<<< назад | зміст | вперед >>>
Величко В.В. Організація рекреаційних послуг
РОЗДІЛ 2. РІЗНОВИДИ РЕКРЕАЦІЙНИХ ПОСЛУГ: НАПРЯМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Тема 9. Організація культурно-пізнавальних рекреаційних послуг
Ключові терміни: культурно-пізнавальний туризм, культурно-пізнавальні послуги, пам’ятки історії, пам’ятки археології, пам’ятки містобудування і архітектури, пам’ятки мистецтва, документальні пам’ятки, екскурсії.
9.1. Загальна характеристика культурно-пізнавальних рекреаційних ресурсів
Культурно-пізнавальний туризм виступає основою для наукових досліджень культури, а також способом залучення до культури. У розробку концепції культурно-пізнавального туризму значний внесок внесли дослідження професора М. Драгічевіч-Шешич, результатом яких стала класифікація культурно-пізнавального туризму (табл. 2.1).
Таблиця 2.1. Класифікація культурно-пізнавального туризму за М.Драгічеві-Шешичем
| Група | Види |
| Історичні подорожі | мандрівки в історію
подорожі-реконструкції історичних подій релігійні подорожі вивчення історичного періоду |
| Географічні подорожі | комплексні спеціалізовані |
| Художні подорожі | поїздки, що вживаються з метою вивчення якого-небудь напряму в мистецтві і т.д. |
У зарубіжній літературі культурно-пізнавальний туризм має наступні інтерпретації:
1. Як ідеальна арена для дослідження природи культурного відтворення;
2. Споживання туристами мистецтва, художньої спадщини, фольклору та цілого ряду інших проявів культури.
Культурно-пізнавальний туризм має свої ресурси. Типи культурно-пізнавальних ресурсів:
- предметні,
- непредметні.
Таблиця 2.2. Класифікація культурно-пізнавальних рекреаційних ресурсів
| Типи культурно-пізнавальних рекреаційних ресурсів | Ресурси |
| Предметні | - різновиди пам'яток історії та культури (пам'ятники археології, історії, архітектури та містобудування, монументального мистецтва)
- музеї, - музеї-заповідники, - музеї-садиби |
| Непредметні | - звичаї
- традиції - обряди, - фольклор, - усна народна творчість |
Непредметні культурно-пізнавальні рекреаційні ресурси реалізуються у формі рекреаційних послуг в діяльності музеїв та музеїв-заповідників.
Проміжне становище в класифікації культурно-пізнавальних рекреаційних послуг займають центри народних художніх промислів.
Культурно-пізнавальні ресурси служать передумовою для організації культурно-пізнавальних видів рекреаційних послуг, оптимізують рекреаційну діяльність в цілому, виконуючи досить серйозні виховні функції.
Культурно-історичні об'єкти поділяються на:
- матеріальні,
- духовні.
Таблиця 2.3. Класифікація культурно-історичних об’єктів
| Матеріальні культурно-історичні об’єкти | - сукупність засобів виробництва;
- інші матеріальні цінності суспільства на кожній історичній стадії його розвитку |
| Духовні культурно-історичні об’єкти | - сукупність досягнень суспільства в освіті;
- сукупність досягнень суспільства в науці; - сукупність досягнень суспільства в мистецтві; - сукупність досягнень суспільства в літературі; - сукупність досягнень суспільства в в організації державного і суспільного життя, в праці і побуті |
Фактично не вся спадщина минулого відноситься до культурно-пізнавальних ресурсів.
До них прийнято зараховувати лише ті культурно-історичні об'єкти, які науковими методами досліджені і оцінені, мають суспільне значення і можуть бути використані при існуючих технічних і матеріальних можливостях для задоволення рекреаційних потреб деякої множини людей протягом певного часу.
Серед культурно-пізнавальних об'єктів провідна роль належить пам'яткам історії та культури, які відрізняються найбільшою привабливістю і на цій основі служать головним засобом задоволення потреб пізнавально-культурної рекреації.
Таблиця 2.4. Види пам'яток історії та культури
| Види пам'яток | Найменування |
| Пам’ятки історії | будівлі, споруди, пам'ятні місця і предмети пов'язані
- з найважливішими історичними подіями в житті народу - з розвитком науки і техніки, культури і побуту народів - з життям видатних людей держави |
| Пам’ятки археології | - городища
- кургани - залишки стародавніх поселень, укріплень, виробництв, каналів, доріг - стародавні місця поховань - кам'яні статуї - наскальні зображення - старовинні предмети - ділянки історичного культурного шару стародавніх населених пунктів |
| Пам'ятки містобудування і архітектури | - архітектурні ансамблі і комплекси
- історичні центри, квартали, площі, вулиці - залишки стародавньої планування і забудови міст та інших населених пунктів - споруди цивільної, промислової, військової, культової архітектури, народного зодчества - твори монументального, образотворчого, декоративно-прикладного, садово-паркового мистецтва - приміські ландшафти |
| Пам’ятки мистецтва | До них відносяться твори монументального, образотворчого, декоративно-прикладного та інших видів мистецтва. |
| Документальні пам'ятки | - акти органів державної влади і управління
- письмові і графічні документи, - кіно-, фотодокументи та звукозаписи - стародавні та інші рукописи й архіви - записи фольклору і музики - рідкісні друковані видання |
До культурно-історичних передумов рекреаційної галузі можна віднести й інші об'єкти, пов'язані з історією, культурою та сучасною діяльністю людей: оригінальні підприємства промисловості, сільського господарства, транспорту, театри, наукові та освітні установи, спортивні споруди, ботанічні сади, зоопарки, етнографічні та фольклорні пам'ятки, кустарні промисли, народні звичаї, святкові обряди і т.д.
Всі об'єкти, що використовуються в пізнавально-культурній рекреації, поділяються на дві групи:
- рухомі,
- нерухомі.
Таблиця 2.5. Об'єкти пізнавально-культурної рекреації
| Види | Об'єкти пізнавально-культурної рекреації |
| Рухомі |
- пам'ятки мистецтва
- археологічні знахідки - мінералогічні, ботанічні і зоологічні колекції - документальні пам'ятки - інші речі, предмети і документи, які можна переміщати |
| Нерухомі |
- пам'ятники історії,
- пам'ятники містобудування і архітектури, - пам'ятники археології - пам'ятники монументального мистецтва - інші споруди, в тому числі і ті пам'ятники мистецтва, які становлять невід'ємну частину архітектури |
Споживання рухомих рекреаційних ресурсів пов'язане з відвідуванням музеїв, бібліотек та архівів, де вони зазвичай концентруються.
З позицій пізнавально-культурної рекреації важлива та обставина, що нерухомі об'єкти являють собою самостійні одиночні або групові утворення.
Для оцінки використання культурно-історичних об'єктів за основу беруть типологію за рекреаційною значущістю. За основу типології приймається інформаційна сутність культурно-історичних об'єктів: унікальність, типовість серед об'єктів даного виду, пізнавальне і виховне значення, аттрактивність.
Таблиця 2.6 . Загальна класифікація культурно-історичних об’єктів
| Ознаки | Види |
| Інформативність культурно-історичних об'єктів для рекреаційних цілей | - ступінь організації об'єкта для показу
- місце положення екскурсантів по відношенню до об'єкта огляду |
| За ступенем організації | - спеціально організовані для показу
- неорганізовані для показу |
| За місцем положення екскурсантів | - інтер’єрні
- екстер'єрні |
Інформативність культурно-історичних об'єктів для рекреаційних цілей може бути виміряна кількістю необхідного і достатнього часу на їх огляд. Для визначення часу огляду об'єкта необхідна класифікація об'єкта за підставою, яка б відображала тривалість огляду.
За ступенем організації об'єкти поділяються на спеціально організовані і неорганізовані для показу.
Організовані об'єкти вимагають більше часу для огляду, так як вони є метою огляду і складають основу екскурсії.
Неорганізовані об'єкти служать супутнім екскурсії загальним планом, фоном, який охоплюється одним поглядом без детального розгляду.
За місцем положення екскурсантів об'єкти поділяються на інтер'єрні та екстер'єрні. Сумарний час огляду екстер'єрних об'єктів завжди більше часу огляду інтер'єрних об'єктів.
<<< назад | зміст | вперед >>>
