Скляр Г.П., Карпенко Н.М.
Матеріали I Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сталий розвиток туризму на засадах
партнерства: освіта, наука, практика»
(м. Львів, 31 жовтня - 1 листопада 2018 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2018. 342 с. С.127-129.

Формування механізмів державно-комунально-приватного партнерства як умова сталого розвитку туристичної дестинації

Важливою компонентою постнекласичної туристичної науки про людину є її екологічно-ціннісна раціональність, дослідження проблем екологічної свідомості та відповідальності бізнесу [1; 2]. У цьому контексті актуальним є постановка питань сталого розвитку туризму на засадах партнерства [3; 4]. Туризм, як сектор економіки, набуває у світі все більших масштабів і потребує все більшої кількості природних ресурсів, зумовлюючи зростання антропогенного навантаження на екологічні системи. Окремі фахівці стверджують, що власне туристична діяльність та її інфраструктурне забезпечення створюють для природного середовища загрози, схожі до тих, які відбуваються внаслідок розвитку промисловості, урбанізації чи транспорту. У зв’язку з цим все більше науковців зосереджують свої дослідження на питаннях сталого розвитку туризму.

Сталий розвиток туризму - це його здатність упродовж тривалого періоду зберігати свої кількісні і якісні показники, тобто виправдовувати очікування резидентів і туристів як у короткий, так і більш тривалий період, без шкоди довкіллю тієї території, яка зацікавлена у його розвитку. За визначенням UNWTO, сталий розвиток туризму означає ефективне управління всіма видами ресурсів, забезпечення задоволення економічних, соціальних та естетичних потреб туристів за умов збереження культурних цінностей, екологічної рівноваги, біологічного різноманіття та систем життєзабезпечення відпочинкового середовища.

70 сесія Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй оголосила 2017 рік Міжнародним роком сталого розвитку туризму, підкресливши його роль як каталізатора позитивних суспільних змін в трьох основних напрямках - економічному, соціальному та екологічному. Туризм був включений до переліку секторів, які можуть зробити вагомий внесок у досягнення 17 цілей сталого розвитку.

Запровадження принципів сталості у розвиток туризму потребує консолідації зусиль усіх зацікавлених сторін, але особливою є координуюча роль держави, головним завданням якої є розробка регіонально адаптованої стратегії сталого розвитку туризму на засадах державно-приватного партнерства.

У цьому контексті актуальним, на наш погляд, є формування механізмів державно-комунально-приватного партнерства з метою розвитку окремих видів туризму, адекватних туристичному потенціалу дестинацій [5]. Зокрема, Полтавська область, яка асоціюється, перш за все, як регіон історико-культурного (Полтава, Диканька, Опішня, Гоголево) та лікувально-оздоровчого (Миргород) туризму, має необхідний ресурсний потенціал для розвитку гастрономічного, сільського та промислового туризму.

Завдяки механізмам державно-комунально-приватного партнерства в області у 2015-2017 рр. були відкриті три інформаційно-туристичні маршрути («Стежкою легенд, «Літературною стежкою Полтави», «Доленосне поле європейської історії») з використанням QR-кодів, де інвестором проекту виступила компанія Vodafone, а виконавцем - органи місцевого самоврядування міста. Окрім того, на основі співпраці об’єднаних територіальних громад, приватного бізнесу та органів місцевого самоврядування, почали формуватися кластери сільського туризму у Диканському та Кременчуцькому районах, а також новий туристичний продукт - промислові тури на базі Полтавського гірничо-збагачувального комбінату в Горішніх Плавнях. Така форма партнерства сприяла створенню у Полтавському художньому музеї імені Миколи Ярошенка першого міського інформаційно-туристичного кіоску, «родзинкою» якого став розділ із ретро світлинами місцевих вулиць, а у співпраці із творчою командою фірми «Vectoir» - запровадженню новітньої інформаційної технології «Доповнена реальність», яка дозволяє «оживити» картини.

Розвиток державно-комунально-приватного партнерства у сфері туризму має здійснюватися на принципах соціальної відповідальності, довіри, економічної взаємовигідності та екологічної безпеки, що є важливою умовою забезпечення сталого розвитку туристичної дестинації.

Список використаних джерел

1. Скляр Г.П. Генезис постнекласичного прикладного туристичного знання: онтологічні виклики практичного розуму // Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія «Економічні науки». 2018. №1. С.49-56.
2. Скляр Г.П. Особистість і благо туризму: постнекласичні студії розуму // Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія «Економічні науки». 2017. №5. С.45-48.
3. Модернізація туризмознавства: теорія і практика партнерства: монографія / авт. кол.; за заг. ред. Г.П. Скляра. Полтава: ПУЕТ, 2015. 372 с.
4. Скляр Г.П., Карпенко Н.М. Сталий розвиток сфери туризму на засадах партнерства // Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія «Економічні науки». 2013. №2(58). С.126-130.
5. Скляр Г.П., Карпенко Н.М. Державно-приватне партнерство в сфері гастрономічного туризму як інструмент модернізаційного розвитку економіки регіонів // Економічний вісник Донбасу. 2015. С.39-44.