Мерчанський В.В., Казмірчук А.Д., Онопрієнко М.О.
Матеріали XIX Міжнар. наук.-практ. конф.
«Управління розвитком соціально-економічних
систем» (м. Харків, 6-7 березня 2025 р.)
Харків: ДБТУ, 2024. Ч.3. 656 с. С.348-351.

Гастрономічний туризм як інструмент активізації туристичних дестинацій

Гастрономічний туризм - це спеціалізований вид туристичної діяльності, який фокусується на комплексному пізнанні культурної спадщини дестинації через її гастрономічні особливості. Він включає активну участь у кулінарних практиках, відвідування місць виробництва та споживання їжі, знайомство з технологіями приготування страв, дегустацію локальних продуктів та напоїв, а також участь у гастрономічних фестивалях та майстер-класах.

Гастрономічний туризм можна класифікувати за різними ознаками. Так, Г.Г. Вишневська, досліджуючи потенціал кулінарних турів, виділяє три основні підходи до класифікації гастрономічного туризму. Перший підхід базується на територіальному принципі, розмежовуючи тури за їх спрямованістю на міське чи сільське середовище. Другий підхід пропонує класифікацію за специфікою гастрономічного продукту чи напою, що є основним об’єктом туристичного інтересу. Третій підхід враховує основну мету подорожі, яка визначає характер та спрямованість гастрономічного туру [1].

Розподіл гастрономічного туризму за різними ознаками дає змогу більш детально охарактеризувати підходи до його використання, організації та значення в туристичній діяльності. За територіальною приналежністю гастрономічний туризм поділяється на сільський та міський, що відображає відмінності у форматі та змісті таких подорожей. Сільський гастрономічний туризм акцентує увагу на традиційних кулінарних практиках, можливості спостерігати за виробництвом продуктів у природному середовищі, участі у приготуванні страв за старовинними рецептами. Натомість міський гастрономічний туризм зосереджується на відвідуванні ресторанів, дегустаційних залів, гастрономічних маркетів, кулінарних шкіл та інших урбаністичних локацій.

Класифікація за специфікою гастрономічного продукту чи напою відображає спеціалізацію туристичної пропозиції, де кожен напрямок має свої унікальні особливості. Наприклад, винний туризм передбачає знайомство з культурою виноробства через відвідування виноградників, виноробних підприємств і дегустаційні тури. Пивний туризм включає екскурсії на пивоварні, участь у пивних фестивалях та ознайомлення з процесом виготовлення різних сортів пива. Окремими видами виступають сирний, кавовий, шоколадний туризм, що залучають відвідувачів до дегустації продукції та знайомства з методами її виробництва.

За основною метою подорожі гастрономічний туризм поділяється на декілька напрямків. Освітній передбачає участь у кулінарних майстер-класах, тренінгах та програмах, які дають змогу отримати практичні навички у приготуванні страв. Розважальний фокусує увагу на гастрономічних фестивалях, ярмарках і шоупрограмах. Дегустаційний спрямований на ознайомлення з місцевими традиціями харчування через відвідування дегустаційних турів та ресторанів національної кухні. Подієвий гастрономічний туризм передбачає участь у спеціалізованих заходах, які поєднують елементи інших напрямків, наприклад, фестивалів вуличної їжі чи тематичних святкових подій.

Наведена класифікація гастрономічного туризму дає змогу глибше усвідомити його потенціал, визначити ключові напрями розвитку та сформувати широкий спектр туристичних продуктів, адаптованих до потреб різних цільових аудиторій. Враховуючи зростаючий інтерес до гастрономічних подорожей, розвиток цього напрямку може стати важливим чинником активізації туристичних дестинацій, сприяючи їх економічному зростанню, розширенню інфраструктури та популяризації культурної спадщини. Інтеграція гастрономічного туризму в стратегію розвитку регіонів дозволяє не лише підвищити їхню туристичну привабливість, а й зміцнити локальні громади через підтримку місцевих виробників, рестораторів та ремісників.

Значення гастрономічного туризму як інструменту активізації туристичних дестинацій зумовлене його здатністю розширювати туристичну пропозицію, підвищувати рівень залученості відвідувачів та сприяти розвитку місцевої економіки. Успішна інтеграція гастрономічного компонента в туристичну діяльність регіону сприяє створенню унікального туристичного продукту, що формує позитивний імідж дестинації та підвищує її конкурентоспроможність на ринку.

Крім того, гастрономічний туризм відіграє важливу роль у збереженні та популяризації локальної кулінарної спадщини. Він стимулює розвиток малого бізнесу, створення робочих місць у сфері ресторанного господарства, фермерства, виноробства та виробництва традиційних продуктів. Особливої актуальності набуває концепція сталого гастрономічного туризму, яка передбачає підтримку місцевих виробників, мінімізацію екологічного впливу та збереження автентичності кулінарних традицій.

За інформацією Міжнародної асоціації гастрономічного туризму (WFTA), гастрономічний туризм забезпечує до 30% загального доходу туристичної індустрії, а його прогнозоване щорічне зростання становить 7-12%. Крім того, понад 88% мандрівників відзначають, що кулінарні враження відіграють визначальну роль у сприйнятті туристичних дестинацій [2].

Значний потенціал для розвитку гастрономічного туризму мають регіони з багатою історико-культурною спадщиною, національними кулінарними традиціями та розвиненою мережею локальних виробників. Прикладом успішної реалізації гастрономічних проєктів є Закарпаття. На сьогодні створено і функціонує чимало гастрономічних маршрутів регіону, серед яких «Гастрономічний тур Закарпаттям», «Сиро-винний тур», «Закарпаття на смак» та інші. Вони передбачають дегустацію місцевих продуктів, зокрема сирів, вин, меду, еко-ковбас, а також екскурсії до визначних пам’яток Закарпаття та відвідування термальних джерел у Берегові, Косині чи Велятино.

Одним із найуспішніших проєктів у розвитку гастрономічного туризму стало створення маршруту «Дороги вина та смаку Закарпаття». Він охоплює локації, де збережені традиції виготовлення локальної продукції, зокрема буйволину ферму, сироварні, природні локації та атракції, такі як змагання зі збору та чавлення винограду. Програма також включає знайомство з історичними пам’ятками, зокрема відвідування Берегова з його термальними купальнями, Хустського замку, нічну екскурсію до замку Паланок, а також дегустацію місцевих сирів і вин. Такий підхід сприяє збільшенню тривалості перебування туристів у регіоні, що є важливим для позиціювання Закарпаття як гастрономічної туристичної дестинації та забезпечує додаткові економічні вигоди від розвитку цього напряму [3].

Гастрономічний туризм активно розвивається не лише в Закарпатті, а й в інших регіонах України. Львівщина відома кавовими та шоколадними турами, Буковина приваблює туристів гуцульською кухнею, а Полтавщина - варениками та галушками. Одещина пропонує винні та рибні фестивалі, популяризуючи бессарабську кухню. Розвиток гастрономічного туризму сприяє залученню туристів, економічному зростанню та формуванню позитивного іміджу України.

Таким чином, гастрономічний туризм є потужним інструментом регіонального розвитку, який не лише сприяє диверсифікації туристичної пропозиції, але й забезпечує соціально-економічний ефект для місцевих громад, стимулюючи розвиток агротуризму, гастрономічного підприємництва та культурного збагачення туристичних дестинацій.

Література

1. Вишневська Г.Г. Потенціал кулінарних турів у контексті спеціалізованого туризму // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. 2013. Вип.31. С.112-118.
2. Міжнародна асоціація гастрономічного туризму. URL: https://www.worldfoodtravel.org/.
3. Бойко Н., Висоцька М. Гастрономічний туризм і його роль у туристичній спеціалізації Закарпаття // Collection of Scientific Papers «ΛΌГOΣ» (м. Париж, 21 липня 2023 р.). С.217-223.