Протас М.Ю.
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Світові досягнення і сучасні тенденції розвитку
туризму та готельно-ресторанного господарства»
(м. Запоріжжя, 25 листопада 2022 р.). Запоріжжя:
НУ «Запорізька політехніка», 2022. 770 с. С.328-331.

Технологічні аспекти організації бальнео-лікувального туризму

Здоров’я людей та безпека їх життєдіяльності - це основні чинники соціально-економічного благоустрою країн і регіонів світу. Проте при постійній інтенсифікації трудової активності і зниженні якості навколишнього середовища виникає підвищена потреба у адекватній рекреаційній діяльності. Одним із найбільш ефективних варіантів такої оздоровчої рекреації є лікувально-оздоровчий туризм, який у сучасних інформаційно-технологічних і соціально-економічних умовах базується на досягненнях бальнеології і спа-індустрії, відповідно виникла ціла галузь туризму - спа-туризм.

Бальнео-туризм - це переважно індивідуальний різновид лікувально-оздоровчого спа-туризму, який в залежності від засобів впливу поділяється на бальнеокліматичний, бальнеологічний та бальнеогрязевий.

Бальнеокліматичний курорт - тип курорту, де в якості основних лікувальних факторів виступає клімат і мінеральні води. Кліматотерапія - використання впливу різних метеорологічних факторів і особливостей клімату даної місцевості, а також спеціально дозованих кліматичних впливів (кліматопроцедур) у лікувальних і профілактичних цілях. Кліматичні особливості природних зон є природними біостимуляторами організму, які активізують його опірність до несприятливих дій навколишнього середовища. Біологічна дія клімату різноманітне: заспокоює і тонізує нервову систему, покращує регуляцію життєвих процесів (активізує обмін речовин, функцію дихання, кровообігу, травлення), підвищує опірність інфекційним захворюванням.

Бальнеологічні курорти відрізняються від рекреаційних зон тим, що мають в своєму складі окрім природних лікувально-оздоровчих ресурсів систему технічних і медико-організаційних ресурсів і тому можуть надавати допомогу хворим різного профілю. У свою чергу, рекреаційні зони мають лише природні оздоровчі ресурси і розраховані для оздоровлення здорових людей і профілактики у них хронічних захворювань.

Бальнеологічний курорт - тип курорту, де в якості основних лікувальних факторів використовуються мінеральні води. Бальнеотерапія - використання природних і штучно приготованих мінеральних вод для профілактики і лікування різних захворювань та з метою медичної реабілітації. Бальнеотерапія включає зовнішнє застосування мінеральних вод, застосування мінеральних вод для внутрішньопорожнинних процедур і питне лікування мінеральними водами. До бальнеологічного курорту, також, можна віднести термальні води.

Бальнеогрязевий курорт - тип курорту, де в якості основних лікувальних факторів домінують мінеральні води та лікувальні грязі. Грязелікування (або «пелоїдотерапія») - застосування природних грязей в лікувальних, профілактичних і косметичних цілях.

Також дуже часто деякі автори до бальнео-оздоровчих курортів відносять таласотерапію. Таласотерапія - це одночасне використання в лікувальних і профілактичних цілях дії морського середовища: морського клімату, морської води, морської грязі, водоростей, піску та інших речовин, видобутих з моря.

Отже, бальнео-оздоровчий туризм є більш вузько спеціалізованим і детермінованим, оскільки мінеральні води, гідротерми та лікувальні грязі і мінерали курортів, що є основним ресурсом розвитку даного туризму у поєднанні з комфортним курортним кліматом, не поширені повсюдно, більше того їх освоєння, використання та охорона потребують спеціалізованої інфраструктури та підготовки кваліфікованого персоналу. Споживча орієнтація даного туризму не є масовою, оскільки основна рекреаційна потреба, що задовольняється у даному туризмі, - це лікування і профілактика захворювань, рідше загальне оздоровлення. Проте осучаснення даного туризму засобами і методами спа-індустрії, залучення принципів валеології, ідей здорового способу життя визначають даний туризм як один із найбільш прибуткових, оскільки туристи витрачають на нього значні кошти протягом тривалого періоду лікування чи оздоровлення.

При аналізі туристичних ресурсів, необхідних для розвитку даного виду туризму, стає зрозумілим те, що ресурси для розвитку бальнео-туризму існують на всіх континентах світу, проте без розвинутої соціальної та спеціальної лікувально-оздоровчої, готельної та медичної інфраструктури, їх використання є неможливим. В залежності від свого геопросторового розміщення всі частини світу в більшій чи меншій мірі забезпечені певними видами природних ресурсів, які сприяють розвитку бальнео-туризму.

Варто зазначити, що у сфері бальнео-туризму доцільним є утворення регіональних господарсько-управлінських систем у формі кластеру, адже бальнео-туризм є чітко прив’язаним до певних територій і використання саме природних ресурсів, крім того є важливим інструментом підвищення позитивного іміджу регіонів і країн світу.

Що стосується ринку туристичних послуг хотілось би зазначити, діяльність всіх, як світових так і українських санаторіїв і спа-центрів визначається переорієнтацією на масового споживача, і інтенсивною комерціалізацією по суті соціально орієнтованого лікувально-оздоровчого туризму. На світовому ринку активно працює безліч туроператорів, які мають вузькоспеціалізовану направленість - бальнео-спа-туризм, вони створюють відповідний турпродукт в усіх куточках нашої планети. Природнім є те що ринок світового спа-туризму розвинутий значно краще ніж український, лише незначна кількість туристичних дестинацій України можуть запропонувати «світовий рівень» даних послуг - це Трускавець, Поляна, Моршин, Східниця в Карпатах та Миргород на Полтавщині.

Дана галузь туристичної індустрії - це атрибут високо розвинутих країн світу з високим рівнем платоспроможності населення, високим рівнем розвитку медичних і спа-технологій, і, відповідно, з високим попитом на дані послуги. Більше того, це спеціалізований вид туризму, що передбачає довготривале перебування туристів у на стаціонарних об’єктах понад 10 днів з обмеженою туристичною активністю.

Відповідно, менеджмент і адміністрування туристичних підприємств, що активно працюють на ринку бальнео-туризму має свою власну специфіку, оскільки вимагає додаткових кваліфікаційних вимог як до офісного персоналу, так і, особливо, до фахівців туристичного супроводу, і, особливо, працівників профільних курортно-оздоровчих установ. Соціальна спрямованість і координованість з боку органів влади також впливають на принципи адміністрування туристичних підприємств і формування їх маркетингових стратегій і бізнес-планування, тому застосування кластерного підходу для розвитку даного туризму є особливо важливим. Разом, з тим, у нашій країні спа-туризм «зачіпає» проблему функціонального перерозподілу землекористування, що не може не сказатись негативно на перспективах соціального вектору даного туризму.

Література

1. Міхо О. Сучасні аспекти розвитку spa-туризму // Туризм та зближення культур: Матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 3 листопада 2011 р.). С.292-299.
2. Про курорти. Закон України від 5 жовтня 2000 р. №2026-ІП (зі змінами і доповненнями). URL: https://tourlib.net/zakon/pro_kurorty.htm.