Давидова О.Ю.
Матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф.
«Туристичний та готельно-ресторанний бізнес:
сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку»
(м. Старобільськ, 16-17 листопада 2021 р.)
Старобільськ: Луганський національний університет
імені Тараса Шевченка, 2021. 380 с. C.37-39.

Стратегічні орієнтири формування інноваційного розвитку туристичних підприємств України

Туристична галузь, як одна з високорентабельних галузей світової економіки, має високий рівень конкуренції та стає провідним напрямом економічного і соціального розвитку України. Міжнародний досвід свідчить, що необхідною передумовою активного та успішного просування цієї галузі на ринок держави є сучасна туристична інфраструктура. Сьогодні туризм формує економіку багатьох держав, регіонів, стає важливим чинником стабільного розвитку світової індустрії гостинності. Матеріально-технічну базу структури туристичної галузі утворюють підприємства розміщення, заклади ресторанного господарства, транспортні підприємства та інші підприємства сфери обслуговування туристів.

Зростання інтересу до туристичного бізнесу пояснюється упевненістю суб’єктів підприємницької діяльності в обов’язковому подоланні кризових явищ в економіці. Протягом останніх десятиліть саме торгівля послугами компенсувала негативне сальдо загального торговельного балансу України. Це відбулося завдяки наявності таких особливо важливих для торгівлі послугами переваг, як сприятливе географічне розташування (найбільший в Європі коефіцієнт транзитності), наявність сприятливих природно-кліматичних умов, розгалуженої транспортної інфраструктури та рухомого складу [1].

Для витримування конкуренції та досягнення домінуючих позицій лідера у туристичній галузі необхідно вдосконалити процес управління конкурентоспроможністю підприємства, активно нарощувати конкурентні переваги, постійно досліджувати і аналізувати як внутрішнє, так і зовнішнє середовище підприємства, бути гнучким та швидко реагувати на всі зміни.

З метою підвищення ефективності використання рекреаційно-курортного та туристичного потенціалу туристичних підприємств, управління ними доцільним є створення туристичних кластерів. Вони передбачають сукупність взаємодіючих між собою підприємств, установ та організацій, які забезпечують функціонування і розвиток рекреаційно-курортної та туристичної інфраструктури, процес надання послуг із використанням територіально-ресурсного потенціалу для задоволення потреб населення в організації відпочинку, санаторно-курортного лікування та туристичного обслуговування. Організація кластерів сприятиме інтеграції та координації діяльності підприємств інших галузей, що функціонують у цій сфері та дозволить комплексно розв’язувати економічні, соціальні та екологічні проблеми [2].

Основними характеристиками туристичного продукту є:

• привабливість для туристів;
• пізнавальна цінність;
• естетичні властивості;
• рекреаційний потенціал;
• популярність;
• незвичайність або креативність;
• виразність;
• збереженість місця розташування.

Використання туристичних продуктів та ресурсів регулюється законодавством. Їх територіальна обумовленість впливає на формування видів та напрямів туристичної діяльності.

Одним із важливих напрямів підвищення ефективності управління туристичними підприємствами є використання засобів маркетингу. Наявність у структурі підприємства служби маркетингу уможливить оперативно реагувати на зміни попиту та пропозицій, знати стан конкуренції на ринку туристичних послуг та умов підприємницької діяльності, що дозволить керівництву підприємств вчасно та компетентно корегувати свої дії та створювати сприятливі умови для ефективного функціонування туристичних підприємств.

Під час визначення конкурентоспроможності туристичних підприємств необхідно враховувати їх цінову політику, ділову активність, прибутковість та рентабельність. Показниками якості туристичної діяльності є ступінь досягнення мети подорожі, культура обслуговування, психологічна атмосфера туру, якість харчування, інформативність екскурсійної програми, ставлення місцевого населення, зручність та швидкість транспортного обслуговування тощо. Оцінка конкурентоспроможності туристичного продукту та окремих видів туристичних послуг ґрунтується на порівнянні характеристик споживчої цінності та вартості послуг з конкретною потребою в них. При цьому застосовуються методи експрес-опитування, анкетування, дослідження еластичності попиту з урахуванням сукупності різних чинників.

Організаційно-економічний механізм функціонування туристичних підприємств передбачає:

• державну підтримку та регулювання;
• фінансово-економічні важелі;
• підготовку кваліфікованих кадрів;
• маркетингові стратегії просування туристичного продукту;
• організацію туристичних кластерів;
• інноваційно-інвестиційне проектування;
• прогнозування;
• стратегічне управління.

Велике значення має розвиток малого та середнього підприємництва з урахуванням чинників попиту і пропозиції на туристичному ринку та євроінтеграційних і глобалізаційних впливів у цій сфері. У методиці та практиці управління туристичними підприємствами доцільно використовувати концептуальні положення про структуризацію процесу управління маркетингом. Структуризація туристичних послуг, визначення їх джерел та факторів, аналіз їх взаємозв’язку із проблемами функціонування туристичних підприємств та їх кластерів дозволяє чіткіше підійти до маркетингового сегментування ринку туристичних послуг, до розробки і реалізації ефективної ринкової політики у галузі туристично-курортної діяльності на макро-, мезо- і мікрорівнях. За останні роки відбулися суттєві зрушення у формах власності та організації туристичних підприємств. Середня місткість одного готелю складає 55 номерів або 98 місць, 47% з них мали у своєму складі об’єкти інфраструктури, що є ознакою незадовільного розвитку додаткових та супутніх послуг. У структурі туристичної діяльності переважає пізнавальний та відпочинковий туризм, розвивається сільський, екологічний туризм.

Здійснений SWOT-аналіз, експрес-опитування та анкетування туристів та підприємців дозволили виявити проблеми у розвитку туристичних підприємств України. Вони стосуються диверсифікації туристичного продукту, удосконалення організації та управління туристичною діяльністю, всебічного розвитку інфраструктури. З метою їх вирішення здійснюється державна підтримка та регулювання на національному, регіональному та муніципальному рівнях шляхом спрощення процедур перетину кордонів, візової підтримки, пом’якшення режимів оподаткування, залучення інвестицій.

Перспективним напрямом удосконалення організації туристичних підприємств та управління ними є формування рекреаційно-туристичних комплексів та туристичних кластерів. Для підвищення конкурентоспроможності туристичного продукту доцільно досягти комплексності в обслуговуванні туристів, підвищити якість туристичних послуг та знизити їх вартість, підвищити статус туристичних підприємств України. При цьому, важливим є широке впровадження у діяльність туристичного підприємства інформаційних технологій та інновацій [3].

Основними стратегічними орієнтирами формування інноваційного розвитку туристичних підприємств України є:

• досягнення економічного зростання;
• співпраця з іншими господарськими кластерами;
• раціональна організація території;
• забезпечення рівного доступу споживачів до бюджетних туристичних послуг;
• здійснення охорони довкілля та його відтворення;
• підвищення зайнятості населення.

Основними складовими інноваційного розвитку туристичного підприємства є:

• розробка інноваційно-інвестиційних проектів, бізнес-планів;
• формування системи якості послуг;
• індикативне планування роботи туристичних підприємств.

Це дасть змогу уникнути або передбачити ризики підприємницької діяльності, здійснювати моніторинг ринку та приймати адекватні управлінські рішення щодо стратегії розвитку підприємства.

Перелік посилань

1. Прохорова В.В., Давидова О.Ю., Проценко В.М. Інноваційні стратегії розвитку підприємств туристичної індустрії як креативна форма організації підприємницької діяльності // Вісник економіки транспорту і промисловості. 2018. Вип.63. С.207-215.
2. Davydova O., Chebanova N., Kashchena N., Chmil H., Protsenko V. Economic Activity of Enterprises: Methodical Aspects of Assessment // SHS Web of Conferences. 2019. Vol.67.
3. Davydova O., Kashchena N., Staverska Т., Chmil H. Sustainable Development of Enterprises with Digitalization of the Economic Management // International Journal of Advanced Science and Technology. 2020. Vol.29. No.8s. рр.2370-2378.