Шостак Л.Б.
Матеріали Х Міжнар. наук.-практ. конф.
«Гостинність, сервіс, туризм: досвід, проблеми,
інновації» (м. Київ, 6-7 квітня 2023 р.)
К.: КНУКІМ, 2023. 478 с. С.290-292.

Конкурентоздатність національної туристичної галузі на світовому ринку

У сучасних геополітичних та соціально-економічних умовах туристична галузь України має бути сфокусована не тільки на відтворенні та розвитку туристичної інфраструктури, а й на створенні конкурентних туристичних послуг, привабливих для іноземних туристів. З використанням міжнародного іміджу України держава має забезпечити конкурентоздатність туристичного сектору на світовому ринку туристичних послуг, зокрема і сфери гостинності.

Державна туристична політика має бути сфокусована на досягненні наступних завдань:

• інтеграції національного туристичного ринку в світовий;
• забезпеченні екологічної та особистісної безпеки туристичної території;
• відновленні та реабілітації, рекреації;
• зростанні зайнятості населення, зокрема в сфері готельно-ресторанного бізнесу [1].

Міжнародний туризм сприяє психологічній стабільності, укріпленню здоров’я туристів та виявляється запобіжником міжетнічних конфліктів.

З метою забезпечення росту продаж туристичного продукту і формування конкурентоспроможності туристичного ринку державна політика має бути спрямована на стимулювання виробництва конкурентоспроможних туристичних товарів та послуг, створення сприятливого інвестиційного клімату, контроль за раціональним використанням агропромислових і природних ресурсів туристичних дестинацій, а також розвиток матеріально-технічної бази індустрії гостинності.

Уряд має виконувати ряд функцій, що забезпечують конкурентоздатність туристичної системи в цілому, а саме: міжнародний маркетинг національного туристичного продукту, підтримку сталого туризму, захист інтересів та безпеки споживачів туристичних послуг. Основними тенденціями розвитку міжнародного туризму є: впровадження комплексного обслуговування туристів на тлі маркетингових досліджень національних переваг зарубіжних клієнтів, управління структурою міжнародних туристичних потоків з використанням новітніх інформаційних технологій. Зважаючи на те, що сучасний стан туристичного сектору світової економіки характеризується посиленням міжнародної конкуренції, активізацією підприємницької діяльності та суттєвою зміною смаків туристів, розвиток туризму в післявоєнний період вимагає формалізації усіх видів туристичної діяльності, з урахуванням досвіду світових лідерів туристичної галузі у сфері інформаційного забезпечення ефективності витрат туристичних підприємств.

Завдяки короновірусній пандемії, а також складній геополітичній ситуації внаслідок воєнного вторгнення рф на територію України та загрози ядерної війни по всьому світу відбуваються істотні зрушення в загальній структурі попиту туристичних послуг. З’явилися стимули отримання від подорожей гедоністських вражень, що стимулює розвиток нових видів туризму, таких як гастрономічний туризм, дегустаційні, дієтичні, шопінг-тури. Набуває популярності тематичний туризм: поїздки на гастрономічні, пивні, винні, томатні та цитрусові фестивалі в країнах Західної Європи та Америки. В Україні особливу роль у гастротуризмі відіграють маршрути невеликими господарствами, які дуже популярні в Європі, вони навіть діляться тематично: дороги вина, дороги смаку - рибні, сирні, медові, оливкові, фруктово-ягідні та багато інших маршрутів.

Гастрономічний туризм переслідує ідею знайомства туристів з національною кухнею країни, яку він відвідує. Цей вид туризму не залежить від пори року, сезону і є доступним цілий рік, до того ж для кожного сезону можна підібрати відповідний гастрономічний тур. Крім того, підтримка місцевих виробників харчових продуктів є важливою частиною просування гастрономічного туру на ринку міжнародних туристичних послуг. Такі тури не бувають «гарячими» і не пов’язані з поняттям «найнижча ціна» [2].

Україна порівняно з іншими країнами має великий потенціал розвитку гастрономічного туризму. Окрім культурних та історичних чинників, цьому сприятиме розмаїття природно-географічних умов, зокрема: клімат, типи ґрунтів, лісові та водні ресурси, що дозволяє розвивати стале сільське господарство та виробництво різноманітної харчової продукції. Харчова промисловість України включає в себе більше 40 галузей: цукрову, спиртову, виноробну, лікеро-горілочну, пивоварну, хлібопекарську, кондитерську, м’ясну, рибну, овочеву, фруктову, консервну тощо. Але туристичні потоки зростають у тих регіонах, де сконцентровані інтерактивні туристичні послуги, побудовані на національних звичаях та традиціях. Гастрономічні події стають чинниками підвищеного інтересу до міжнародного туризму, вони також сприяють розвитку нових напрямків бізнесу, суміжних з гастротуристичною діяльністю.

В Україні щороку проводяться біля ста кулінарних свят та фестивалів, і ці тренди посилюються. Такі гастрономічні події присвячуються різноманітним стравам: борщу, дерунам, галушкам; напоям: пиву, вину, горілці; овочам та ягодам: помідорам, огіркам, черешні, полуниці, кавунам; солодощам, меду тощо. Серед ресторанів національної кухні найбільш популярною є українська кухня (36,8%), потім французька (21%), італійська, кавказька та японська кухні (по 7,9%), інші національні кухні (18,5%) [3].

Як і будь-яка національна, українська кухня в значній мірі є регіональною, що об’єднує кулінарні традиції інших народів. Так, західноукраїнська кухня помітно відрізняється від східноукраїнської: відчувається вплив польської кухні на подільську, турецької кухні на буковинську, угорської на гуцульську і російської на кухню Слобідської України. Сало є символічним українським продуктом, а борщ - найбільш популярною стравою національної кухні українського народу. Борщ практично в кожній області готують за власним рецептом: полтавський, волинський, чернігівський, галицький, львівський, селянський, дніпровський. Практика передвоєнних років свідчить, що туристичні потоки зростали у тих регіонах, де формувалися спеціалізовані туристичні продукти, фестивалі, народні свята і традиції. Останнім часом в Україні було започатковано чимало гастрономічних фестивалів: «Карпатський рататуй» (м. Ужгород), «Червене вино» (м. Мукачево), «Карпатська бринза» (м. Рахів), фестиваль молодого вина «Закарпатське Божоле» (м. Ужгород), Фестиваль сиру і вина (м. Львів), фестиваль кулішу (м. Кам’янець-Подільський).

Сьогодні до конкурентних проблем розвитку туризму в Україні можна віднести наступне:

• складана економічна та політична ситуація внаслідок війни;
• слабо розвинута й часткова порушена інфраструктура;
• нестача кваліфікованих кадрів;
• недостатня кількість закладів ресторанного господарства, що спеціалізуються на національній кухні.

Сучасний стан інфраструктури не задовольняє не лише закордонного, а й внутрішнього туриста. А також проблемою є відсутність закладів розміщення туристів внаслідок внутрішньої міграції населення. Рекламні кампанії, присвячені просуванню унікальних продуктів в регіонах України, або зовсім не проводяться, або проводяться безсистемно і хаотично, не враховуючи а ні потреби потенційних туристів, ні об’єктивні обставини.

Список використаних джерел

1. Марценюк Л.В. Проблеми та перспективи розвитку туризму в Україні // Економічний вісник. 2015. №3. С.76-82.
2. Глушко В.О. Гастрономічний туризм як окремий вид в туризмі: поняття, сутність, класифікація // Торгівля і ринок України. 2016. Вип.39-40. С.166-175.
3. Ястремська О.А. Сучасні світові тенденції розвитку туризму // Проблеми економіки. 2013. №1. C.22-27.