Степаник Р.А., Білоус С.В.
Матеріали Х Міжнар. наук.-практ. конф.
«Гостинність, сервіс, туризм: досвід, проблеми,
інновації» (м. Київ, 6-7 квітня 2023 р.)
К.: КНУКІМ, 2023. 478 с. С.244-247.

Туризм як важлива сфера відновлення національної економіки у післявоєнний період

Після здобуття Україною незалежності в 1991 році туристична сфера країни почала активно відновлюватися і стала однією з перспективних галузей економіки, навіть з урахуванням того, що туристично-рекреаційний потенціал країни використовувався не повністю.

Найболючішим викликом для туристичної сфери, та й для всієї країни в цілому, стало повномасштабне вторгнення росії на територію України 24 лютого 2022 року, наслідками якого є не лише великі людські втрати, а й завдання значної шкоди інфраструктурі та галузям економіки, зокрема туризму. Замість розвитку внутрішнього туризму відбулася багатомільйонна міграція населення всередині держави і масовий виїзд громадян України за кордон не пов’язаний з туристичною метою.

Туризм - це складна і нестабільна динамічна система, характеристики якої роблять неможливим точне прогнозування будь-якої довгострокової еволюції в майбутньому, особливо, коли туристична галузь, як зараз в Україні, перебуває на грані катастрофи. Тому вкрай важливо при розробці стратегії відновлення і подальшого розвитку туризму у післявоєнний період врахувати наявні теоретичні напрацювання і світовий практичний досвід, обрати власний шлях відновлення галузі, а також взяти до уваги, що цифрова трансформація здатна дати поштовх сталому розвитку туристичної індустрії, головне - правильно і вчасно скористатися необхідними технологіями.

відновлення туризму в Україні після війни

Відбудова індустрії туризму в післявоєнний період вимагатиме величезних капіталовкладень та активного сприяння туристичним потокам з метою якнайшвидшого відновлення та перебудови індустрії туризму. Враховуючи досвід країн, які пройшли шлях відновлення після воєн, Україна матиме перспективи для відновлення туристичної сфери, появи та поширення нових видів туризму, пов’язаних з бойовими діями та пам’яттю всіх жертв.

Найбільш перспективними напрямками відновлення післявоєнного туризму в Україні є:

  • розвиток ділового, освітнього, спортивного, медичного, зеленого та воєнного туризму;
  • розробка та впровадження програм (національних та міжнародних) підтримки туристичного бізнесу;
  • забезпечення тісної співпраці між країнами для взаємної підтримки туристичної діяльності;
  • підвищення інтересу іноземних туристів до повоєнних меморіальних пам’яток і символічних місць;
  • вивчення нових шляхів і методів реалізації туристичних послуг.

Для забезпечення повоєнного відновлення сфери туризму в Україні, опираючись на завдання, визначені у Проекті Плану відновлення України, доцільно провести:

  1. реконструкцію туристичної інфраструктури, зокрема:
    • створення довідників знищених туристичних об’єктів;
    • створення архів пам’яті;
    • створення концепції відновлення інфраструктури легкого туризму;
    • залучення інвесторів до процесу ініціювання робіт з відновлення та реконструкції туристичної інфраструктури;
    • розроблення та реалізація програм розвитку туристичної інфраструктури національних парків України;
    • розробка та реалізація концепції розвитку курортних міст півдня України та «дороги різноманітності»;
    • розробка та впровадження систем туристичного орієнтування та навігації;
    • добудова та введення в експлуатацію всіх зруйнованих або частково пошкоджених туристичних об’єктів та реставрація історичних пам’яток;
  2. розвиток внутрішнього та в’їзного туризму, зокрема:
    • реалізація комунікаційних стратегій для просування туристичного потенціалу України;
    • розробка стратегії маркетингового бачення туризму до 2032 року;
    • популяризація України шляхом організації багатьох заходів у європейських готелях та туристичних закладах, розкриваючи потенціал туристів на міжнародній арені та створюючи стійке бажання відвідати Україну після перемоги;
    • підтримання інтересу до України через промоції, туристичні та культурні заходи;
    • створення рекламного контенту (відео, фото, графічні матеріали, рекламний текст тощо) та розміщення рекламних постів (соцмережі, телебачення, спеціалізовані Інтернет-сайти, білборди тощо);
    • участь у міжнародних туристичних виставках, форумах тощо (у тому числі членство в міжнародних професійних асоціаціях);
    • створення інформаційного порталу та єдиного контенту для туристів, які цікавляться місцями активних бойових дій;
    • побудова мережі туристично-інформаційних центрів;
    • створення національного секретаріату конференції для залучення та підтримки великих міжнародних заходів в Україні;
    • проведення промотурів стежками пам’яті для іноземних та українських ЗМІ та лідерів громадської думки;
    • реалізація програм допомоги дітям, молоді та людям похилого віку;
    • проведення щорічних опитувань внутрішніх, в’їзних і виїзних туристів відповідно до рекомендацій UNWTO;
    • реалізація стратегії просування України на внутрішньому та зовнішньому ринках як безпечного туристичного напрямку;
    • організація всеукраїнських та міжнародних масштабних заходів (фестивалі, концерти, спортивні змагання, конференції, симпозіуми, форуми, виставки тощо);
  3. інституційне забезпечення суб’єктів туристичної діяльності та подальший розвиток бізнесу, зокрема:
    • розробка та реалізація програм реабілітації та реінтеграції осіб, які постраждали внаслідок бойових дій в Україні (військовослужбовців, їхніх сімей, тимчасово переміщених осіб, жінок і дітей з окупованих і неокупованих територій тощо);
    • пільгове/спрощене фінансування для відновлення зруйнованої інфраструктури;
    • зміни критеріїв класифікації готелів;
    • створення механізму фінансування галузі через туристичні фонди та інші механізми залучення інвестицій;
    • розробка якісних освітніх програм у сфері туризму;
    • удосконалення та запуск Єдиного туристичного реєстру після законодавчих змін.

Висновки. Таким чином, у повоєнному відновленні сфери туризму в Україні треба опиратись на підтримку національних та міжнародних організацій шляхом розробки та реалізації різноманітних програм та проектів. Розробляючи план повоєнного відновлення сфери туризму в Україні доцільно також розглядати досвід інших країн у відновленні цієї сфери, яка також постраждала через воєнні дії.

Загалом концептуальні основи реструктуризації туристичного потенціалу повоєнної України передбачають стійкий набір поглядів щодо визначення майбутнього вектора розвитку вітчизняного туризму в контексті формування стратегії повоєнного відновлення. Слід зазначити, що стратегічними орієнтирами повоєнного відновлення туристичної сфери в Україні є:

  • розгалуження інфраструктури туристичних послуг та цифровізація рішень;
  • розвиток туризму на трьох рівнях (відповідно до туристичної дестинації, інвестиційних проектів та місцевих особливостей) та формування конкурентної переваги України;
  • просування унікальних українських брендів за кордоном.

Список використаних джерел

1. Матеріали робочої групи «Відновлення та розбудова інфраструктури». URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/recoveryrada/ua/restoration-and-development-of-infrastructure.pdf.
2. Журба І., Несторишен І., Матюх С. Реалізація державної туристичної політики в контексті регіонального розвитку // Вісник Хмельницького національного університету. 2022. №4. С.51-61. 
3. Мельник А. Нестандартні види туризму: особливості функціонування військового туризму // Київський збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2011. №33. С.350-353.
4. Корчевська Л. Стан, особливості та перспективи туризму у воєнний та поствоєнний періоди // Управління розвитком сфери гостинності: регіональний аспект: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Чернівці, 5 травня 2022 р.). Чернівці: Технодрук, 2022. С.337-341.