Андренко І.Б., Поколодний В.В., Іващенко С.Я.
Матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сучасні тенденції розвитку індустрії
туризму та гостинності: глобальні виклики»
(м. Харків, 15 квітня 2025 р.). Харків:
ХНУМГ імені О.М. Бекетова, 2025. 425 с. С.275-280.

Dark туризм як глобальний феномен: мотиваційні чинники, проблеми та перспективи розвитку

У сучасних умовах глобалізації та переосмислення історичної спадщини зростає інтерес до нетрадиційних форм туризму, серед яких особливе місце посідає dark туризм (темний туризм). Цей феномен відображає не лише зміну туристичних пріоритетів, але й глибші соціокультурні трансформації, що відбуваються у світовому суспільстві. Збільшення кількості мандрівників, які прагнуть відвідати місця трагедій, катастроф або історичних травм, свідчить про зростаючу потребу у критичному осмисленні минулого та збереженні колективної пам’яті.

Dark туризм як особливий різновид пізнавального та емоційно насиченого досвіду поєднує в собі культурну рефлексію, духовний пошук та інтерес до історичних подій. Його дослідження є актуальним з огляду на необхідність глибшого розуміння мотивацій туристів, етичних аспектів взаємодії з місцями пам’яті та особливостей організації таких подорожей. Особливої ваги це набуває в умовах сучасної України, де війна та пов’язані з нею події формують нові простори пам’яті, які в майбутньому можуть стати об’єктами темного туризму.

Аналіз наукових джерел показує, що останніми роками до тематики «темного туризму» проявляється стійкий інтерес як з боку зарубіжних, так і українських дослідників.

Зокрема, саме М. Фоулі та Д. Леннон вперше ввели поняття «темний туризм» у 1996 році [1], трактуючи його «як подорожі до місць, де відбулися трагічні події». У своїй інтерпретації Ф. Стоун розглядає темний туризм «як відвідування локацій, пов’язаних зі смертю й трауром» [2], тоді як М. Кляп визначає його «як форму туризму, що передбачає поїздки до місць, асоційованих із людськими стражданнями та загибеллю» [3].

Метою даної роботи є вивчення темного туризму як сучасного соціокультурного феномену, зокрема його мотиваційних основ, особливостей організації, етичних викликів і перспектив розвитку, а також аналіз можливостей застосування міжнародного досвіду в українському контексті.

Сфера туризму сьогодні активно розширює межі, охоплюючи дедалі ширше коло об’єктів, здатних зацікавити мандрівників. У зв’язку з цим формуються нові напрями туризму [4], орієнтовані на задоволення запитів осіб із специфічними інтересами. Такі подорожі фокусуються не стільки на сучасних ресурсах, скільки на минулому людства, і водночас відносяться до духовно-культурного спектра туристичних практик, формуючи окрему категорію споживачів туристичних послуг. Відповідно до характеру таких об’єктів, темний туризм має спільні риси з іншими напрямами, зокрема цвинтарно-родовим, цвинтарно-етнічним та релігійним туризмом. Таким чином, «темний» туризм постає як окрема ланка у ширшій системі духовно-культурних практик, що покликані зберігати пам’ять, викликати рефлексію та емоційне осмислення історичного досвіду.

Протягом розвитку туристичних практик зберігався інтерес до так званого цвинтарно-родового туризму, суть якого полягає у відвідуванні місць поховань видатних предків людьми, що мешкають далеко від цих локацій. Поряд із цим виокремлюється цвинтарно-етнічний туризм, пов’язаний з подорожами до могил представників певного етносу, часто - без персоніфікованого зв’язку. У свою чергу, релігійний туризм базується на відвідуванні місць поховань духовних лідерів, значущих у межах релігійної приналежності самого паломника. Темний туризм можна віднести до напрямів, що належать до духовно-культурної складової сучасного туризму, адже він спрямований на задоволення пізнавальних та емоційно-психологічних інтересів мандрівників. У цьому випадку увага туристів зосереджується на об’єктах минулого, які мають значення не через особисту або родинну приналежність, а як носії історичної пам’яті та інтелектуальної цінності.

Темний туризм має давнє коріння - ще з античності люди прагнули бути свідками трагічних подій. Проте сучасне його розуміння трансформувалося: подорожі до місць смерті та страждань сьогодні розглядаються як форма культурної рефлексії, психологічного пізнання або пошуку незвичайних емоцій. Інтерес до таких локацій може бути зумовлений як особистими мотивами (страхи, цікавість, духовні запити), так і суспільною потребою в осмисленні історичних травм. Важливо відмежовувати темний туризм від споріднених напрямів, зокрема мілітарі-туризму, що акцентує увагу на діючих або історичних зонах бойових дій.

Становлення та зростання популярності dark туризму можна розглядати як природній етап еволюції туристичної діяльності, що проявляється у збільшенні кількості її форм та у відповідь на зростаючий інтерес споживачів до нестандартних туристичних практик.

У зв’язку з чим вважаємо за доцільне узагальнити основні напрями мотивації туристів, які обирають dark туризм. Вона не зводиться лише до бажання побачити місця трагедій, а є багатовимірною та залежить як від особистісних факторів, так і від соціокультурного контексту, охоплює глибші психологічні, пізнавальні та емоційні потреби.

1. Пізнавальна мотивація. Багато мандрівників прагнуть глибше зрозуміти історичні події, які стали визначальними для людства або окремих народів. Темний туризм дає змогу особисто відчути атмосферу місць, де відбувалися важливі або трагічні події, і доповнити теоретичні знання з історії власним емоційним досвідом.
2. Емоційно-психологічна мотивація. Деякі туристи шукають емоційного потрясіння, глибоких переживань або навіть катарсису. Відвідування місць страждань, смерті чи пам’яті здатне викликати сильні почуття - від скорботи до співпереживання - що забезпечує особливу цінність досвіду. Також подібні подорожі можуть мати терапевтичний ефект, дозволяючи людині усвідомити вартість життя, переосмислити власні переживання або втрати.
3. Духовно-культурна мотивація. Темний туризм нерідко має спільні риси з паломництвом або меморіальними подорожами, особливо коли йдеться про місця, пов’язані з національними або релігійними трагедіями. У таких випадках туристи можуть керуватися прагненням вшанувати пам’ять, здійснити особистий обряд або знайти духовний зв’язок із подіями минулого.
4. Пошук унікального досвіду (experience-seeking). Сучасний турист все частіше прагне нетипових вражень, новизни та нестандартних маршрутів. Візит до місць катастроф чи історичних трагедій забезпечує «інший» досвід - глибший, рефлексивний, не схожий на відпочинок за класичною схемою «сонце-море-пляж». Цей тип мотивації характерний для представників покоління Z і Y, які цінують емоційну автентичність.
5. Соціальна мотивація. У деяких випадках відвідування місць темного туризму стає елементом самопрезентації. Туристи можуть публікувати фото з відомих трагічних локацій (наприклад, Чорнобиля чи Освенцима), позиціонуючи себе як «обізнаних», чутливих до історії або небайдужих до глобальних проблем.

Dark туризм потребує специфічного підходу до організації, адже пов’язаний із делікатною тематикою - трагедіями, смертю, стражданнями. Його об’єктами є місця пам’яті, катастроф, військових дій, концтаборів, кладовищ, зон техногенних аварій тощо.

Узагальнимо особливості dark туризму:

1. Повага до контексту: важливо дотримуватися етичних норм у подачі інформації, маршрутах і взаємодії з простором.
2. Наявність гіда або інтерпретатора: екскурсії повинні бути змістовними, історично вивіреними, з елементами емоційної чутливості.
3. Музеєфікація об’єктів: багато локацій мають супровідну інфраструктуру: музеї, меморіали, виставкові зали, що дозволяє передати глибину події.
4. Безпека туристів: особливо важливо для зон з підвищеним ризиком (наприклад, Чорнобильська зона).

Попри те, що темний туризм відносно новий напрям, він вже став об’єктом численних досліджень. Тому його подальше вивчення є необхідним як для глибшого розуміння соціокультурних запитів туристів, так і для узгодження з ширшими соціально-економічними процесами розвитку суспільства.

Хоча темний туризм є популярним і соціально значущим, він має низку проблем, які розглянемо детальніше.

• Етичні проблеми - комерціалізація трагедій (створення сувенірів, селфі на місцях смерті, маркетинг на основі емоційного шоку); поверхневий підхід до історії (небезпека спрощення складних тем, політична упередженість у подачі матеріалу).
• Організаційні проблеми - недостатня підготовка персоналу (гідів, екскурсоводів) до роботи з делікатною тематикою; брак інфраструктури, особливо в постконфліктних або віддалених зонах; відсутність нормативної бази в деяких країнах (зокрема, в Україні - розвиток лише на початковому етапі).
• Психологічні ризики - переобтяження емоційними враженнями, особливо для чутливих категорій туристів (підлітки, люди в стані травми); можливе виникнення байдужості або зворотного ефекту - знецінення трагедій через надмірну експозицію.

Попри складнощі, темний туризм має значний потенціал для подальшого розвитку:

1. Освітній і меморіальний потенціал:
   • темний туризм сприяє формуванню історичної пам’яті, усвідомленню колективних травм, критичному мисленню;
   • можливість використання у шкільних/університетських програмах, як «живий підручник історії».
2. Інноваційні формати:
   • використання VR/AR технологій для реконструкції історичних подій;
   • аудіогіди, інтерактивні музеї, цифрові архіви.
3. Перспективи для України:
   • Україна має великий потенціал у цьому сегменті - Чорнобиль, Бабин Яр, місця масових поховань, сучасні меморіали пов’язані з війною;
   • можливість створення маршрутів національної пам’яті, розвитку меморіального туризму в контексті новітньої історії.

Проведене дослідження дало змогу сформулювати такі висновки.

Темний туризм є актуальним і багатовимірним явищем, що відображає глибокі зміни в мотиваціях туристів та їхньому ставленні до історичної пам’яті. Він формується як відповідь на зростаючу потребу в емоційному, пізнавальному та духовному досвіді, пов’язаному з подіями трагедій і страждань.

Основними мотиваціями туристів у цьому сегменті є пізнавальний інтерес, емоційно-психологічна залученість, духовно-культурний пошук, прагнення до унікального досвіду та соціальна самопрезентація.

Організація темного туризму потребує етично чутливого підходу, що включає змістовну інтерпретацію об’єктів, дотримання поваги до контексту, залучення кваліфікованих гідів, а також забезпечення безпеки туристів.

Серед проблем темного туризму виокремлюються етичні (комерціалізація трагедій, спрощення історії), організаційні (недостатня інфраструктура, нестача підготовленого персоналу), а також психологічні ризики (перевантаження, байдужість до травматичного контенту).

Темний туризм має значний освітній і меморіальний потенціал, сприяє збереженню колективної пам’яті та критичному осмисленню історичних подій.

Перспективи розвитку в Україні пов’язані з формуванням маршрутів пам’яті, розвитком інфраструктури у місцях трагедій (Чорнобиль, Бабин Яр, місця бойових дій), а також інтеграцією цих практик у сучасні культурні, туристичні та освітні стратегії.

Темний туризм - це не лише відображення змін туристичних інтересів, але й прояв суспільної потреби в осмисленні історичного минулого через досвід занурення в місця пам’яті. Його подальший розвиток залежить від збалансованої організації, етичної подачі змісту та глибокого розуміння мотивацій туристів. В українському контексті темний туризм має перспективи для інтеграції в освітні, культурні й меморіальні практики, особливо з огляду на події новітньої історії.

Список літератури

1. Foley M., Lennon J.J. JFK and Dark Tourism: a Fascination with Assassination // International Journal of Heritage Studies. 1996. Vol.2. Issue 4. pp.198-211.
2. Stone P. A Dark Tourism Spectrum: Towards a Typology of Death and Macabre Related Tourist Sites, Attractions and Exhibitions // Tourism. 2006. Vol.54. No.2. pp.145-160.
3. Кляп М.П., Шандор Ф.Ф. Сучасні різновиди туризму: навч. посіб. К.: Знання, 2013. 197 с.
4. Андренко І.Б. Нові формати подорожей // Сучасні тенденції розвитку індустрії туризму та гостинності: глобальні виклики: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 15 квітня 2024 р.). Харків: ХНУМГ імені О.М. Бекетова, 2024. 346 с. С.104-105.