Кекін І.С.
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Теорія, практика та інновації розвитку
туристичної і готельно-ресторанної індустрії»
(м. Умань, 27 травня 2026 р.)
Умань: УНУ, 2026. 313 с. С.202-204.

Становлення в Україні заміських готельних комплексів

Нинішні умови життєдіяльності та мінливі чинники навколишнього середовища змушують людину безперервно адаптуватися, що актуалізує потребу в ефективному та якісному відновленні сил. Під впливом трансформації життєвого укладу переформатовуються погляди, смаки та критерії відбору варіантів відпочинку, а разом із цим зазнають змін способи організації дозвілля та тривалих відпусток. Тривалий період карантинних обмежень, тривала війна з росією і вимушене призупинення функціонування багатьох комерційних секторів (особливо на Сході та Півдні України) завдали суттєвих фінансових втрат транспортній сфері, індустрії туризму та готельній справі. У свою чергу, це змусило суб’єктів господарювання переглянути підходи до формування сервісної пропозиції та підвищити її якісні параметри. Сучасне оновлення й технічна модернізація засобів розміщення, оптимізація обслуговування, орієнтація на індивідуальні запити вимогливих споживачів, а також упровадження загальноприйнятих світових регламентів сервісу визначають ключові вектори реструктуризації готельної індустрії. При цьому одним із провідних напрямів її розвитку стає функціонування об’єктів у форматі заміських готельних комплексів [1].

заміський готельний комплекс

Заміський готельний комплекс - це багатофункціональний простір для відпочинку або роботи просто неба чи поблизу природи. Він поєднує комфортне проживання з розвиненою інфраструктурою: ресторанами, SPA, басейнами, активними розвагами (наприклад, кінними клубами чи риболовлею) та бізнес-зонами. Основні відмінності від звичайного міського готелю:

  1. велика закрита територія: розташовується в екологічно чистих зонах (ліс, берег річки, озеро);
  2. різноманітність житла: пропонує не лише класичні номери, а й окремі котеджі чи бунгало;
  3. автономність: усі розваги, харчування та послуги доступні безпосередньо на місці.

Зазвичай до інфраструктури входить:

  • проживання (готельні номери, комфортабельні еко-будиночки, таунхауси);
  • харчування (ресторани, літні тераси, зони для барбекю);
  • релакс та оздоровлення (SPA-центри, лазні, сауни, відкриті чи криті басейни);
  • активний відпочинок (прокат велосипедів, квадроциклів, спортивні майданчики, риболовля, кінні прогулянки);
  • події (конференц-зали для бізнес-зустрічей (тімбілдингів) та локації для проведення весіль).

Комплекси ідеально підходять як для спокійного сімейного вікенду, так і для масштабних корпоративних заходів.

Ключові тренди в індустрії:

  1. Wellness та SPA-інтеграція (відновлення фізичного та ментального здоров’я стало головною мотивацією для гостей. Готелі розширюють спектр послуг: від класичних масажів до індивідуальних програм детоксу та антистресу);
  2. енергонезалежність та екологічність (впровадження сонячних електростанцій, теплових насосів, систем рекуперації та технологій «розумний дім» дозволяє оптимізувати витрати на утримання та забезпечити безперебійну роботу комплексів);
  3. глемпінги та модульні формати - швидкий спосіб масштабування бізнесу без капітального будівництва. Будиночки формату «А-фрейм» (A-frame) або панорамні куполи дозволяють розширити номерний фонд у мальовничих, важкодоступних локаціях);
  4. гастрономічний туризм (використання локальних фермерських продуктів, організація дегустацій та власних еко-городів підвищують унікальність пропозиції (Unique Selling Proposition)).

Запровадження воєнного стану та деструктивні чинники діяльності поставили під загрозу виживання багатьох підприємств і знизили рівень їхньої ринкової стійкості. Сфера туризму та гостинності втратила понад чверть ринкових гравців упродовж 2022 року, а ще близько 10-15% суб’єктів перебувають на межі повного припинення діяльності. Через ведення бойових дій на території України підприємства тривалий час зазнають непередбачених фінансових збитків, внаслідок чого певна частина компаній змушена призупинити активність у конкретних регіонах, тоді як інші переорієнтовують бізнес-процеси задля пристосування до нових умов. Попри це, готельна індустрія залишається фундаментальним елементом розвитку туристичного сектору та сфери гостинності загалом [3]. Процеси європейської інтеграції України та її входження до глобального економічного простору безпосередньо залежать від спроможності вітчизняних готельних підприємств забезпечувати відповідність міжнародним стандартам обслуговування та повноцінно задовольняти запити споживачів.

Подальше вдосконалення й реновація матеріально-технічної бази готелів, підвищення сервісних стандартів, персоналізована взаємодія з клієнтами та впровадження інтернаціональних моделей сервісу формують перелік пріоритетних завдань для реформування галузі. Невід’ємним складником успішного функціонування сучасних засобів розміщення як на внутрішньому, так і на світовому ринках є застосування інновацій та розробка стратегій диверсифікації діяльності. За останні два десятиліття кон’юнктура ринку кардинально змінилася: період стрімкого зростання, високої рентабельності та значних податкових надходжень до бюджету залишився в минулому. Спочатку криза 2020 року, зумовлена пандемією коронавірусу, повністю дестабілізувала галузь, а згодом повномасштабна війна призвела до вкрай песимістичних прогнозів щодо її майбутнього. У зв’язку з цим особливої ваги набуває пошук ефективних стратегій, методів та напрямів антикризової трансформації готельного бізнесу.

Заміські готельні комплекси демонструють високу привабливість як затребувана форма рекреації. У післявоєнний період перед Україною постане завдання комплексного економічного відновлення. Туристичний сегмент та готельне господарство, володіючи значним ресурсним потенціалом, за умови залучення необхідного інвестиційного капіталу та залучення досвідчених антикризових менеджерів спроможні стати дієвим інструментом відродження національної економіки [2].

Термін заміський готель застосовується в індустрії гостинності для визначення специфічного типу засобів розміщення, які розташовані поза межами міських агломерацій і за своєю архітектурною формою часто наближені до приватних садиб.

Головна відмінність таких об’єктів від традиційних міських готелів полягає у забезпеченні умов для повноцінного відпочинку в гармонії з природою, перебуванні в екологічно сприятливому середовищі, ізольованому від міського шуму та забрудненого повітря. Розміщення у нетипових спорудах дозволяє сформувати у відвідувачів відчуття затишку та комфорту на лоні природи. Такий формат перебування допомагає гостям краще пізнати специфіку та колорит конкретної місцевості. Зазвичай подібні заміські заклади мають відносно невеликі масштаби, що дозволяє їм зосередитися на наданні персоналізованих послуг. Завдяки сільському розташуванню клієнти мають змогу долучитися до традиційного трибу життя та скористатися локальними рекреаційними можливостями: риболовлею, купанням у природних водоймах, велопрогулянками лісовими, гірськими чи рівнинними маршрутами. Це робить їх оптимальним майданчиком для організації ділових зустрічей, корпоративних заходів, весільних урочистостей або сімейного дозвілля. Особливе значення при цьому має благоустрій, ландшафтний дизайн та озеленення прилеглої території. Прагнучи розширити клієнтську базу, власники намагаються перетворити комплекси на унікальні рекреаційні зони. Якщо деякі заклади обмежуються базовою пропозицією у вигляді вечірнього відпочинку біля багаття на свіжому повітрі з простим меню, то значна частина заміських об’єктів еволюціонувала до рівня повноцінних спа-готелів та ресторанних комплексів із широким спектром розважальних послуг.

Створення та запуск бізнесу у форматі заміського готелю, починаючи від розробки концепції і завершуючи прийомом перших гостей, є складним багатоетапним процесом, що потребує вирішення низки ключових питань:

  • за якими критеріями обирати земельну ділянку;
  • хто виступатиме її законним власником;
  • з яких джерел залучати фінансування для будівництва;
  • як підібрати команду архітекторів, інженерів та дизайнерів інтер’єру;
  • скільки часу триватиме реалізація проєкту до моменту офіційного відкриття та хто здійснюватиме оперативне управління готелем після початку його роботи.

Бібліографічний список

1. Кукліна Т., Корнієнко О. Особливості менеджменту на підприємствах ресторанної галузі // Інфраструктура ринку. 2017. Вип.13. С.119-123.
2. Цвілий С.М., Кукліна Т.С., Зайцева В.М. Маркетинг в туризмі: навчальний посібник. Запоріжжя: НУ «Запорізька політехніка». 2022. 260 с.
3. Цвілий С.М., Кукліна Т.С. Стратегічні маркетингові пріоритети готельно-ресторанного підприємства в посткоронавірусному середовищі вітчизняного туристичного ринку // Особливості розвитку ринку туристичних послуг України під впливом COVID-19 та карантинних обмежень: монографія: Кривий Ріг: Вид. ДонНУЕТ, 2021. С.48-80.