Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
История туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Спортивный туризм и альпинизм
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Шмідт Р.В.
Матеріали наукової конференції "Актуальні проблеми економіки
і торгівлі в сучасних умовах євроінтеграції" (м. Львів, 10-11
травня 2018 р.). - Львів: ЛТЕУ, 2018. - 386 с. - С.236-237.

Деякі особливості механізму управління діяльності підприємств у сфері туризму

Сьогодні туризм перетворився на один із значних аспектів організації життя широких верств населення. Сучасний масовий туризм є вже не тільки соціальним і культурним чинником, а й економічним. Туризм став багатогранним "індикатором" нашого часу. В ньому поєднуються і взаємодіють безліч різних інтересів, закономірностей і процесів. Відповідно, ефективно управляти діяльністю підприємств у сфері туризму, необхідно, враховуючи вищесказане.

У Законі України "Про туризм" туристичний продукт визначається як попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше двох таких послуг, що реалізуються або пропонуються до реалізації за визначеною ціною [1].

Основи побудови механізму управління діяльності підприємств у сфері туризму повинні, на наш погляд, будуватися, виходячи із загальних постулатів теорії систем, зокрема з дотриманням параметрів, які характеризують систему як цілісність.

Системою можна вважати ціле, що складається з двох або більше частин, які відповідають наступним п'яти умовам:

1. Ціле має одну або більше функцій чи визначальних властивостей. Система, що утворена з підсистем, не може здійснювати свої функції, якщо нормально не функціонують підсистеми.
2. Частини, або елементи системи можуть впливати на поведінку або властивості системи в цілому.
3. Можна виділити таку сукупність частин системи, котра є достатньою для виконання системою своїх функцій; кожна з цих частин є необхідною, проте не достатньою для функціонування в цілому. Такі частини називають істотними частинами, або елементами системи, відсутність будь-якої з них не дозволяє системі виконувати свої основні функції.
4. Спосіб, яким кожна істотна частина системи впливає на її поведінку, або властивості, залежить від іншої істотної частини системи.
5. Дія певної сукупності істотних елементів системи як цілого залежить одна від іншої [2, с.134].

Аналізуючи туристичний продукт під кутом зору системного підходу, відмітимо, що індустрія туризму є багатогранною, оскільки багато підприємств приймає участь в організуванні відпочинку та обслуговуванні туристів. Туристичний продукт є симбіозом специфічних товарів та послуг. Туристичний продукт як система, складається з підсистем, наведених на рис. 1.

Структура туристичного продукту
Рис. 1. Структура туристичного продукту

Кожна з наведених підсистем має свою специфіку, функціональні особливості та чинники, що впливають на якість туристичного продукту.

Як і будь-якій послузі, туристичному продукту притаманні наступні особливості, які необхідно враховувати при організації туристичного бізнесу: як загальні (такі, як неможливість зберігання, складування, транспортування; недосяжність послуги до моменту її отримання; змінність якості; емоційне насичення враження та специфічні, які потребують деталізації).

Отже, оглянемо коротко специфічні особливості туристичної послуги.

1. Територіальна розрізненість виробника, реалізатора і споживача. Для ілюстрації цієї відмінності, можна навести приклад, коли клієнт живе у Львові, замовляє тур в Київській агенції, а їде відпочивати у Таїланд.
2. Високий ступінь індивідуалізації послуги. Зумовлений людським чинником, а саме: психологічними особливостями особистості, відмінністю смаків та уподобань, різними фінансовими можливостями споживачів, а також відмінними уявленнями про якість.
3. Інформаційна насиченість. В процесі споживання послуги відбувається активний комунікаційний процес з різноманітними учасниками: іншими туристами, підприємствами, що надають екскурсійні послуги, місцевими мешканцями тощо.
4. Життєвий цикл. Парадоксальність життєвого циклу туристичної послуги полягає в тому, не зважаючи на те, що він складається зі стандартних етапів: народження, зростання, зрілість, спадання, для кожного індивідуального випадку тривалість кожного життєвого періоду і циклу в цілому буде різною. Для одного споживача він буде тривати з моменту підписання договору в туристичній організації, до закінчення його дії, а для іншого - він буде тривати з моменту офіційного початку подорожі, і до того часу, доки не минуть враження від отриманих послуг. Тривалість життєвого циклу туристичної послуги прямо пропорційна її якості.
5. Мультиплікативний ефект. З точки зору споживача, основними можливими наслідками від споживання туристичної послуги можуть бути: підвищення освітньо-культурного рівня туриста; оздоровлення організму; задоволення певних моральних та матеріальних потреб. Також потрібно відзначити, що туристична послуга може мати негативний ефект.
6. Процесний аспект одержання послуги. Його сутність полягає в тому, що споживач оплачує таку вартість послуг, яку він сподівається отримати. Проте, з огляду на цілий комплекс чинників, очікування не завжди можуть бути виправдані [3].

Загалом, необхідно пам'ятати, що, позитивний вплив туризму на економіку держави відбувається тільки тоді, коли він розвивається різнобічно, тобто не перетворює економіку країни в економіку послуг. Отже, ефективність туризму передбачає, що він в державі повинен розвиватися паралельно і у взаємозв'язку з іншими галузями соціально-економічного комплексу.

Список використаних джерел

1. Закон України "Про туризм" (редакція від 17.11.2010 р.)
2. Котлер Ф. Маркетинг: Гостеприимство. Туризм: учебник / Ф. Котлер, Дж. Боуэн, Дж. Мейкенз. - М.: Юнити-Дана, 2007. - 1046 с.
3. Мальська М.П. Туристичний бізнес: теорія та практика: навчальний посібник / М.П. Мальська, В.В. Худо. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 424 с.






Booking.com

© 2002-2018 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.