Маховка В.М.
Матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сучасні тенденції сталого розвитку індустрії
туризму та гостинності: європейські практики та
національні реалії» (м. Харків, 15 квітня 2026 р.)
Харків: ХНУМГ ім. О.М. Бекетова, 2026. 605 с. С.180-186.

Економічні механізми інтеграції принципів європейського Green Deal та цілей сталого розвитку у сферу туризму та HoReCa України

Сучасний розвиток туристичної індустрії та сфери HoReCa відбувається під впливом глобальних екологічних трансформацій, кліматичної політики та імплементації концепції сталого розвитку. В умовах європейської інтеграції України особливого значення набуває адаптація національної туристичної галузі до положень Європейського зеленого курсу, ініційованого European Commission, а також до Цілей сталого розвитку, прийнятих United Nations у межах Порядку денного 2030.

Європейський Green Deal передбачає досягнення кліматичної нейтральності, зменшення викидів парникових газів, розвиток циркулярної економіки та ресурсоефективності. Для сфери туризму та HoReCa це означає трансформацію традиційних бізнес-моделей у напрямі екологізації послуг, впровадження енергоефективних технологій, раціонального використання водних ресурсів, мінімізації харчових відходів та переходу до відповідального споживання [2].

Цілі сталого розвитку безпосередньо корелюють із функціонуванням туристичної галузі. Зокрема, Ціль 8 орієнтована на забезпечення гідної праці та економічного зростання, Ціль 12 - на відповідальне виробництво і споживання, Ціль 13 - на протидію зміні клімату. Таким чином, інтеграція принципів SDGs у діяльність підприємств HoReCa формує підґрунтя для довгострокової економічної стійкості та конкурентоспроможності.

В умовах післявоєнної трансформації економіки України екологізація туристичної сфери повинна розглядатися не як додатковий елемент, а як стратегічний напрям модернізації галузі. Відновлення рекреаційної інфраструктури доцільно здійснювати з урахуванням принципів енергоефективності, використання відновлюваних джерел енергії, цифровізації управління ресурсами та впровадження екологічних стандартів.

Економічний механізм інтеграції принципів Green Deal та SDGs у сферу туризму та HoReCa доцільно розглядати як систему взаємопов’язаних інструментів, що охоплює фінансові, регуляторні, організаційно-управлінські та інноваційні складові.

• Фінансові інструменти передбачають залучення «зелених» інвестицій, використання грантових програм міжнародної технічної допомоги, пільгове кредитування енергоефективних проєктів, а також стимулювання модернізації матеріально-технічної бази готельно-ресторанних підприємств.
• Регуляторні інструменти включають гармонізацію національного законодавства з європейськими екологічними стандартами, впровадження екологічної сертифікації, стимулювання прозорої нефінансової звітності та розвитку ESG-підходів у діяльності підприємств.
• Організаційно-управлінські інструменти полягають у формуванні стратегій сталого розвитку на рівні підприємств, впровадженні систем екологічного менеджменту, розвитку корпоративної соціальної відповідальності та підвищенні екологічної культури персоналу.
• Інноваційна складова передбачає цифровізацію управління енергоспоживанням, використання smart-технологій у готелях, оптимізацію логістики постачання, розвиток локальних ланцюгів створення вартості [1].

Для узагальнення запропонованого підходу доцільно представити структуру економічного механізму інтеграції принципів сталого розвитку (табл. 1).

Таблиця 1. Структура економічного механізму інтеграції принципів Green Deal та SDGs у сферу туризму та HoReCa

Інтеграція зазначених інструментів сприятиме підвищенню конкурентоспроможності підприємств туризму та HoReCa, формуванню позитивного іміджу України як сталого туристичного напряму, зростанню інвестиційної привабливості рекреаційних регіонів.

Разом з тим, серед ключових бар’єрів впровадження можна виділити обмеженість фінансових ресурсів, недостатній рівень обізнаності суб’єктів господарювання щодо стандартів сталого розвитку, а також відсутність комплексної державної програми екологізації туристичної галузі. Подолання цих проблем потребує координації дій держави, бізнесу та міжнародних партнерів.

Важливим аспектом інтеграції принципів Green Deal та Цілей сталого розвитку є регіональний вимір трансформації туристичної галузі. Саме на рівні рекреаційних регіонів відбувається концентрація основних об’єктів туристичної інфраструктури та підприємств HoReCa, що формує значне антропогенне навантаження на довкілля. Впровадження принципів ресурсоефективності та циркулярної економіки у таких регіонах дозволяє зменшити екологічні ризики та забезпечити раціональне використання природного потенціалу [2].

У сучасних умовах конкурентоспроможність туристичних дестинацій дедалі більше залежить від їх екологічного іміджу та відповідності міжнародним стандартам сталості. Туристи, особливо з країн Європейського Союзу, все частіше орієнтуються на екологічно відповідальні засоби розміщення, локальні продукти харчування, мінімізацію пластику та енергоефективні технології. Таким чином, впровадження принципів Green Deal у діяльність підприємств HoReCa стає не лише вимогою регуляторної політики, а й фактором формування попиту.

Особливу роль у реалізації економічного механізму відіграє цифровізація. Використання систем автоматизованого контролю енергоспоживання, онлайн-моніторингу витрат води, електронного документообігу та цифрових платформ бронювання дозволяє оптимізувати операційні витрати підприємств. У довгостроковій перспективі це забезпечує підвищення фінансової стійкості суб’єктів господарювання та скорочення екологічного сліду їх діяльності.

Не менш важливою є інтеграція принципів сталого розвитку у систему професійної підготовки кадрів для сфери туризму та HoReCa. Формування екологічної компетентності управлінського персоналу та працівників сприятиме ефективнішій реалізації стратегій сталого розвитку на рівні підприємств. У цьому контексті доцільним є включення відповідних модулів до освітніх програм закладів вищої освіти та системи підвищення кваліфікації.

У післявоєнний період відбудови України впровадження принципів Green Deal повинно стати складовою державної стратегії відновлення туристичної та рекреаційної інфраструктури. Застосування енергоефективних технологій під час реконструкції готелів, санаторно-курортних комплексів та закладів харчування дозволить закласти основу для довгострокової екологічної та економічної стійкості галузі. Такий підхід відповідає європейському вектору розвитку України та створює передумови для інтеграції національного туристичного ринку до єдиного європейського простору послуг.

Отже, реалізація економічних механізмів інтеграції принципів Green Deal та Цілей сталого розвитку у сферу туризму та HoReCa має комплексний характер і передбачає поєднання фінансових, регуляторних, організаційних та інноваційних інструментів. Їх системне застосування забезпечить підвищення конкурентоспроможності підприємств, зниження ресурсомісткості виробничих процесів, зміцнення інвестиційної привабливості рекреаційних регіонів та формування позитивного міжнародного іміджу України як держави, що впроваджує принципи сталого розвитку.

Список літератури

1. Атаманчук З.А. Туризм в Європейському Союзі задля сталого розвитку // Економіка і організація управління. 2024. №2(54). С.191-202.
2. Варяничко М. Ретроспективний аналіз розвитку сталого туризму // Економіка та суспільство. 2024. Вип.66.