Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
История туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Спортивный туризм и альпинизм
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

<<< назад | зміст | вперед >>>

Величко В.В. Організація рекреаційних послуг

РОЗДІЛ 2. РІЗНОВИДИ РЕКРЕАЦІЙНИХ ПОСЛУГ: НАПРЯМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Тема 7. Організація лікувально-профілактичних послуг

Ключові терміни: природні лікувальні ресурси, курортні ресурси, лікувально-профілактичні послуги, курорт, санаторій, профілакторій, біоклімат, ландшафти, гідромінеральні ресурси, бальнеологічні ресурси, грязі.

7.1. Загальна характеристика лікувально-профілактичних рекреаційних послуг

Рекреаційна діяльність базується на комплексі природних компонентів, елементів і явищ, які виступають як природні чинники рекреації. Виходячи зі специфіки рекреаційної діяльності і масштабів її організації, ці природні чинники розглядаються або як природні рекреаційні ресурси або як рекреаційні ресурси.

Під природними лікувальними ресурсами або факторами слід розуміти певні елементи навколишнього природного середовища, які за своїми природніми властивостями здатні здійснювати лікувально-оздоровчий вплив на фізіологічний та психологічний стан організму людини, поновлюючи його життєві сили. До них належать: мінеральні та термальні води, лікувальні грязі, озокерит, ропа лиманів та озер, морська вода, природні об'єкти і комплекси із сприятливими для лікування кліматичними умовами, придатні для використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.

Лікувальні рекреаційні ресурси включають природні компоненти, які при використанні сприяють лікуванню різних захворювань і надають благодійне вплив на організм людини. Природні лікувальні ресурси поділяються на кліматичні чинники, фітотерапевтичні ресурси, мінеральні води та лікувальні грязі.

Лікувальні природні ресурси поділяються залежно від їх розповсюдження на два види:

- особливо цінні,
- унікальні природні лікувальні ресурси,
- загальнопоширені природні лікувальні ресурси.

До першого виду відносять ресурси, які рідко (не часто) зустрічаються на території України, мають обмежене поширення або невеликі запаси в родовищах і є особливо сприятливими і ефективними для використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.

До другого виду належать ресурси, які зустрічаються в різних регіонах України, мають значні запаси і придатні для використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.

Курортно-рекреаційні ресурси - сукупність природно-кліматичних факторів і штучно створеної інфраструктури, призначеної для лікувально-оздоровчих та рекреаційних заходів, які визначають можливість та перспективи розвитку в різних регіонах курортних комплексів, необхідних для рекреації та зміцнення здоров'я населення.

Курортно-рекреаційні ресурси забезпечують санаторно-оздоровчу та рекреаційну діяльність за рахунок використання сукупності природно-кліматичних факторів, інфраструктури та кадрового потенціалу.

Зазначені ресурси можуть бути використані для організації відпочинку, оздоровлення, лікування певного контингенту людей у фіксований час за допомогою існуючої технології та наявних матеріальних можливостей.

Для використання природних умов і ресурсів їх необхідно оцінити. Існує три основних типи оцінки природних ресурсів:

- медико-біологічний,
- психолого-естетичний,
- технологічний.

Медико-біологічна оцінка природних ресурсів відображає оцінку впливу на організм людини природних лікувальних ресурсів у поєднанні з фізіотерапевтичними і медикаментозними методами, причому природним ресурсам відводиться головна роль. До них відносяться:

- біоклімат;
- ландшафти;
- гідромінеральні ресурси (мінеральні води та лікувальні грязі).

Перші два чинники присутні на будь-яких курортах; кліматичних, бальнеологічних, грязьових. Вони є основними при виборі лікувальної місцевості під курортне будівництво, плануванні та функціональному зонуванні територій як окремих здравниць, так і курортних зон.

Біоклімат - фактор, що визначає вплив клімату на організм людини. Біокліматичні параметри на відміну від метеорологічних зазвичай представляють комплексний вплив повітряних мас (температури, вологості повітря, швидкості вітру, атмосферного тиску тощо) на організм людини.

Основний кліматичний вплив на організм надають кліматоутворюючі фактори наступних груп:

1. Атмосферні (метеорологічні) фактори - газовий склад і фізичні властивості повітря (густина, температура, атмосферний тиск, вологість повітря, насиченість озоном, аероіонами, терпенами та ін.), рух повітря, кількість і характер опадів, хмарність, туман, атмосферний електрику;
2. Космічні (радіаційні) фактори - сонячне випромінювання (пряме, відбите, розсіяне), космічне випромінювання, сезонні і добові ритми сонячної активності;·
3. Телуричні (земні) фактори - географічне розташування місцевості і її ландшафт (геологічний склад грунту, рельєф, рослинність та водойми), постійне магнітне поле Землі (на різних широтах змінюється).

Кліматичний фактор присутній у будь-яких санаторіях і повинен враховуватися в лікувальній практиці. У кліматичних санаторіях (серцево-судинних, легеневих і ниркових) він є домінуючим. Але і в бальнеологічних, і в грязьових санаторіях біоклімат використовують у кліматотерапії (повітряні, сонячні ванни, лікувальний купання, прогулянки, сон на повітрі та ін.), що входить в обов'язковий курс лікування.

Курортологічна ландшафтна оцінка лікувальної місцевості виробляється з урахуванням її функціональних та естетичних якостей.

Ландшафт характеризують такі складові, необхідні для оздоровлення відпочиваючих:

- рельєф;.

- водні об'єкти;
- рослинний покрив.

В залежності від розташування курорти розрізняються:

- по висоті (рівнинні і гірські);
- наближеності до водоймищ (приморські, озерні, річкові);
- по рослинної зоні (лісові і степові).

Для лікувально-профілактичного відпочинку найбільш сприятлива пересічна місцевість, так як вона дає можливість відпочиваючим при прогулянках на порівняно невеликій відстані отримувати навантаження, необхідні для тренування серцево-судинної, дихальної системи та опорно-рухового апарату. Це дуже важливо, оскільки в даний час гіподинамія стає одним з найголовніших пороків життя городян. Найбільш сприятливий крупнопагорбний і грядовий рельєф на рівнинах, височинах або в передгір'ях. Його використовують при прокладці теренкурів різних категорій складності залежно від енергетичних навантажень на організм людини.

Водні об'єкти використовують для організації пляжно-купального відпочинку на курортах. При виборі водного об'єкта для купання враховуються характер берега (пологий, терасований, крутий, заболочений), ступінь зручності підходів до води, розмір пляжної смуги та її формування (пісок, галька, трав'яний покрив, глина, торф тощо), наявність мілини, характер дна (піщаний, гальковий, замулені піски, мул, глина). Крім того, враховується швидкість течії (для річок) та імовірність штормів в купальний період (для морів).

Оздоровчий ефект купання посилюється завдяки підвищеної мінералізації морських вод і вод солоних озер. Завдяки можливості отримати таласотерапію (купання в природній мінеральній воді водойм) більшість людей прагнуть до моря.

Значення третьої складової ландшафту - рослинного покриву - дуже велике, так як з ним пов'язано безпосереднє оздоровчий вплив ландшафту, який чиниться завдяки іонізаційним та фітонцидним властивостям рослин. Особливо важлива роль лісових угідь, що сприяють підвищенню вмісту кисню в повітрі і його іонізації, що надає очищаючу дію на організм людини.

Оптимальна іонізація характерна для змішаних лісів і борів. Високою іонізаційної здатністю володіють також береза, липа, дуб, горобина, модрина, ялина і ялиця. Фітонциди (летючі речовини, які виділяються деревної рослинністю) стерилізуючи діють на певні мікроорганізми. Так, фітонциди, що виділяються ялицею і сосною, вбивають паличку кашлюку і паличку Коха, збудників черевного тифу і дизентерії, а виділювані березою і тополею - мікроб золотистого стафілокока.

До гідромінеральними ресурсів належать мінеральні води та лікувальні грязі, це один з основних природних лікувальних факторів, які використовуються в санаторно-курортній практиці. Історично розвиток курортів почалося саме з них.

Мінеральні води - це складні розчини солей, компоненти в яких перебувають у вигляді іонів, недіссоційованих молекул і колоїдних частинок. Мінеральні води містять всі ті речовини, які присутні в людському організмі, і їх цілющу дію полягає в заповненні порушених рівноваг.

За ступенем мінералізації розрізняють води питного і бальнеологічного призначення («бальнео» - ванна). Лікувальна дія мінеральних вод питного призначення проявляється по активності їх іонного складу або по дії специфічних біологічно активних мікрокомпонентів. Дуже важливо при їх застосуванні знати їх кислотність (рН). Цей показник враховується при лікуванні конкретного хворого.

Бальнеотерапія. При відпустці ванн на організм людини діє хімічний склад води, її температура, механічний фактор - гідростатичний тиск води, яке може бути посилене гідромасажем. Лікувальні ванни призначаються при захворюваннях серцево-судинної і нервової систем, опорно-рухового апарату, ендокринної системи, шкіри, гінекологічних та ін.

Лікові грязі містять речовини, подібні до гормонів і вітамінів, завдяки чому вони є біогенними стимуляторами (з одного боку, мають біологічне походження, з іншого - стимулюють біологічні процеси в організмі людини). Дії грязей:

- теплове - ефект вищий, ніж в мінеральних водах, оскільки бруд відрізняється високою теплоємністю і довше зберігає температуру; прогрівання сприяє розширенню судин, відповідно прискорюються струм крові і процеси обміну;
- механічне - завдяки пластичності шар бруду здавлює тканини і сприяє поширенню тепла на велику глибину;
- хімічне - вплив неорганічних і органічних біологічно активних мікроелементів (Fe, Y, Br, сульфіди, органічні кислоти і т.д.) на функції систем організму людини: поліпшення обмінних процесів, кровообігу, харчування тканин, зміцнення імунної системи, протиалергічну дію;
- місцеве - бруд має адсорбційні властивості - видалення з шкіри і слизових хвороботворних мікроорганізмів (протизапальну, розсмоктуючу, знеболюючу дію).

Показання: захворювання опорно-рухового апарату (кістки, суглоби, м'язи), периферичної нервової системи, запальні гінекологічні захворювання, лікування чоловічих статевих органів, безпліддя (чоловіче і жіноче), захворювання шкіри, деякі захворювання шлунково-кишкового тракту (печінка).

Найбільш привабливі для відпочинку види рекреаційної діяльності володіють і високим рівнем профілактики захворювань. Найбільш привабливими типами рекреаційної діяльності є:

- для щоденного відпочинку - прогулянковий, аматорські заняття на відкритому повітрі, спортивні ігри та вправи, водні процедури, рухливі заняття па воді, рухливі ігри в приміщенні;
- для щотижневого відпочинку - рухливі заняття на воді, спортивний туризм, спортивні ігри, екскурсійний, риболовно-мисливський, аматорські заняття на відкритому повітрі;
- для відпускного часу - лікувально-оздоровчий, спортивний, риболовно-мисливський, екскурсійний, екологічний, релігійний туризм.

Лікувальні та курортні рекреаційні ресурси є основою надання лікувально-профілактичних послуг.

<<< назад | зміст | вперед >>>








© 2002-2019 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.