Транченко О.М.
Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф.
«Перспективи розвитку індустрії туризму
і гостинності в Україні та світі»
(м. Луцьк, 4-5 вересня 2026 р.)
Луцьк: ЛНТУ, 2026. 325 с. С.310-313.
Цифрові компетентності як детермінанта конкурентоспроможності підготовки фахівців індустрії туризму
Цифрова трансформація індустрії туризму принципово змінює вимоги до професійних компетентностей працівників. Сучасний турист взаємодіє з цифровими платформами під час пошуку інформації, вибору туристичного продукту, бронювання, оплати, отримання сервісу та формування відгуків. Відповідно, фахівець туристичної галузі повинен не лише володіти традиційними професійними знаннями, а й уміти ефективно використовувати цифрові інструменти для створення, просування та реалізації туристичних послуг.
Проблема набуває особливої актуальності для системи вищої освіти, оскільки між швидкістю технологічних змін у туристичному бізнесі та оновленням освітніх програм може виникати певний часовий розрив. Дослідження готовності освітніх програм у сфері гостинності та туризму до цифрової трансформації засвідчує необхідність подальшого посилення інтеграції цифрових і можливості цифрового бізнесу у навчальні програми [1].
Отже, конкурентоспроможність випускника туристичної спеціальності дедалі більше визначається його здатністю не просто користуватися інформаційними технологіями, а застосовувати їх для вирішення професійних завдань, аналізу інформації, прийняття управлінських рішень та створення нової цінності для туриста.
Інформаційні технології вже стали невід’ємною частиною функціонування туристичної індустрії. Їх використання охоплює практично всі етапи туристичного обслуговування: формування туристичного продукту, бронювання, управління взаємовідносинами з клієнтами, маркетингові комунікації, аналіз поведінки споживачів, управління дестинаціями та оцінювання результативності діяльності.
У зв’язку з цим підготовка майбутнього фахівця повинна формувати не вузьку навичку роботи з окремою програмою, а системну цифрову компетентність, яка дозволяє швидко адаптуватися до появи нових технологій.
Особливого значення набувають:
- системи онлайн-бронювання туристичних послуг;
- CRM-системи для управління взаємовідносинами з клієнтами;
- PMS та інші системи управління підприємствами гостинності;
- глобальні дистрибутивні системи;
- цифрові платформи туристичних операторів;
- системи електронних платежів;
- геоінформаційні системи;
- системи аналітики Big Data;
- соціальні мережі та цифровий маркетинг;
- хмарні сервіси;
- технології штучного інтелекту;
- VR/AR-технології;
- інструменти генеративного штучного інтелекту.
Дослідження інформаційно-комунікаційних технологій у туризмі демонструють широке застосування ICT у туристичному та готельному секторах і підтверджують посилення технологічної складової галузі [2].
Конкурентоспроможність майбутнього фахівця туризму доцільно розглядати як інтегральну характеристику, яка формується на перетині професійних знань, практичних умінь, цифрової компетентності, комунікаційних навичок та здатності до постійного професійного розвитку. Особливо важливо, що цифрові навички безпосередньо пов’язані з перспективами працевлаштування випускників. Дослідження Chemli, Toanoglou та Del Val Roman на основі даних 32 країн за семирічний період показало, що недостатність цифрових навичок випускників вищої освіти, особливо у сфері гостинності, негативно впливає на зайнятість. Автори також наголошують на необхідності регулярного перегляду освітніх програм відповідно до змін потреб ринку праці [3]. Це дозволяє зробити важливий висновок: цифрова компетентність перестає бути додатковою перевагою випускника та перетворюється на необхідну умову його професійної конкурентоспроможності.
Одним із найбільш перспективних напрямів цифровізації туристичної освіти є використання штучного інтелекту. Генеративний штучний інтелект може використовуватися у професійній підготовці для:
- моделювання туристичних маршрутів;
- створення туристичних продуктів;
- аналізу цільових аудиторій;
- формування персоналізованих пропозицій;
- підготовки рекламних матеріалів;
- аналізу відгуків туристів;
- прогнозування попиту;
- перекладу та адаптації інформаційних матеріалів;
- створення сценаріїв комунікації з клієнтами;
- проведення професійних симуляцій.
Водночас використання AI в освітньому процесі повинно передбачати формування у здобувачів навичок критичного оцінювання отриманої інформації, перевірки фактів та етичного використання технологій. Сучасне дослідження використання ChatGPT у туристичній освіті показує зв’язок між застосуванням генеративного штучного інтелекту, результатами навчання та цифровою грамотністю здобувачів [4]. Отже, завдання викладача полягає не у забороні використання AI, а у формуванні культури його відповідального, критичного та професійно орієнтованого застосування.
На основі аналізу сучасних тенденцій пропонуємо розглядати професійну цифрову підготовку фахівця туризму як систему п’яти взаємопов’язаних компонентів.
- Базова цифрова грамотність. Передбачає володіння цифровими пристроями, офісними та хмарними сервісами, онлайн-комунікаціями, цифровою безпекою та інформаційною гігієною.
- Професійно-технологічна компетентність. Охоплює здатність працювати з професійними інформаційними системами туристичного бізнесу, системами бронювання, CRM, цифровими платформами та іншими спеціалізованими рішеннями.
- Аналітична компетентність. Передбачає роботу з даними, використання Big Data, BI-інструментів, цифрової аналітики, прогнозування попиту та оцінювання поведінки споживачів.
- Інноваційна компетентність. Формує здатність використовувати AI, VR/AR, IoT, smart tourism technologies та інші інновації для створення нових туристичних продуктів і сервісів.
- Цифрова комунікаційна компетентність. Включає цифровий маркетинг, соціальні мережі, онлайн-продажі, електронні комунікації з туристами та управління цифровою репутацією.
Таким чином, цифрова модель підготовки може бути представлена як:
Цифрова конкурентоспроможність фахівця = цифрова грамотність + професійні технології + аналітика + інновації + цифрові комунікації
Її ключовою характеристикою є не кількість освоєних програмних продуктів, а здатність переносити цифрові знання у практичну професійну діяльність. Важливою умовою ефективності цифрової підготовки є поєднання теоретичного навчання з практичним моделюванням професійних ситуацій. Саме інтеграція цифрових компетентностей у зміст професійної підготовки є одним із ключових напрямів адаптації туристичної освіти до цифрової трансформації галузі [1; 3].
Сучасна трансформація туристичної індустрії обумовлює необхідність зміни підходів до підготовки майбутніх фахівців. Традиційної професійної компетентності вже недостатньо для забезпечення конкурентоспроможності випускника на цифровому ринку праці. Інформаційні технології повинні стати системною складовою професійної підготовки фахівців туризму. Особливого значення набувають цифрові платформи, системи бронювання, CRM, Big Data, GIS, хмарні технології, штучний інтелект, VR/AR та цифровий маркетинг.
Запропонована авторська модель цифрової підготовки передбачає формування п’яти взаємопов’язаних складових: цифрової грамотності, професійно-технологічної, аналітичної, інноваційної та цифрової комунікаційної компетентностей. Перспективним напрямом розвитку туристичної освіти є перехід від навчання роботі з окремими інформаційними системами до формування цифрового професійного мислення майбутнього фахівця, здатного самостійно обирати технологічні рішення, критично оцінювати цифрову інформацію, використовувати штучний інтелект та адаптуватися до постійної зміни технологічного середовища.
Таким чином, конкурентний фахівець індустрії туризму майбутнього це не просто професіонал, який володіє цифровими інструментами, а фахівець, здатний за допомогою технологій створювати нову цінність для туриста, підприємства та туристичної дестинації.
Список використаної літератури
1. Busulwa R., Pickering M., Pathiranage N.W. Readiness of Hospitality and Tourism Curricula for Digital Transformation // Journal of Hospitality, Leisure, Sport & Tourism Education. 2024. Vol.35.
2. Pahrudin P., Hsieh T.-H., Liu L.-W. Information, Communication, and Technology in the Field of Tourism and Hospitality: a Bibliometric Approach // Engineering Proceedings. 2023. Vol.38(1).
3. Chemli S., Toanoglou M., Del Val Roman J. L. Skills Mismatch and Digital Skill Shortages in Tourism: Impact on Graduate Employment and Implications for Higher Education // International Journal of Technology Enhanced Learning. 2024. Vol.16. No.4. pp.447-465.
4. Dalgic A., Yasar E., Demir M. ChatGPT and Learning Outcomes in Tourism Education: the Role of Digital Literacy and Individualized Learning // Journal of Hospitality, Leisure, Sport & Tourism Education. 2024. Vol.34.
