Балацька А.В.
Матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф.
«Туристично-рекреаційна сфера: виклики
сучасності» (м. Хмельницький, 22 квітня 2026 р.)
Хмельницький: Хмельницький: Хмельницький
університет управління та права імені
Леоніда Юзькова, 2026. 231 с. С.33-34.

Роль гастрономічного бренду у формуванні іміджу Грузії

Гастрономічний туризм у сучасних умовах став одним із найцікавіших і найдинамічніших напрямів спеціалізованого туризму. Якщо раніше подорожі здійснювалися переважно з метою ознайомлення з архітектурою, природними об’єктами або історичними пам’ятками, то сьогодні все частіше головною причиною поїздок є бажання спробувати унікальні страви та відчути культуру країни через її кухню. Їжа вже не розглядається лише як спосіб задоволення фізичної потреби, вона стала важливою частиною туристичних вражень, емоцій та навіть символом ідентичності певного регіону. Гастрономічний туризм передбачає подорожі, у яких центральне місце займає національна та місцева кухня. Це можуть бути дегустації традиційних страв, відвідування фермерських господарств, виноробень, кулінарних фестивалів, ресторанів автентичної кухні або участь у майстер-класах з приготування їжі. Туристи прагнуть не просто скуштувати нові страви, а зрозуміти їх походження, особливості приготування, використання місцевих продуктів та значення для культури і традицій населення. Оскільки їжа тісно пов’язана з місцем свого походження, це дає можливість різним регіонам показати свою унікальність і зацікавити туристів, які хочуть краще пізнати культуру країни через її традиційні страви та напої [1].

Раніше самобутність регіонів проявлялася в одязі, архітектурі та кулінарії, але найбільше до сьогодні збереглися саме гастрономічні традиції. Грузинська кухня є яскравим проявом давньої та дуже багатої культури країни. Кожен історико-етнографічний регіон має свої природні та сільськогосподарські особливості, що впливає на харчування населення, види їжі, способи її приготування та частоту споживання. Грузія, спираючись на багату кулінарну спадщину, автентичні виноробні традиції та значний рекреаційний потенціал, формує образ привабливої гастрономічної дестинації. Закріплений у свідомості туристів імідж «країни вина та гостинності» стимулює попит на подорожі, сприяє диверсифікації туристичних послуг і активізує соціально-економічний розвиток приймаючих територій [4].

Однією з головних тенденцій розвитку гастрономічного туризму є те, що місцеві продукти найкраще споживати саме там, де вони виробляються. Вважається, що справжній смак страви або вина можна відчути лише у тому регіоні, де вони були створені, з використанням місцевих інгредієнтів і традиційних способів приготування. Саме тому дегустації вина все частіше проводяться безпосередньо в місцях його виробництва, де туристи можуть побачити процес виготовлення та дізнатися більше про місцеві традиції.

Грузинський історик І. Джавахішвілі зазначав, що різноманітність страв і напоїв у грузинів сформувалася завдяки природному різноманіттю країни, що допомагало не тільки задовольняти потреби в їжі, а й підтримувати здоров’я [3, с.227]. Більшість іноземних туристів, які вперше куштують традиційні грузинські страви, відразу відзначають їх насичений смак і приємний аромат.

У наш час багато туристичних країн використовують гастрономічний туризм як основу своєї маркетингової стратегії. Вважається, що розвиток винних маршрутів і популяризація національної кухні допомагає країні стати більш відомою на міжнародному туристичному ринку. Грузія є хорошим прикладом, оскільки вона відома як одна з найдавніших виноробних країн і має велике етнографічне різноманіття [2].

Таким чином, гастрономічний бренд виступає важливою складовою дестинаційного маркетингу Грузії та дієвим засобом зміцнення її позицій на світовому ринку туризму. Інтеграція кулінарної й виноробної спадщини у структуру туристичного продукту сприяє формуванню унікальної пропозиції дестинації, розширенню сегментів попиту та підвищенню туристичної мобільності. Розвиток гастрономічних маршрутів, тематичних фестивалів і винних локацій створює передумови для зростання середньої тривалості перебування туристів та підвищення рівня їхніх витрат.

Література

1. Масловська А.В., Антонюк К.Г. Гастрономічний туризм як різновид спеціалізованого туризму // Маркетингові та організаційні механізми повоєнного розвитку галузі гостинності та туризму України: Матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 12 листопада 2025 р.). Харків: НТУ «Харківський політехнічний інститут», 2025. Ч.1. 633 с. С.505-507.
2. Kadagidze L., Piranashvili M. Georgian Gastronomic Diversity to Promote Cultural Heritage and Sustainable Development of Tourism in the Country // European Science Review. 2019. №9-10. pp.21-25.
3. Javahishvili I. The History of Georgian Nation. Tbilisi: University Press, 2012. Vol.2. 450 p.
4. Русавська В., Бескурнікова В. Гостинність як складова гастрономічного туризму Грузії // Нематеріальна культурна спадщина як сучасний туристичний ресурс: досвід, практики, інновації: Тези доповідей V Міжнар. наук.-практ. конф.-фестивалю (м. Київ, 19-20 травня 2022 р.) К.: Вид. центр КНУКіМ, 2022. 298 с. С.248-251.