Миронов Ю.Б.
Матеріали XIX Міжнар. наук.-практ. конф.
«Управління розвитком соціально-економічних
систем» (м. Харків, 6-7 березня 2025 р.)
Харків: ДБТУ, 2024. Ч.3. 656 с. С.269-271.

Сталий розвиток туризму в концепції нооекономіки

За сучасних умов щораз більший інтерес у наукових колах виявляється до концепції нооекономіки, яка зосереджується на формуванні економічних систем, що враховують екологічну стійкість, соціальну відповідальність і широке використання інтелектуального капіталу.

Нооекономіка - це концепція економіки, що базується на знаннях, інноваціях і високих технологіях, спрямованих на сталий розвиток і гармонійне співіснування людини, природи й суспільства. У широкому розумінні економіка є способом життєзабезпечення в умовах світу як дефіциту: взаємодії людини з людиною, людини з соціумом та людини з природою згідно з принципом релевантності бажаного і можливого, витрат і результатів, потреб і ресурсів [3, с.68].

На сьогодні взаємодія суспільства і природи має здійснюватись на основі невиснажливого довгопідтримуваного використання ресурсів, узгоджуватись із рекреаційними можливостями довкілля. Для цього необхідно:

• впроваджувати нові екологічно чисті, ресурсозберігаючі виробничі технології;
• удосконалювати галузеву структуру економіки в напрямку розвитку сфери послуг;
• гармонізувати інтереси економічних суб’єктів і спрямувати їх на збалансування соціальної, економічної та екологічної складових розвитку суспільства [1, с.28].

Туризм у рамках нооекономіки розглядається не лише як економічна діяльність, але й як інструмент для зміцнення культурного обміну, збереження природних ресурсів та забезпечення сталого розвитку. Глобалізація, зростання мобільності та розвиток технологій сприяють безпрецедентному зростанню світового туристичного сектору, але водночас висувають нові виклики, пов’язані з екологічними, соціальними та економічними аспектами.

Сталий розвиток туризму є однією із ключових складових сучасної концепції нооекономіки, яка інтегрує наукові знання, інновації та екологічну відповідальність задля гармонійного розвитку людства. Саме сталий розвиток туризму передбачає баланс між економічними вигодами, екологічною відповідальністю та соціальною справедливістю. У контексті нооекономіки цей баланс досягається завдяки впровадженню інноваційних технологій, які дозволяють мінімізувати шкідливий вплив туризму на довкілля, одночасно забезпечуючи розвиток місцевих спільнот. Використання цифрових технологій, таких як штучний інтелект, великі дані та Інтернет речей, дозволяє оптимізувати управління туристичними потоками, прогнозувати їх вплив на екосистеми та забезпечувати ефективне використання ресурсів.

Особливе значення в концепції нооекономіки має збереження біорізноманіття та культурної спадщини. Туризм, орієнтований на сталий розвиток, сприяє формуванню екологічної свідомості серед туристів і місцевих громад, стимулює розвиток екологічного туризму, а також підтримує ініціативи з відновлення природних екосистем. Наприклад, використання відновлюваних джерел енергії, впровадження безвідходних технологій у туристичній інфраструктурі та розвиток зелених зон у туристичних регіонах стають важливими елементами стратегії сталого туризму.

Соціальний аспект сталого розвитку туризму в концепції нооекономіки полягає у створенні умов для забезпечення рівноправного доступу до ресурсів і вигод, які генерує цей сектор. Туризм може сприяти скороченню соціальної нерівності, створенню нових робочих місць та розвитку інфраструктури у віддалених і малорозвинених регіонах [2, с.42-43]. Особливо важливим є підтримання участі місцевих спільнот у плануванні та реалізації туристичних проектів, що дозволяє враховувати їхні інтереси, культуру та традиції.

Економічний аспект сталого туризму полягає у створенні довгострокової вартості для всіх зацікавлених сторін. У контексті нооекономіки досягається максимізація економічних вигод шляхом розвитку інноваційних моделей бізнесу, орієнтованих на сталість. Це охоплює впровадження принципів циркулярної економіки, розвиток екологічно чистих видів транспорту та підтримку малого і середнього бізнесу, який забезпечує індивідуальний і культурно автентичний досвід для туристів.

Отже, сталий розвиток туризму в концепції нооекономіки є багатовимірним процесом, що вимагає комплексного підходу та співпраці між урядами, бізнесом, громадськими організаціями та науковими установами. Інтеграція знань, інновацій і технологій дозволяє забезпечити гармонійний розвиток туристичної галузі, зберігаючи природні й культурні ресурси для майбутніх поколінь, водночас створюючи умови для соціального добробуту й економічного зростання. Такий підхід підкреслює важливість туризму як інструменту для досягнення сталого розвитку у глобальному масштабі, що є основоположним принципом нооекономіки.

Література

1. Бицюра Ю.В. Нооекономіка: теоретико-методологічна відповідь на виклики постіндустріального суспільства // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 18: Економіка і право. 2015. Вип.28. С.25-31.
2. Михальова Г. Соціальні аспекти сталого розвитку туризму // Розвиток туристичного бізнесу, економіки та підприємництва: виклики сьогодення: Матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Дніпро, 26-27 вересня 2023 р.). Дніпро: НТУ «Дніпровська Політехніка», 2023. С.42-43.
3. Шевчик Б.М. Нооекономіка: есхатологія початку ноосферної ойкумени і роль України // Вісник Львівського торговельно-економічного університету. Економічні науки. 2022. №70. С.65-70.