Миронов Ю.Б.
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Європейська архітектура сталого розвитку:
виклики та можливості для України»
(м. Харків, 17 квітня 2026 р.)
Харків: ДБТУ, 2026. 726 с. С.519-522.

Туристичні наративи епохи штучного інтелекту: трансформація інтерпретаційних стратегій

Туристична індустрія переживає період фундаментальних трансформацій, зумовлених стрімким розвитком технологій штучного інтелекту. Якщо традиційно туристичні наративи формувалися професійними екскурсоводами, то сьогодні ми спостерігаємо зміщення парадигми у бік алгоритмічного конструювання історій про дестинації. Ця трансформація актуалізує питання про природу та якість туристичного досвіду в епоху цифрової медіації, про співвідношення людського та машинного, а також про майбутнє професії екскурсовода - інтерпретатора культурної спадщини.

Технологічна революція в туризмі не обмежується простим переведенням традиційних практик у цифровий формат. Розумний туризм, як зазначають Buhalis D. та співавт., передбачає інтеграцію технологій для оптимізації взаємозв’язків між усіма зацікавленими сторонами в туристичних екосистемах [3]. Штучний інтелект стає активним учасником формування туристичного досвіду, перетворюючись на співавтора наративів про місця, культури та історії. Ці зміни найяскравіше проявляються у сфері цифрової туристичної інтерпретації, яка стає новим медіумом передачі культурних наративів.

Цифровізація туристичних послуг породила феномен, який дослідники означують як цифрову туристичну інтерпретацію - аудіо-інтерпретації на різноманітних цифрових платформах, що дозволяють інтегрувати контент, згенерований штучним інтелектом, в автентичні туристичні послуги без потреби у безпосередній взаємодії між туристами та інтерпретаторами. Це радикально змінює традиційну модель передачі культурних значень, створюючи нові виклики та можливості для індустрії.

Дослідження Zhang J. та співавт. виявило критичні відмінності між професійно створеним контентом та контентом, згенерованим штучним інтелектом, у сфері цифрової туристичної інтерпретації. Науковці застосували змішаний методологічний підхід, що поєднав обґрунтовану теорію та контент-аналіз для порівняння якості інтерпретаційного контенту. Результати показали, що хоча штучний інтелект демонструє високу ефективність у певних аспектах, професійно створений контент перевершує AI-генерований за параметрами інформативності, емоційної привабливості та емпатії [4]. Ця різниця зумовлена фундаментальною відмінністю у процесах створення контенту. Професійні інтерпретатори генерують зміст на основі багаторічного практичного досвіду, глибокого розуміння культурного контексту та здатності до емоційного резонансу з аудиторією. Натомість великі мовні моделі штучного інтелекту обробляють величезні обсяги загальнодоступної інформації, але позбавлені особистого досвіду проживання місця й інтуїтивного розуміння потреб конкретних туристів.

Впровадження технологій штучного інтелекту в туристичну індустрію виявило необхідність переосмислення традиційних інтерпретаційних стратегій. Метавсесвіт і суміжні технології штучного інтелекту кардинально змінюють маркетингові технології у туризмі, створюючи безпрецедентні можливості для персоналізації досвіду та співтворення цінності [2]. Однак, ці зміни супроводжуються значними викликами, які стосуються автентичності досвіду, збереження культурної цілісності та ролі людського чинника.

Нові інтерпретаційні стратегії формуються на перетині людських компетенцій і машинних можливостей. Системи штучного інтелекту демонструють переваги у швидкості оброблення інформації, здатності до багатомовної комунікації та можливості адаптувати контент до індивідуальних преференцій туристів у реальному часі. Водночас людські інтерпретатори зберігають критичну перевагу в емоційному інтелекті, здатності до імпровізації, розумінні тонкощів міжкультурної комунікації та створенні автентичного емоційного зв’язку з аудиторією.

Дослідження демонструють, що найбільш ефективною є гібридна модель, де штучний інтелект не заміщує, а доповнює людські можливості. Потенціал людино-машинної співпраці в туристичній індустрії, де генеративний штучний інтелект виконує роль інструменту, розширює можливості професійних інтерпретаторів, а не замінює їх [4]. Реалізація такої гібридної моделі супроводжується фундаментальними змінами у самій природі туристичних наративів та способах їх організації.

Персоналізація туристичних наративів стає можливою завдяки аналізу великих даних про преференції, історію подорожей і поведінкові патерни користувачів. Системи машинного навчання можуть ідентифікувати приховані зв’язки між різними типами туристів та їхніми очікуваннями щодо інтерпретації культурної спадщини, створюючи таргетований контент, який максимально відповідає індивідуальним потребам. Проте ця персоналізація піднімає важливі питання щодо культурної репрезентації та етичних дилем. Якщо кожен турист отримує унікальний, алгоритмічно підібраний наратив про місце, чи не втрачається при цьому спільна основа для культурного діалогу? Чи не призводить надмірна персоналізація до створення «інформаційних бульбашок» у сфері культурного туризму, обмежуючи туристів лише тими аспектами спадщини, які відповідають їхнім попереднім уподобанням?

Етичні питання AI-генерованих туристичних наративів охоплюють широкий спектр проблем - від збереження культурної автентичності до конфіденційності персональних даних. Варто наголосити на ризиках комодифікації культурної спадщини [1] у віртуальних просторах, де цифрові платформи можуть спрощувати або спотворювати складні культурні наративи.

Особливо гостро постає питання алгоритмічної упередженості. Системи штучного інтелекту навчаються на наявних даних, які можуть містити історичні упередження та стереотипи. Якщо ці упередження не ідентифіковані та не нейтралізовані, вони можуть відтворюватися та посилюватися в AI-генерованих наративах, формуючи викривлене уявлення про певні культури, місця чи історичні події.

Проблема авторства й інтелектуальної власності також набуває нової актуальності. Хто є власником AI-генерованого наративу про культурну спадщину? Чи можуть локальні спільноти контролювати те, як штучний інтелект репрезентує їхню культуру й історію? Ці питання вимагають розроблення нових етичних і правових рамок, які б врахували специфіку алгоритмічного виробництва культурного контенту. У контексті цих етичних викликів особливого значення набуває питання еволюції професійних ролей у туристичній індустрії.

Трансформація інтерпретаційних практик під впливом штучного інтелекту неминуче ставить питання про майбутнє професії екскурсовода. Дослідження Zhang J. та співавт. окреслює оптимістичну перспективу, аргументуючи це тим, що генеративний штучний інтелект радше розширює можливості професійних інтерпретаторів, аніж заміщує їх [4]. Проте ця позиція вимагає докорінного переосмислення компетенцій і ролі фахівців у галузі.

Професійні інтерпретатори майбутнього потребуватимуть нових навичок - вони мають стати «кураторами» AI-генерованого контенту, здатними критично оцінювати, редагувати та доповнювати машинні наративи експертними знаннями й емоційним інтелектом. Компетенції в роботі з цифровими інструментами, розуміння принципів функціонування алгоритмів і здатність до людино-машинної співпраці стають такими ж важливими, як традиційні знання історії та культури. Водночас зростає значення тих аспектів професійної діяльності, які не можуть бути автоматизовані - емпатії, здатності читати невербальні сигнали аудиторії, імпровізації, створення емоційного резонансу й автентичного людського контакту.

Таким чином, епоха штучного інтелекту трансформує туристичні наративи, охоплюючи технологічні, культурні, етичні та професійні виміри індустрії. Порівняння AI-генерованого та професійного контенту виявляє як потенціал, так і обмеження алгоритмів у культурній інтерпретації. Найперспективнішою є гібридна модель, у якій штучний інтелект доповнює фахівців, забезпечуючи персоналізацію та інтерактивність, водночас зберігаючи емоційну глибину й автентичність людської розповіді.

Інформаційні джерела

1. Миронов Ю.Б., Рибчук А.В. Соціокультурний вплив розвитку туризму на туристичну дестинацію та його наслідки // Сталий розвиток туризму на засадах партнерства: освіта, наука, практика: матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Львів, 31 жовтня - 1 листопада 2018 року). Львів: ЛТЕУ, 2018. 342 с. С.98-102.
2. Buhalis D., Leung D., Lin M. Metaverse as a Disruptive Technology Revolutionising Tourism Management and Marketing // International Journal of Contemporary Hospitality Management. 2023. Vol.35(2). pp.701-716.
3. Buhalis D., O’Connor P., Leung R. Smart Hospitality: from Smart Cities and Smart Tourism towards Agile Business Ecosystems in Networked Destinations // International Journal of Contemporary Hospitality Management. 2023. Vol.35(1). pp.369-393.
4. Zhang J. J., Wang Y. W. Ruan Q., Yang Y. Digital Tourism Interpretation Content Quality: a Comparison between AI-Generated Content and Professional-Generated Content // Tourism Management Perspectives. 2024. Vol.53.