Добрянська Н.А., Курченко Д.С., Захожа Н.В.
Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сучасні тенденції розвитку індустрії туризму
та гостинності: глобальні виклики»
(м. Харків, 15 квітня 2024 р.). Харків:
ХНУМГ імені О.М. Бекетова, 2024. 342 с. С.88-91.

Розвиток туризму в об’єднаних територіальних громадах: міжнародний досвід

Головною метою багатофункціонального розвитку сільських територій є незмінне поліпшення умов життя, праці та відпочинку селянських родин, надання несільськогосподарських послуг (сільський туризм) [1].

Розвиток сільського зеленого туризму при формуванні об’єднаних територіальних громад безпосередньо впливає на економічний розвиток сіл. Розвиток сільських територій на базі громад - це забезпечення можливостей самостійно справлятися з майбутніми викликами, реалізовувати ідеї щодо покращення повсякденного життя, шляхом ефективного використання локальних ресурсів.

Туризм є не лише дієвим інструментом економічного розвитку об’єднаних територіальних громад, а й може створювати імідж певної території. Однією з передумов розбудови туристичної галузі України є просування локальних туристичних продуктів на міжнародні ринки шляхом визначення пріоритетних туристичних регіонів і продуктів.

Для ефективного просування національного туристичного продукту на зовнішньому ринку потрібна як організаційна, так і частково фінансова підтримка з боку держави, а створення позитивного образу України та її туристичних об’єктів має стати частиною загальної стратегії розвитку туризму в країні [2].

У міжнародній практиці використовують сільські готелі, будинки, ферми, спеціально обладнані для прийому туристів (Іспанія); у Польщі діють чіткі стандарти стосовно якості продукту сільського туризму, а господарі здійснюють добровільну категоризацію садиб. Це дає змогу формувати свою ринкову нішу й працювати зі своїм сегментом споживачів. В Італії нараховується близько 6 тис. сільських відпочинкових комплексів. Сучасний агротуризм в Італії - це вже не скромні кімнати і 3-4-місне розміщення у сільських будинках, а справжні міні-готелі рівня трьох-чотирьох зірок з антикварними меблями, прекрасно обладнаними санвузлами, басейнами, тенісними кортами. Дуже часто під них реконструюються садиби XVI-XVIII століть або невеликі старі монастирі [3].

агротуризм в Італії

Досвід багатьох країн, що успішно працюють в галузі туризму, показує, що особливе значення має використання технологій брендингу в туристичній галузі, які дають можливість ідентифікувати країну та визначити її серед інших таких суб’єктів. Тому було б доцільним використання технологій брендингу в розвитку сільського туризму в об’єднаних територіальних громадах нашої країни, з метою підвищення популярності певних локацій серед туристів.

У той же час зростання позитивного іміджу туристичного бренду країни впливає на економічний розвиток, збільшує валютні надходження та інвестиції, сприяє просуванню товарів на міжнародні ринки та підвищує привабливість країни в цілому [4].

Створення й затвердження стратегії розвитку на рівні об’єднаної територіальної громади є важливим інструментом управління адміністративною одиницею з двох причин.

  • По-перше, завдяки стратегії існує реальна можливість структурних змін в управлінні громадою.
  • По-друге, програмний документ дозволяє ефективно використовувати бюджетні кошти та є однією з вимог залучення фінансових засобів з інших зовнішніх джерел [5].

Серед потенційних можливостей та вигод від розвитку сільського зеленого туризму в громадах можна зазначити те, що розвиток сільського туризму значно збільшить доходи селян, що поліпшить економічний розвиток сіл, які об’єдналися в територіальні громади; збільшить зайнятість сільського населення; приїзд туристів сприятиме кращому збереженню культурно-історичних пам’яток регіону; будуть створюватися нові робочі місця у сфері обслуговування, медицини, транспортних мереж та інших [3].

Розвиток туризму в об’єднаних територіальних громадах може бути стимульований різними факторами, включаючи підтримку з боку уряду, інфраструктурні зміни, маркетингові стратегії та розвиток громадських ініціатив. Міжнародний досвід може бути корисним в цьому контексті, оскільки дозволяє вивчити успішні практики та впровадити їх на власній території. Наведемо напрями міжнародного досвіду розвитку туризму в об’єднаних територіальних громадах:

  1. Багато країн розвинули стратегічні плани для розвитку туризму на місцевому рівні. Ці плани включають в себе аналіз потенціалу регіону, визначення цільових аудиторій, розробку інфраструктури та послуг, а також маркетингові ініціативи.
  2. Успішні моделі розвитку туризму передбачають партнерство між державним, приватним та громадським секторами. Це дозволяє ефективно використовувати ресурси і здійснювати комплексні заходи з розвитку.
  3. Розвиток туризму передбачає створення унікального продукту, який приваблюватиме відвідувачів. Це може бути пов’язано з культурними аспектами, природними ресурсами, спортивними подіями тощо.
  4. Важливо забезпечити сталість у розвитку та підтримку інфраструктури, а також підтримувати сталі зв’язки з туристичними агентствами та іншими споживачами послуг.
  5. Маркетингові стратегії, такі як використання соціальних медіа, участь у виставках та подіях, рекламні кампанії тощо, допомагають просувати об’єднані територіальні громади на міжнародному ринку.
  6. Створення сприятливого середовища для розвитку малого бізнесу та підприємництва є важливим аспектом розвитку туризму. Це може включати фінансову підтримку, навчання та консультації.
  7. Збереження природних та культурних ресурсів є важливим аспектом розвитку туризму в об’єднаних територіальних громадах. Важливо розвивати туризм, зберігаючи екологічну рівновагу та уникаючи негативного впливу на природні та культурні об’єкти.

Ці напрями можуть бути використані для розвитку туризму в об’єднаних територіальних громадах на основі міжнародного досвіду. Важливо адаптувати ці стратегії до конкретних умов та потреб громади, забезпечуючи збалансований та сталий розвиток туризму.

Список літератури

1. Кудла Н.Є. Багатофункціональний розвиток сільських територій від базових ідей до активізації місцевого підприємництва // Економіка України. 2008. №1. С.62-72.
2. Костриця M.M. Сільський туризм: теорія, методологія, практика (етно-історичний туристичний кластер «Древлянська земля»): монографія. Житомир: ЖДТУ, 2006. 196 с.
3. Європейський досвід організації сільського зеленого туризму. URL: https://tourlib.net/statti_ukr/siltur2.htm.
4. Політика туристичного брендингу для просування національного туристичного продукту. URL: http://elibrary.donnuet.edu.ua/2105/1/Nikolaichuk_article 2_2020.pdf.
5. Методичні рекомендації щодо формування і реалізації стратегічних і програмних документів соціально-економічного розвитку об’єднаної територіальної громади. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0075858-16.