Пацюк В.С., Образцова В.О.
Матеріали VІІІ Всеукр. наук.-практ. конф.
«Географія та туризм» (м. Харків,
12 березня 2025 р.). Харків: ХНПУ
ім. Г.С. Сковороди, 2025. 535 с. С.404-408.

Регенерація промислового міста як запорука розвитку туризму (кейс Роттердаму)

Розвиток туризму через урбаністичну регенерацію може стати ключовим фактором відродження міст, що постраждали внаслідок військових дій. Залучення інвестицій, створення сучасної архітектури та інтеграція креативних просторів сприятиме не лише економічному зростанню, а й формуванню нової міської ідентичності. Дослідження досвіду Роттердаму дозволяє зрозуміти, як поєднати історичну спадщину з інноваційними рішеннями, зробивши місто привабливим для туристів і комфортним для мешканців.

Адже наприкінці ХХ ст., в той час як Амстердам, Гаага, Утрехт та інші великі міста в Нідерландах були туристичними осередками, Роттердам вважався простим робітничим містом. «Більшість туристів здебільшого уникали його описуючи як грубе, різке та дуже нудне» [6]. Місто, яке здебільшого мало промислове минуле, а також дуже сильно постраждало від килимових бомбардувань під час Другої світової війни, зараз проживає урбаністичне відновлення.

У 2016 році Lonely Planet опублікували «Best in travel list» до якого внесли і Роттердам, описуючи місто як «Столичну перлину Нідерландів, що їде на хвилі урбаністичного розвитку, реконструкції та регенерації» [6]. Регенерація міста принесла йому неабияку популярність та дозволила відродитись як туристичний центр.

На даний момент Роттердам є другим за величиною напрямком міського туризму в Нідерландах, довівши, що наявність мальовничого історичного центру не обов'язкова для того, щоб бути успішною туристичною дестинацією. У 2018 році місто прийняло у себе 1,3 мільйони туристів, що є на 15% більше порівняно з попереднім роком, а в 2023 році готелі міста прийняли у себе більше ніж 1,4 мільйони туристів [2].

Ця популярність стала результатом майже трьох десятиліть різноманітних подій, які були зосереджені в першу чергу на перехід економіки міста від промислового виробництва та послуг, які пов’язані з портами, до різноманітної економічної системи, яка мала більш сильний акцент на культурі та споживанні [5].

Історія сучасного міста почалась ще з подій Другої світової війни, коли 14 лютого 1940 року повітряні сили третього рейху (German Luftwaffe) скинули бомби на місто, для того щоб надати підтримку своїм військовим та зупинити супротив жителів міста та змусити їх капітулювати. В той день було вбито майже 900 мирних жителів, а приблизно 85000 роттердамців лишились своїх домівок. Ці події склали собою основу для історії про стійкість та спільну роботу місцевих жителів, задля досягнення мети. Наявна зараз туристично-маркетингова компанія міста зі слоганом «Rotterdam. Make it Happen» - «Роттердам. Зроби це можливим» також напряму пов’язана з цим.

Перебудова центру Роттердаму після килимових бомбардувань здебільшого відповідала модерністським підходам і зробила його не схожим на жодне з типових голландських міст [3]. Теперішній образ напівмегаполісу в більшості випадків асоціюється з сучасною архітектурою, культурою та менталітетом місцевих жителів.

У 1980-х роках політика була зосереджена на великих культурних інфраструктурних об’єктах - «Музейний парк», а також нових архітектурних пам’ятках - Міст «Еразма», а от у 1990-х роках компанія розвитку та регенерації була націлена на тимчасові заходи та фестивалі [4]. Ці та інші заходи того періоду сприяли тому, що у 2001 році Роттердам було обрано культурною столицею Європи.

У 2007 році Роттердам приєднався до «C40 Cities» - мережі з 96 мегаполісів по всьому світу, які протистоять зміні клімату. Саме тоді розпочалось будівництво будівель з нульовим викидом вуглецю та збільшенням кількості озеленення на вулицях міста, а в 2019 році підписав власну кліматичну угоду, щоб вдвічі скоротити викиди СО₂ та парникових газів до 2029 року.

У 2008 році муніципалітет запустив стратегію «City Lounge», частиною якої стала розбудова знакових будівель, що призвело до реалізації багатьох наразі популярних туристичних локацій: знакова будівля багатофункціонального призначення «De Rotterdam»; критий ринок у культовій будівлі, яка також являється апартаментами «De Marcthal» та оновлений у період з 2013 до 2014 року центральний вокзал. В той же час Роттердам став одним із найпопулярніших міст Нідерландів, перемістившись з 17-го на 6-е, і зрештою на 2-е місце найсильнішого бренду міста [6].

Відтоді кількість туристів стрімко зростає, що в свою чергу призвело до збільшення робочих місць в туристичному секторі, а роздрібна торгівля та сфера ресторанного бізнесу також отримують переваги від збільшення кількості відвідувачів.

В цей же час важливо зазначити, що новий імідж та успіх міста в туристичній сфері викликає занепокоєння у місцевих жителів, адже вони бояться, що зрештою Роттердам перетвориться на туристичне місто та буде в перш чергу задовольняти потреби туристів, а не місцевих жителів. Радник Роттердаму з питань освіти, культури і туризму також поділяє це побоювання та зазначає, що не зважаючи на позитивний економічний ефект. який приносить туризм, важливо, щоб «Роттердам не став схожим на Амстердам» [1].

Роттердам є яскравим прикладом успішної регенерації міського простору після масштабних руйнувань Другої світової війни. Місто не лише відновило свою інфраструктуру, а й стало інноваційним центром сучасної архітектури, урбаністики та туристичної привабливості. Досвід Роттердаму є надзвичайно цінним для України, оскільки багато українських міст, особливо прифронтові, зазнали значних руйнувань унаслідок війни.

Також досвід Роттердаму цікавий в контексті регенерації виробничих просторів вітчизняних індустріальних центрів, більшість яких зосереджена поблизу прифронтових територій. Трансформація виробничих просторів та наповнення їх актуальними для тієї чи іншої громади функціями дозволить поновити їх експлуатацію в іншому ракурсі. Це, в свою чергу, стане запорукою зниження рівня депресивності конкретної території та дозволить отримувати прибуток, який за умови ефективної ревіталізації навіть може перевищити часи промислового використання об’єкта [7].

З огляду на виклики, які стоять перед Україною, аналіз успішних кейсів регенерації є вкрай актуальним. Вивчення підходів Роттердаму допоможе розробити ефективні стратегії відбудови та перетворення українських міст на сучасні туристичні й культурні центри.

Література

1. Beek M., van Heel L. Toerisme in Rotterdam groeit harder dan in Amsterdam. URL: https://www.ad.nl/rotterdam/toerisme-in-rotterdam-groeit-harder-dan-in-amsterdam~adbb12e0/.
2. Growth of 25% in the Number of Hotel Nights in Rotterdam in 2023. URL: https://leisure360.be/en/recreatie-actueel/groei-van-25-in-aantal-hotelovernachtingen-rotterdam-in-2023/82752.
3. Rooijendijk C. That City is Mine!: Urban Ideal Images in Public Debates and City Plans, Amsterdam & Rotterdam 1945-1995. Amsterdam University Press, 2005.
4. Van der Borg J., Russo A.P., Lavanga M., Mingardo G. The Impacts of Culture on the Economic Development of Cities. European Institute for Comparative Urban Research, 2005.
5. Van Tuijl E., van den Berg L. Annual City Festivals as Tools for Sustainable Competitiveness: the World Port Days Rotterdam // Economies. 2016. Vol.4(2).
6. Welcome to Rotterdam. URL: https://www.rotterdam.info/.
7. Пацюк В.С. Напрями ревіталізації виробничих просторів // XIX Сумські наукові географічні читання: збірник матеріалів Всеукр. наук. конф. (м. Суми, 4-5 жовтня 2024 р.). Суми, 2024. С.102-104.