Безугла Л.С., Дворніков М.В.
Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.
«Географія та туризм» (м. Харків,
28 лютого - 1 березня 2023 р.). Харків: ХНПУ
ім. Г.С. Сковороди, 2023. 684 с. С.323-326.

Ревіталізація індустріальної геотуристичної спадщини України

На території України знаходиться понад 20 тис. родовищ і проявів, що дає підстави вважати її однією з провідних мінерально-сировинних держав у Європі. Більша частина обсягу корисних копалин видобувається відкритим способом, а в експлуатації знаходиться понад 1500 кар’єрів (до 90% всіх гірничодобувних підприємств). В результаті інтенсивного освоєння мінеральної сировини на території нашої держави утворено більш ніж 8 млрд. т. твердих відходів, а порушення земель сягають площі у 160 тис. га. Ці території на тривалий час вибувають з використання у економічній діяльності, і в подальшому не можуть бути відновлені для використання в техногенному напрямі діяльності. Таким чином, актуальним стає питання раціонального використання техногенних ландшафтів та матеріально-технічної бази промислових підприємств після закриття у різних сферах економіки, включаючи геотуризм, враховуючи принципи сталого розвитку постпромислових регіонів.

Розуміючи перспективність геотуризму, у Європі розроблені та користуються великою популярністю маршрути геолого-мінералогічного та природно-краєзнавчого спрямування. Якщо туристи відвідують те чи інше місце відпочинку через його унікальність, для місцевої влади з’являється стимул зберегти первозданність цього об’єкту [1]. Цей вид туризму відкриває можливості для забезпечення населення роботою і підвищення доходів підприємців туристичної галузі.

Для досягнення післявоєнного відновлення та стабільного розвитку вітчизняна туристична індустрія потребує партнерства на всіх рівнях, надійної та ефективної участі уряду, забезпечення послідовної вертикальної координації між національними та місцевими органами влади (територіальними громадами) щодо сприяння туризму. За умов ефективного управління та планування, промислові зони здатні слугувати у вигляді рекреаційних територій, де геотуризм виступає одним з ефективних інструментів охорони та відновлення навколишнього середовища. Територіальні громади на своєму балансі мають об’єкти індустріальної геотуристичної спадщини, які тривалий час не використовуються та поступово руйнуються. В умовах поствоєнної ревіталізації, важливим завданням є їх відновлення та надання в користування місцевому чи релокованому бізнесу.

Особливої актуальності це питання набуває в рамках поствоєнного відновлення територіальних громад в Україні. Фінансування цього процесу (за рахунок як держави, так і бізнесу) вимагає вже сьогодні проводити комплексну оцінку наявного туристичного потенціалу та шляхів його реалізації на засадах сталого розвитку. Сьогодні Україна, з одного боку, перебуває в надскладних соціально-економічних умовах, але з іншого, має виключну можливість остаточно позбавитись пострадянської спадщини та збалансовано розвивати порушені екстенсивною промисловою діяльністю туристичні території на засадах соціально-екологічної відповідальності. Залучення комплексу заходів для забезпечення можливості повторного використання територій, порушених у процесі промислової діяльності, передбачає створення культурних ландшафтів, які б повністю відповідали вимогам охорони та збагачення природних ресурсів. Ця ніша спроможна поєднувати економічну, соціальну, екологічну, органічну складові в єдину систему, яка здатна відіграти роль каталізатора структурної перебудови економіки, забезпечити демографічну стабільність та розв’язати нагальні соціально-економічні, екологічні проблеми територіальних громад України.

Розвиток Європейського маршруту промислової спадщини (ERIH) в Україні - один з перспективних напрямів залучення нових туристів з усього світу, тим паче в післявоєнний період. На сьогодні ERIH є мережею з різними тематичними маршрутами за найважливішими об’єктами промислової спадщини Європи. Додавання нових об’єктів до вже існуючого маршрути дозволить підсилити інтерес до спільної європейської спадщини індустріалізації та її залишків. Використання інструментів ERIH забезпечить рекламу регіонів, міст та локацій, які мають багату індустріальну історію, тим самим залучити туристів і бізнес з різних країн [2]. На даний момент ERIH включає 845 сайтів у 29 країнах Європи. У свою чергу Україна представлена 16 промисловими об’єктами, серед яких всього чотири підприємства, що займаються освоєнням мінерально-сировинної бази: Інгулецький ГЗК, ArcelorMittal Кривий Ріг, Південний ГЗК, Соледарська соляна шахта. Це свідчить про початковий рівень розвитку ERIH в Україні, адже кількість гірничих підприємств, які сьогодні є активними або припинили своє існування перевищує 2000.

Соледарська соляна шахта

На даний час не повністю визначено, описано та класифіковано геотуристичний потенціал та об’єкти індустріальної спадщини територіальних громад, які могли б бути цікавими для туристичної діяльності.

Література

1. Stryzhak O. Assessment of the Relationship between the Tourism Sector Development and Other Sectors of Economy // Economics of Development. 2019. Vol.2. pp.10-18.
2. Suzuki D., Takagi H. Evaluation of Geosite for Sustainable Planning and Management in Geotourism // Geoheritage. 2018. Vol.10. pp.123-135.