Тараненко О.О., Андрієнко С.М.
Матеріали II Міжнар. наук.-практ. конф.
«Маркетингові та організаційні механізми повоєнного
розвитку галузі гостинності та туризму України»
(м. Харків, 26-27 листопада 2024 р.)
Харків: НТУ «Харківський політехнічний
інститут», 2024. Ч.1. 680 с. С.624-626.

Перспективи апітуризму на внутрішньому туристичному ринку України

В нинішній час на туристичному ринку України зростає актуальність видів туризму, що мають лікувально-оздоровче спрямування. До них належить апітуризм. Він позитивно впливає на фізичний та психо-емоційний стан подорожуючих, збагачує місцеві природні ресурси, сприяє збереженню культурних традицій та соціально-економічному розвитку сільських територій.

апітуризм

Ресурсною базою апітуризму є бджільництво. Відвідування пасік дає можливість туристам ознайомитися з особливістю життя бджолосімей, з роботою бджоляра, процедурою виготовлення меду та інших продуктів бджільництва (пилок, віск, перга, маточне молочко). Туристи можуть продегустувати продукти бджільництва та дізнатися про методи лікування різних хвороб з їх допомогою.

Особливості апітуризму:

  • сприяє сталому розвитку суспільства, оскільки бджільництво збагачує природні ресурси без негативного впливу на екологію;
  • дозволяє ознайомитися з технологією виробництва різних продуктів бджільництва;
  • забезпечує популяризацію екологізації серед туристів через поширення інформації про місце та роль бджоли в різних екосистемах;
  • впевненість туристів у якості продукції бджільництва, яку вони можуть придбати прямо на пасіці;
  • можливість проведення лікувальних процедур з використанням бджолиної отрути та цілющої енергетики бджолиної сім’ї (сон на вуликах) [1-3].

Апітуризм не можна зводити лише до подорожі туристів з метою купівлі продукції бджільництва. Йому притаманні риси культурно-пізнавального, гастрономічного, сільського зеленого, екологічного та інших видів туризму.

Розглядаючи апітуризм як вид лікувально-оздоровчого туризму слід звернути увагу на відповідні властивості основного продукту бджільництва - меду. Його споживання зменшує кількість холестерину в крові, розширює кровоносні судини, знижує запальні процеси шлунково-кишкового тракту, зміцнює опорно-руховий апарат, оптимізує обмін речовин, покращує зір і пам’ять, підвищує витривалість до несприятливих чинників довкілля, оптимізує діяльність нервової системи (заспокійлива, загально-зміцнювальна і тонізуюча дія), підвищує стійкість до різних отрут, покращує стан шкіри, підвищує розумову і фізичну працездатність, виявляє рекреативну та омолоджувальну дію, сприяє довголіттю [1]. Інші продукти бджільництва також мають лікувально-профілактичні властивості. Популяризація такої інформації сприятиме підвищенню попиту на апітуристичні подорожі.

Ресурсною базою апітуризму є бджільництво. В Україні станом на кінець 2021 року було зареєстровано майже 43,5 тис. пасік та 2236 тис. бджолосімей [4]. До областей з найбільшою кількістю пасік у цьому році належали Кіровоградська (2520 пасік), Запорізька (2307 пасік) та Вінницька (2148) області [5]. Бойові дії на території України негативно вплинули на галузь бджільництва, зокрема через знищення близько 30% медоносних територій та втрату пасік на територіях з активними бойовими діями. В таких умовах Україна змогла у 2023 році зайняти друге місце серед країн-експортерів меду до ЄС (Китай (60200 т. або 37% від загального експорту меду до ЄС), Україна (45800 т., 28%), Аргентина (20400 т., 12%), Мексика (10700 т., 7%) і Куба (4700 т., 3%) [6]. Це свідчить про потенціал вітчизняної галузі бджільництва навіть в таких умовах. Подальші кроки відновлення галузі пов’язують із залученням грантових коштів для відновлення матеріально-технологічної бази на пасіках, що безпосередньо постраждали від бойових дій.

Наявне ресурсне забезпечення апітуризму в Україні забезпечує виконання ним своїх основних функцій. Для розвитку лікувально-оздоровчої складової апітуризму шляхом виготовлення на основі продуктів бджільництва лікарських препаратів, організації лікування бджолиною отрутою та створення апі-будиночків необхідно залучати додаткові фінансові ресурси для створення відповідної матеріальної бази.

Таким чином, апітуризм є перспективним актуальним видом туризму. Його розвиток має мультиплікативний ефект, що забезпечує реалізацію економічних, соціальних та культурних завдань.

Список використаних джерел

1. Гонта Д.В. Апітуризм - інноваційний напрямок сільського зеленого туризму // Актуальні проблеми та перспективи розвитку обліку, аналізу та контролю в соціально-орієнтованій системі управління підприємством: Матеріали VI Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Полтава, 30-31 березня 2023 р.). Полтава: ПДАУ, 2023. 865 с. С.571-573.
2. Сеньків M., Габа М., Шевчук А. Географія і сучасний стан апітуризму в Україні та Словенії // Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Туризм. 2020. Вип.3(2). С.175-184.
3. Сіромаха А.О., Аріон О.В. Розвиток апітуризму в Україні // Конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів. 2021. Вип.1(1). С.24-32.
4. Українські пасічники виходять із тіні - зросла кількість зареєстрованих пасік і бджолосімей. URL: https://brdo.com.ua/news/ukrayinski-pasichnyky-vyhodyat-iz-tini-zrosla-kilkist-zareyestrovanyh-pasik-i-bdzholosimej/.
5. Кількість та розмір пасік в Україні за областями. URL: https://kurkul.com/spetsproekty/1140-kilkist-ta-rozmir-pasik-v-ukrayini-za-oblastyami--infografika.
6. EU Imported €359.3 Million Worth of Honey in 2023. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/en/web/products-eurostat-news/w/ddn-20240520-1.