Траченко Л.А.
Матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сучасні тенденції сталого розвитку індустрії
туризму та гостинності: європейські практики та
національні реалії» (м. Харків, 15 квітня 2026 р.)
Харків: ХНУМГ ім. О.М. Бекетова, 2026. 605 с. С.140-142.

Міжнародні стандарти якості у туризмі: український досвід впровадження та бар’єри реалізації

Сучасний розвиток туристичної галузі України відбувається в умовах посилення конкуренції, цифровізації та інтеграції до європейського економічного простору. У цих умовах ключовим інструментом підвищення ефективності діяльності туристичних підприємств виступають міжнародні стандарти якості, що забезпечують уніфікацію бізнес-процесів, підвищення рівня сервісу та довіри споживачів. Як зазначається у наукових дослідженнях, стандартизація є основою формування конкурентоспроможного туристичного продукту та підвищення ефективності управління підприємствами сфери гостинності [1].

Базовим міжнародним інструментом є стандарти International Organization for Standardization, зокрема ISO 9001:2015, який визначає принципи системного управління якістю. Впровадження зазначеного стандарту на туристичних підприємствах України дозволяє формалізувати процеси обслуговування, забезпечити контроль якості на всіх етапах надання послуг та підвищити рівень задоволеності клієнтів [2].

Разом з тим важливого значення набувають екологічні та безпекові стандарти, зокрема ISO 14001 та ISO 21101:2014. Вони сприяють розвитку сталого туризму, мінімізації негативного впливу на довкілля та підвищенню рівня безпеки туристичних послуг. Нині екологізація туристичної діяльності є одним із ключових трендів розвитку світового туризму [3].

В Україні впровадження міжнародних стандартів має фрагментарний, але поступовий характер. Одним із яскравих прикладів є гірськолижний курорт Буковель, де частина готелів пройшла екологічну сертифікацію Green Key. Це дозволило впровадити системи енергозбереження, сортування відходів та раціонального використання природних ресурсів. Практичні результати показують зниження витрат на комунальні ресурси та підвищення привабливості для іноземних туристів, орієнтованих на екологічний відпочинок.

У готельному секторі міст Київ та Львів окремі підприємства впроваджують систему управління якістю відповідно до ISO 9001:2015. Наприклад, великі готелі використовують внутрішні аудити, стандартизовані процедури обслуговування та системи контролю якості сервісу. Це дозволяє зменшити кількість скарг клієнтів і підвищити рівень повторних бронювань.

У практиці українських туристичних підприємств поступово впроваджуються принципи сталого розвитку через сертифікацію Travelife, що використовується окремими туроператорами для покращення екологічної та соціальної відповідальності бізнесу. Це сприяє формуванню позитивного іміджу України на міжнародному туристичному ринку. Важливу роль у формуванні нормативної бази відіграє Закон України «Про туризм», який визначає загальні принципи державної політики у сфері туризму, вимоги до безпеки туристичних послуг та основи регулювання туристичної діяльності. Крім того, застосовуються національні стандарти ДСТУ, гармонізовані з міжнародними вимогами ISO, зокрема ДСТУ ISO 9001:2015, ДСТУ ISO 22483:2022 (вимоги до готельних послуг) та ДСТУ ISO 18513:2024 (термінологія у сфері туризму).

Попри позитивні приклади, впровадження міжнародних стандартів в Україні супроводжується низкою системних проблем.

• Основним бар’єром залишаються фінансові витрати, пов’язані з сертифікацією, модернізацією інфраструктури та навчанням персоналу, що особливо складно для малого та середнього бізнесу.
• Другою проблемою є недостатній рівень підготовки кадрів у сфері управління якістю. Як зазначається у наукових дослідженнях, значна частина працівників туристичної сфери не має достатніх знань щодо міжнародних стандартів, що ускладнює їх практичне впровадження [2].
• Третім бар’єром є інституційна незрілість системи управління туризмом, зокрема недостатня інтеграція українських стандартів у європейську систему сертифікації. Це призводить до обмеженої взаємодії українських підприємств із міжнародними партнерами.
• Окремо слід відзначити проблему формального впровадження стандартів, коли сертифікація здійснюється без реального покращення якості послуг. У таких випадках стандарти не забезпечують постійне вдосконалення діяльності підприємств.

Отже, міжнародні стандарти якості є важливим інструментом розвитку туристичної галузі України. Практичний досвід демонструє поступове впровадження систем управління якістю у готельному та туристичному бізнесі, зокрема ISO 9001 та екологічні сертифікації. Водночас повноцінна реалізація цих підходів стримується фінансовими, кадровими та інституційними бар’єрами.

Подальший розвиток туристичної сфери України потребує гармонізації національної нормативної бази з міжнародними стандартами, посилення підготовки кадрів та формування культури якості на рівні підприємств. Це створить передумови для підвищення конкурентоспроможності українського туристичного продукту на світовому ринку.

Список літератури

1. Ковалевська І.В. Стандартизація як інструмент державного управління туристичною діяльністю в сучасних умовах // Економіка та суспільство. 2021. Вип.33.
2. Стригуль Л.С., Александрова В.О., Жадан Т.А. Стандарти ISO 9000 в сфері туризму та гостинності України в концепції загального управління якістю TQM // Вісник НТУ «ХПІ». 2023. №1. С.40-44.
3. Яворська В.В., Мельник Н.В., Мельник А.В., Ханас У.Я., Єрко І.В. Міжнародні стандарти сталого розвитку туризму як основна парадигма сучасного круїзного туризму // Вісник ОНУ. 2025. Т.30. №1(46). С.234-247.