Лелюк О.В.
Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.
«Географія та туризм» (м. Харків,
28 лютого - 1 березня 2023 р.). Харків: ХНПУ
ім. Г.С. Сковороди, 2023. 684 с. С.368-374.

Можливості післявоєнного відновлення галузі туризму в Україні

Російське вторгнення в Україну посилило глобальну світову економічну невизначеність та загрожує занепаду туристичного бізнесу в Україні. В ООН спрогнозували, що через війну в Україні глобальна індустрія туризму може втратити щонайменше 14 мільярдів доларів. Зрозуміло, що з початком війни змінилось усе і це відчув на собі кожен громадянин держави. Постраждали всі сфери та галузі, в тому числі, сфера туризму. Чи зможе Україна відновити туризм після війни та до чого варто підготуватися? Які виклики галузі туризму в Україні? Спробуємо відповісти на запитання, які є особливо актуальним в умовах сьогодення.

Питанням функціонування туризму в умовах воєнного стану та його відновлення у повоєнний період присвячено не так багато досліджень. В той же час проблемні аспекти функціонування сфери туризму в Україні досліджували науковці М. Бащак, Н. Булеца, З. Герасимів, Я. Данило, Н. Коваль, Л. Мельник, Ю. Миронов та інші. Про негативні наслідки впливу війни на сферу туризму йшлося в дослідженнях О. Носирєва, Т. Деділової та І. Токар. Метою даної статті передбачено окреслити перспективи післявоєнного відновлення галузі туризму в Україні.

В перші місяці війни туристичний бізнес в Україні був переорієнтований переважно на благодійність, або перебував на паузі. Більшість готелів або зачинилися, або були трансформовані в житло для внутрішньо переміщених осіб. У журналі «Forbes Україна» зазначається, що у перші місяці війни готельний бізнес фактично завмер. Потік гостей зупинився та усі заплановані івенти й туристичні/бізнес-поїздки були скасовані. У центральній, південній та східній частинах країни показник відмов від бронювання виріс до 85-98%. [2]. В той же час, в перші місяці повномасштабного вторгнення готелі західної України були завантажені практично на 100%. Це, мабуть, найбільший рівень завантаженості за останніх 10 років, але ці показники не пов’язані з туристичними потоками.

Щодо туристичних компаній зі сфери міжнародного туризму, то галузь також майже заморожена в Україні. За даними Euromonitor International, в 2022 році, окрім безперечно туристичної галузі України, з негативними наслідками зіткнулися деякі близькосхідні країни. Мова йде про три найпопулярніших напрямки для туристів із України та росії - Єгипет, Туреччина і ОАЕ.

В Матеріалах робочої групи «Відновлення та розбудова інфраструктури» Національної ради з відновлення України виокремлюють такі основні виклики сфери туризму в Україні [4]:

  • відсутність туристичного потоку в Україну;
  • відтік інвестицій з українського туристичного сектора;
  • високий ризик перебування в багатьох частинах країни;
  • сильне руйнування туристичної інфраструктури, історичних будівель, музеїв, театрів тощо;
  • відсутність інформації про стан туристичних об’єктів у різних містах та областях України;
  • обмежена мережа туристичної інформації;
  • застаріла система класифікації готелів та інших закладів розміщення;
  • відсутня автоматизована система збору туристичної статистики для оцінки стану сфери, масштабів отриманих сферою доходів і збитків, потенціалу формування національної політики;
  • відсутність польотів у повітряному просторі України тощо.

В той ж час, варто зазначити, що у 2022 році про Україну заговорив весь світ. Попри занадто високу ціну, впізнаваність України у світі значно зросла. Більшість фахівців схиляються до думки, що після перемоги, до України поїдуть мільйони туристів, в першу чергу з близьких до нас європейських країн - Польщі, Литви, Латвії, Естонії. Однак, попри це більшість іноземців не вважають нашу країну туристичною дестинацією. І це зрозуміло, адже у нас триває війна. Після завершення війни потрібна буде масштабна маркетингова кампанія, направлена на формування переконання про Україну, як безпечний туристичний напрямок. Державне агентство розвитку туризму вже зараз інформує, що є домовленості з Європейською туристичною комісією, до якої входять національні туристичні організації з усієї Європи, про те, що вони будуть запускати промокампанії для своїх громадян, надихаючи їх мандрувати Україною, щоб вони змогли відчути нашу гостинність та потиснути руки нашим сміливим та незламним людям.

В теорії туристичних продажів є два основних поняття: впізнаваність і створення лояльності до бренду чи продукту. Пізнаваність України вже є, потрібні умови, щоб український туристичний продукт став цікавим і затребуваним. Неминучою буде трансформація туристичного «ландшафту» країни та туристично привабливих об’єктів. Залишиться актуальним внутрішній туризм. Потрібно буде сформулювати нові змісти для внутрішнього туризму. Більш затребуваними будуть гори, національні парки, екологічно чисті території. Стануть популярними релакс-тури, які допомагатимуть відновити психіку. Безліч людей виснажені морально і фізично. Особливо ті, хто був в гущі подій: військові, лікарі, поліція та люди, які опинилися в епіцентрі війни та руйнувань.

Серед основних заходів/кроків в частині розвитку внутрішнього та в’їзного туризму Матеріалів робочої групи «Відновлення та розбудова інфраструктури» Національної ради з відновлення України зазначаються:

  • Розробка маркетингової візійної стратегії туризму до 2032 року;
  • Інформаційна кампанія Ukraine NOW та Мандруй Україною (онлайн та офлайн);
  • Проведення низки заходів у готелях та туристичних об’єктах Європи з метою популяризації України через розкриття туристичного потенціалу на міжнародній арені та формування сталого бажання відвідати Україну після перемоги;
  • Підтримка інтересу до України через промоційні, туристичні, культурні заходи;
  • Створення безпекової стратегії для відновлення туристичних подорожей, збільшення кількості охоплених користувачів;
  • Реалізована маркетингова стратегія, регулярні промокампанії туристичних продуктів для цільових сегментів;
  • Виготовлення промоконтенту (відео, фото, графічні матеріали, рекламні тексти тощо) та розміщення реклами промо постів (соціальні мережі, телебачення, спеціалізовані інтернет майданчики, зовнішня реклама тощо);
  • Участь у міжнародних туристичних виставках, форумах тощо (в т.ч. членство у міжнародних профільних асоціаціях);
  • Створення інформаційного порталу та єдиного контенту для туристів, що цікавляться місцями активних бойових дій;
  • Створення мережі туристично-інформаційних центрів;
  • Створення національного конференц-бюро для залучення та підтримки великих міжнародних подій в Україні;
  • Проведення промотурів стежками пам’яті для іноземних, українських ЗМІ та лідерів думок;
  • Програми підтримки подорожей для дітей, молоді та літніх людей;
  • Проведення щорічних опитувань внутрішніх, в’їзних та виїзних туристів відповідно до рекомендацій UNWTO;
  • Отримання туристичної Big Data;
  • Впровадження стратегії промоції України на внутрішньому та зовнішньому ринку як безпечного туристичного напряму;
  • Проведення масових подій національного та міжнародного рівня (фестивалів, концертів, спортивних заходів, конференцій, симпозіумів, форумів, виставок тощо).

Зараз в світі актуальне гасло «Stand with Ukraine», яке було б доречно трансформувати в у «відвідати та допомогти». Передбачається, що багато іноземних туристів в післявоєнний час, за умови відновлення авіа перельотів, будуть зацікавлені у відвідуванні місць бойової слави ЗСУ. Зросте інтерес до таких міст як Буча, Ірпінь, Бородянка, Маріуполь та інші. В той же час, відвідування місць кривавих битв, масового знищення, руїн, тощо категорично не має перетворитись на «танці на кістках». Тема дарк-туризму постане особливо гостро після перемоги України. І вже сьогодні краєзнавці, дослідники, екскурсоводи переймаються й дискутують про етику, безпеку і доцільність цієї послуги. І загалом, чи можна вважати такі послуги туристичними [6].

Буча

Автори [5] визначають найбільш перспективними напрямками відновлення післявоєнного туризму в Україні наступні:

  1. Розвиток ділового, освітнього, спортивного, медичного, зеленого та воєнного туризму;
  2. Розробка та впровадження програм (національних та міжнародних) підтримки туристичного бізнесу;
  3. Забезпечення тісної співпраці між країнами для взаємної підтримки туристичної діяльності;
  4. Підвищення інтересу іноземних туристів до повоєнних меморіальних пам’яток і символічних місць;
  5. Вивчення нових шляхів і методів реалізації туристичних послуг.

Доцільно було б врахувати досвід інших країн, сфера туризму яких була зруйнована через війну. Однією з таких країн є Хорватія. Не менш відомий приклад відновлення сфери туризму демонструє Ізраїль, який зберіг свій туристичний статус під час постійних воєн з Палестиною. [1]. В той же час, не слід забувати, що бойові дії там були не настільки руйнівні як ті, що тривають зараз у нашій країні. Крім того, важливим чинником буде спроможність післявоєнної України реалізувати масштабну маркетингову кампанію на зовнішніх ринках, яка дозволить переключити сприйняття нашої країни з місця бойових дій на безпечну локацію для подорожі [3].

Таким чином, в напрямку відбудови галузі туризму в Україні варто опиратись на досвід інших країн, які ефективно відбудували індустрію туризму після кризових ситуацій, в тому числі війн. Важливо також реалізувати масштабну маркетингову кампанію на зовнішніх ринках, задля формування переконання про Україну, як про безпечний туристичний напрямок. В післявоєнний період затребуваність внутрішнього туризму, вимагатиме пошуку нових змістів та відновлення культурних, ділових, спортивних, мистецьких, тощо івентів. Підвищений інтерес іноземних туристів до міст-героїв, повоєнних меморіальних пам’яток, символічних і трагічних місць України, вимагатиме особливого підходу з точки зору етики й безпеки.

В той же час, вже сьогодні варто починати розробляти стратегію відновлення туристичної сфери після війни. Тільки за умови завчасного планування Україна зможемо дійсно скористатись моментом, коли інтерес до нашої держави буде високим, а бойові дії завершаться.

Література

1. Дворська І. Туристична галузь після війни: чи можлива реанімація та антикризове управління? URL: https://tourlib.net/statti_ukr/dvorska2.htm.
2. Журнал Forbes Україна, жовтень-листопад 2022. URL: https://forbes.ua/forbes-ukraine/forbes-ukraina-zhovten-listopad-2022-20122022-10616
3. Кириченко С. Подорожі та війна: якою буде туріндустрія після перемоги. URL: https://tourlib.net/statti_ukr/kyrychenko2.htm.
4. Матеріали робочої групи «Відновлення та розбудова інфраструктури». URL: https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/nacionalna-rada-z-vidnovlennya-ukrayini-vid-naslidkiv-vijni.
5. Моца А.А., Шевчук С.М., Середа Н.М. Перспективи післявоєнного відновлення сфери туризму в Україні // Економіка та суспільство. 2022. Вип.41.
6. 174 день війни: «дарк туризм» по-українськи. URL: https://www.youtube.com/watch?v=fSpWS6li8QY.