Раїса Загнибіда, Кароліна Паранюк
Матеріали I Міжнар. наук.-практ. конф.
«Помежів’я: простір та взаємодія»
(м. Івано-Франківськ, 7-8 травня 2026 р.)
Івано-Франківськ: Вид-во КНУ «Плай», 2026. 289 с. С.155-157.

Практичне застосування гастрономічної спадщини Ольги Франко в організації тематичних кейтерингових подій

В умовах глобалізації особливого значення набуває пошук автентичності, де культура і харчування виступають неподільним цілим. Дослідження Галицької кухні через спадщину Ольги Франко є актуальним з огляду на кілька фундаментальних аспектів, а саме:

1. Це деколонізація та ідентичність. Те, що ми сьогодні називаємо «Галицькою кухнею», склалося як цілісне явище лише у 30-х роках XX століття. Це був унікальний процес «узаконення» розрізнених традицій багатьох народів і суспільних прошарків у єдину систему, яка стала елементом загальноєвропейського гастрономічного простору.
2. Реновація ресторанного бізнесу. Мультикультурний досвід Галичини є готовим фундаментом для створення сучасних концептуальних закладів, що базуються на локальній історії та «живих» традиціях.
3. Культурна дипломатія. Розуміння того, як гастрономія об’єднує різні народи, допомагає сьогодні просувати український бренд у світі як відкритий, багатогранний та інтелігентний.

Актуальність теми полягає у висвітленні та відроджені Галицької кухні як цивілізаційного міксу, що перетворив приготування їжі на доказ ідентифікації та високої культури, яка сьогодні є фундаментом для розвитку сучасного українського ресторанного господарства та туризму.

У сучасній індустрії гостинності спостерігається стійкий запит на інтелектуальну гастрономію - формат, де їжа є частиною культурного наративу. Постать Ольги Франко, зокрема її праця «Практична кухня» (1929 р.), виступає потужним фундаментом для ревіталізації української кулінарної ідентичності.

Застосування її спадщини в кейтерингу дозволяє трансформувати виїзне обслуговування з простого сервісу в тематичну історичну реконструкцію.

Ринок кейтерингових послуг вимагає диверсифікації. Тематичні події, зокрема дипломатичні прийоми, корпоративні заходи, весілля у стилі «ретро-етно», що базуються на спадщині Ольги Франко, відповідають світовим трендам автентичності та Slow Food, створюючи унікальну торгову пропозицію для організаторів подій.

Кейтерингова подія на базі рецептур О. Франко має будуватися на принципі сезонності та локальності. У своїй праці авторка виділяла важливість поєднання продуктів за їх походженням. Концептуалізація меню: від рецепта до «історії на тарілці».

Практичне втілення праць Ольги Франко полягає у розробці сет-меню для фуршетів, де класичні галицькі страви подаються у форматі finger food. Наприклад, «вушка» з грибами, які зазвичай подаються до борщу, можуть виступати як самостійна гаряча закуска з мусом із бурякового квасу.

Внесок О. Франко має і наукове обґрунтування. Використання локальних інгредієнтів (карпатські гриби, ріпа, форель), які популяризувала Франко, підвищує екологічну цінність івент-продукту [1, с.325].

Можемо стверджувати про технологічні особливості, а саме адаптація «Slow Cook» до кейтерингових вимог. Спадщина О. Франко базується на тривалих процесах: маринуванні, заквашуванні, томлінні. Для кейтерингу це виклик, який вирішується через сучасне обладнання.

Прикладом може служити рецепт О. Франко «Штука м’яса» (тушкована яловичина з корінням) [2, с.78], яке ідеально адаптується до технології sous-vide. Це дозволяє зберегти автентичний смак, описаний авторкою, забезпечуючи при цьому стандартизовану якість та легкість регенерації страви на виїзній локації.

Як зазначає В.М. Зайцева, інноваційні методи обробки продуктів дозволяють зберігати органолептичні показники традиційних страв протягом тривалого транспортування.

Ольга Франко приділяла значну увагу культурі столу: відбору полотна, посуду та черговості подачі страв. В організації тематичного кейтерингу це трансформується у візуальний код події, естетика сервірування та антураж події. Використання керамічного посуду локальних майстрів, лляних серветок та флористики з польових трав і злаків Карпатського регіону. Оформлення столів «buffet» може включати копії сторінок із «Практичної кухні» як елементи декору, що підсилюють сторителінг.

Емоційний інтелект споживача активізується через візуальні образи, що асоціюються з родинними традиціями та історією, що підвищує загальну лояльність до бренду кейтерингової компанії.

Сучасний кейтеринг - це шоу. Популярні на сьогоднішній час є гастрономічні атракції: майстер-класи та дегустації. Спадщина О. Франко надає багатий матеріал для інтерактивів.

Реалізувати це можна під час організації «станцій анімації», де кухарі на очах у гостей готують за рецептами Франко, наприклад, роблять домашні паштети з дичини або десерти з ревеню (румбамбару). Це створює ефект залученості, де кожен гість відчуває себе дослідником гастрономічної історії України.

Як завершальний елемент етно-концепції є напої. Ольга Франко описувала рецептури домашніх наливок, оцтів та лимонадів. У кейтерингу це реалізується через створення авторських «Craft-bar» станцій.

Замість стандартних напоїв пропонувати гостям «франківські» лимонади, приготовлені на основі бузини або рожі, та настоянки на травах за автентичними пропозіціями авторки. Це забезпечує повноту концепції та збільшує середній чек замовлення.

Отож, практичне застосування спадщини Ольги Франко в кейтерингу - це не просто використання її рецептів, а системний підхід до управління враженнями клієнта. Це поєднання автентичної гастрономії (Slow Food), сучасної логістики та маркетингу ідентичності. Такий підхід сприяє не лише комерційному успіху закладу, а й популяризації української культури на міжнародному рівні, роблячи кожну подію вагомим туристичним магнітом дестинації.

Список використаних джерел

1. Sims R. Food, Place and Authenticity: Local Food and the Sustainable Tourism Experience // Journal of Sustainable Tourism. 2009. Vol.17. Issue 3. pp.321-336.
2. Франко О. Практична кухня / передм. Н. Тихолоз. Львів: Апріорі, 2019. 264 с.