для туристів та агентів. Літо 2019. URL: https://www.mandria.ua/all/81873.
6. Global and Regional Tourism Performance URL: https://www.unwto.org/global-and-regional-tourism-performance.
7. Царук В. Коронавирус рушит отрасли. На очереди - туризм. URL: https://biz.nv.ua/experts/otmena-krupneyshey-turisticheskoy-vystavki-koronavirus-unichtozhaet-turizm-kak-ukraina-mozhet-spasti-otrasl-50073117.html.
8. Trade Map - Trade Statistics for International Business Development. URL: https://www.trademap.org/.
9. Танасійчук А.М., Поліщук І.І., Громова О.Є., Бондаренко В.М., Гевчук А.В., Поліщук Н.В. Маркетинг: навчальний посібник. Вінниця: ТОВ «Меркьюрі-Поділля». 2019. 292 с.