Соколова Лариса Валеріївна
Матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф.
"Сучасний стан та потенціал розвитку індустрії гостинності
в Україні" (м. Херсон, 23 квітня 2021 р.)
Херсон: ХДАЕУ, 2021. 327 с. C.150-152.
Інновації як можливості відновлення та розвитку сфери туризму після пандемії
Туристичний сектор світової економіки, зазнав найбільших втрат через COVID-пандемію, яка фактично зупинила туризм. Особливостями сфери туризму є основний тип відносин, який базується на формулі «людина-людина», саме тому закриття кордонів і міст, карантинні обмеження і заборони на пересування призвели до суттєвого скорочення або навіть неможливості надання багатьох видів послуг у цій сфері.
Через пандемію коронавірусу потік туристів у світі скоротився на 65%. За перші вісім місяців 2020 року кількість міжнародних прибуттів знизилася на 70%. Це призвело до втрати 730 млрд. доларів, понад 120 мільйонів робочих місць опинилися під загрозою.
За 8 місяців 2020 р. туристичний потік в Євросоюзі зменшився на 68%, туристичний сектор втрачає близько 1 млрд. євро доходів на місяць в результаті COVID-19. Показники за квітень-травень 2020 р. відображають рівень втрат туристичного сектору ЄС, спричиненого пандемією: у Італії (-96%), Хорватії (-86%), Кіпрі (-78%) та Франції (-70%) відбулося найбільше падіння; Іспанія (-51%), Румунія та Словенія (-56% кожна) також зазнали значного впливу пандемії.
Україна не стала виключенням. Через карантинні обмеження виїзний туризм в Україні скоротився на 90%. В’їзний скоротився до 1%. Відразу після введення карантину 35-40% готелів в Україні закрилися, інші працювали у дуже обмеженому режимі. 7-8 тисяч об’єктів, що працювали, втратили від 60 до 90% доходу. В 2 кварталі 2020 р. падіння сектору туризму в Україні становить 82%. Більше 80% підприємств туристичної галузі змушені на кінець року задекларувати збиток. 9% від цих 80% можуть збанкротувати. За офіційними даними туристичний бізнес України вже втратив мінімум 1,5 млрд. доларів. Тисячі працівників туристичного сектору України втратили роботу [1, с.4-11].
Всесвітня туристична організація (UNWTO) розглядаючи наслідки пандемії COVID-19 для туризму зазначила, що «центральну роль у справі відновлення туризму могли б зіграти інновації та цифровізація, використання місцевих цінностей і створення гідних робочих місць», та запропонувала «Дорожню карту з перетворення сектора туризму» яка охоплює п’ять пріоритетних областей:
- Управляти кризою та пом’якшувати соціально-економічні наслідки для життя людей;
- Підвищувати конкурентоздатність і потенціал протидії;
- Просувати інновації та цифровізацію екосистеми туризму;
- Сприяти забезпеченню стійкості і інклюзивному «зеленому» зростанню;
- Зміцнювати координацію та партнерські зв’язки з метою перетворення туризму та досягнення цілей сталого розвитку [2, с.5-6].
Враховуючи, що подорожі під час пандемії змінилися і скоротилися до мінімуму, суб’єкти туристичної діяльності вимушені шукати вихід із скрутного становища використовуючи будь-які можливості для відновлення діяльності та пропонувати своїм клієнтам інноваційні туристичні продукти.
Досі немає єдиного визначення терміну «інновація в туризмі». Дискусії науковців тривають навколо того, що саме вважати інновацією:
- Результат - впроваджений турпродут чи турпослугу;
- Процес - весь процес чи окремі його стадії (освоєння, впровадження, комерціалізація, використання) реалізації інноваційної ідеї в туризмі.
Автори підручника «Менеджмент туристичної галузі» наводять наступне визначення: «інновація - це кінцевий результат новаторської діяльності, втілений у вигляді нового або удосконаленого туристичного продукту і впроваджений; нововведення тільки тоді можна вважати інновацією, коли воно прийняте даним споживачем і несе в собі ознаки новизни» [3, с.222].
Аналіз поглядів науковців на сутність інновацій в туризмі з позицій, асиміляційного, розмежувального та синтетичного підходів дозволив Жукович І.А. [4, с.75] визначити ряд особливостей інновацій в туризмі:
- Інноваціям у туризмі властивий сервісний характер, вони спрямовані на вдосконалення взаємодії із споживачем та максимальне задоволення запитів і вподобань клієнтів, що є одним із найважливіших спонукальних чинників для впровадження інновацій.
- Між виробниками та споживачами туристичних послуг існує безпосередній зв’язок, тому якість роботи обслуговуючого персоналу стає важливим фактором у здійсненні успішної інноваційної діяльності.
- В індустрії туризму споживачі залучені до процесу надання послуг, і як результат, процес виробництва та споживання послуг відбувається одночасно.
- Більшість інновацій, які застосовуються в індустрії туризму, є запозиченими з інших видів діяльності та адаптованими до сфери туризму (комп’ютерні та Інтернет-технології, медичне та лікувально-оздоровче обладнання, пасажирські перевезення та інші).
- Незахищеність інновацій патентами та ліцензіями з урахуванням їх інтерактивності надає можливість їх копіювати у конкурентів.
- Інновації в туризмі мають нематеріальну складову, що спрямована на покращення взаємодії між виробником та споживачем.
- Інновації в сфері туризму стосуються не тільки безпосередньо туристичних компаній, а й широкого спектру інфраструктурних організацій.
- Ознака новизни у світовому масштабі, так званої радикальної новизни, не є ключовою у визначенні інновацій у туризмі. Новизна визначається в рамках конкретного підприємства, що їх застосовує.
Загальними напрямами інноваційної діяльності туристичних підприємств можуть бути [3, с.224-225]:
- використання нової техніки і технологій в наданні туристичних послуг (успішне впровадження комп’ютерної техніки та спеціалізованих комп’ютерних технологій у сферах сервісу і туризму, застосування літальних апаратів для екскурсій в малоосвоєні і малодоступні райони, оснащення сучасних готелів і ресторанів автоматизованими системами обслуговування);
- використання нових туристичних ресурсів (природно-кліматичних, історичних та соціально-культурних об’єктів) для створення турів;
- зміни в організації виробництва і споживання туристичних послуг, які проявляються в укрупненні та поширенні масштабів туристичної діяльності (створення туристичних компаній-гігантів у вигляді транснаціональних концернів, які володіють багатьма напрямками індустрії сервісу; утворення готельних ланцюгів, які реалізують єдину політику з просування турпродукту до споживача погоджену з туроператорами);
- виявлення і використання нових ринків збуту туристичних послуг, де великі туроператори відмовляються від послуг посередників-турагентів і організують власну збутову мережу з освоєння нових цільових ринків.
Пандемія спонукала і до інновацій у міжнародному туризмі створивши нові концепції надання турпослуг з ознаками новизни в світовому масштабі та ввівши до сфери туризму нові терміни такі як: «work from hotel (WFH)», «воркейшн», «стейкейшн», «травел-шеймінг», «травел-бульбашки», «цифрові кочівники».
Список літератури
1. Внучко С., Тимошенко Т. COVID-19 та соціальний діалог в туристичній галузі: практика ЄС та українські реалії. URL: http://eu-ua-csp.org.ua/news/240-covid-19-ta-socialnij-dialog-v-turistichnij-galuzi-praktika-yes-ta-ukrayinskij-realiyi/.
2. Концептуальная записка: COVID-19 и перестройка сектора туризма. URL: https://www.un.org/sites/un2.un.org/files/policy_brief_covid-19_and_transforming_tourism_russian.pdf.
3. Білоусов О.М., Лугінін О.Є., Морозова О.С., Соколова Л.В. Менеджмент туристичної галузі: підручник. Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2017. 580 с.
4. Жукович І.А. Інновації в туризмі: основні теоретичні та практичні аспекти // Наука та наукознавство. 2017. №2(95). С.69-81.