Олександр Поздняков, Богдана Левко
Матеріали I Міжнар. наук.-практ. конф.
«Помежів’я: простір та взаємодія»
(м. Івано-Франківськ, 7-8 травня 2026 р.)
Івано-Франківськ: Вид-во КНУ «Плай», 2026. 289 с. С.122-126.

Перспективи вдосконалення гастротуризму в Україні крізь призму закордонних практик

Гастрономічний туризм є видом туризму, де знайомство з місцевим колоритомвідбувається насамперед за допомогою смакових вражень місцевої кухні, які в подальшому приймаються поряд з місцевою культурою, звичаями, історією, пам’ятками, що формують унікальну ідентичність відповідної території. Це нові відчуття, зміна звичного харчового раціону під час відвідування іншої країни або віддаленої області, заглиблення у традиції місцевої культури через призму кулінарії [1].

У наш час гастрономічний туризм набирає популярності, оскільки туристи все більше цінують не лише природні краєвиди та архітектурні пам’ятки, але й можливість досліджувати гастрономічні особливості дестинацій. Окрім того, це важлива складова економіки регіонів, що активно розвивають туризм. Гастрономічні тури сприяють розвитку місцевих підприємств, створенню нових робочих місць і залученню інвестицій. Крім того, гастрономічні подорожі допомагають туристам краще розуміти культуру, традиції, історію регіонів, через що зростає взаєморозуміння між представниками різних народів та етнічних груп.

Україна, маючи глибокі культуpні традиції хаpчування, може запропонувати численні цікаві гастрономічні тури як для закордонних, так і місцевих відвідувачів. Завдяки геополітичному poзташуванню, етнічному складу населення, багатству культури і самобутності нapoдів, особливостям обрядів і традицій, наша держава має значний потенціал для організації і розвитку ринку гастрономічного туризму. Представники туристичних підприємств України відзначають, що гастрономічний туризм з кожним роком збільшує свою присутність на туристичному ринку [2, с.502]. Слід зазначити, що майже всі туристи, які приїжджають до України, відвідують ресторани національної кухні, адже остання багата на велику кількість страв, які далеко не всі зарубіжні кухарі вміють правильно приготувати. Крім того, українська гостинність та смачні страви не залишать байдужими жодного гастротуриста.

Гастрономічний туризм розвивається як новий туристичний продукт, обумовлений, зокрема, тим фактом, що згідно з даними спеціалізованої літератури більше третини туристичних витрат припадає на їжу. Тому кухня туристичної дестинації є одним із надзвичайно важливих аспектів, що визначає якість відпочинку. Такий вид туризму поки тільки починає з’являтися в нашій країні, тому компоненти гастрономічних турів додають в основні програми інших заходів. Глибоке вивчення основних світових тенденцій розвитку гастрономічного туризму дасть змогу використати їх для практики розбудови вітчизняного туристичного ринку. В перспективі це сприятиме покращенню туристичного іміджу України та зростанню туристичних потоків [3, с 78].

До особливостей, що відрізняють розвиток гастротуризму від інших видів туризму, належать:

• умови та потенціал для розвитку гастротуризму мають всі країни, в яких розвинена сфера туризму;
• гастротуризм в певній мірі є складовим елементом всіх видів туризму, об’єктивно розвивається як складова туристичних маршрутів, що створює синергетичний ефект і активізує підприємницьку діяльність;
• гастрономічний туризм може функціонувати у будь-яку пору року, що нівелює вплив сезонності і забезпечує стабільність бізнесу;
• гастрономічні тури є елегантною рекламою та засобом просування крафтових продуктів регіональних садиб, підприємств та фірм, залучених до розвитку харчової індустрії території [4].

Одним із важливих факторів залучення іноземних туристів до нашої країни - це національна кухня. Українська народна кухня є такою ж культурною спадщиною українського народу, як мова, література, мистецтво, вона завоювала визнання у всьому світі й може відігравати роль суттєвого фактору стимулювання туристичних потоків. Адже в кулінарному мистецтві міцно зберігаються національні особливості й традиції українського народу, що завжди цікаві представнику іншої країни. До того ж, істотну роль в організації будь-якої подорожі відіграє завжди харчування туристів. Українська кухня створювалася упродовж багатьох століть, тому вона у певній мірі є відображенням не лише історичного розвитку українського народу, але й його звичаїв, традицій і культури [3].

Вплив гастрономічного туризму на ресторанний бізнес в Україні можна розглядати як комплексний процес, що інтегрує економічні, культурні та соціальні чинники. З одного боку, зростання попиту на місцеві страви стимулює ресторани до розробки нових концепцій, заснованих на автентичних рецептурах і регіональних продуктах. Цей процес не лише сприяє диверсифікації меню, а й формує нову бізнес-модель, орієнтовану на задоволення потреб споживачів, зацікавлених у глибокому пізнанні культурної спадщини регіонів. Використання інноваційних технологій приготування їжі, а також адаптація традиційних кулінарних рецептів до сучасних смакових уподобань стають ключовими факторами підвищення конкурентоспроможності закладів. З іншого боку, розширення сегмента гастрономічного туризму вимагає від ресторанного бізнесу підвищення стандартів якості та обслуговування.

Сучасні споживачі очікують не тільки високоякісні страви, приготовані з використанням натуральних та локальних інгредієнтів, а й високий рівень сервісу, який включає як професійне обслуговування, так і створення відповідної атмосфери, що відображає культурну ідентичність регіону. Впровадження систем контролю якості та стандартизації процесів дозволяє ресторанам адаптуватися до підвищених вимог ринку, що, в свою чергу, сприяє стійкому розвитку галузі в умовах активної конкуренції та зростаючого туристичного потоку.

Таким чином, гастрономічний туризм виступає потужним чинником трансформації ресторанного бізнесу, стимулюючи впровадження інновацій, підвищення якості послуг та адаптацію бізнес-моделей до сучасних ринкових вимог. До того ж, гастрономічний туризм може бути сталим, якщо враховуються принципи екологічної безпеки, підтримки місцевих фермерів і виробників, а також промоції місцевої культури та традицій без шкоди для навколишнього середовища.

Сучасна індустрія ресторанного бізнесу розвивається під впливом різних чинників внутрішнього та зовнішнього середовища. Гастрономічний туризм цікавий і корисний туристам, які бажають долучитися до культури тієї чи іншої країни через її національну кухню, або людям, які використовують гастрономічний тур з пізнавальною метою. Як відомо, основою гастрономічного туризму є харчова промисловість та кулінарні особливості певної країни, що часто є так званим «туристичним магнітом» [4].

Що стосується міжнародного досвіду гастротуризму, тут вважаємо необхідним відзначити знамениті французькі, італійські, іспанські винні тури, які пропонують прогулянки по виноградниках, збір винограду, дегустацію вин, участь у традиційних винних святах. У свою чергу, пивні тури по Німеччині, Австрії, Чехії, Бельгії запам’ятаються поціновувачам цього пінного напою не тільки різноманітністю його смаків та кольорів, але і відвідуванням пивоварень, знаменитих пивних барів і фестивалів. Популярними є сирні тури в Голландію, Швейцарію, Італію, де можна покуштувати сорти кращих сирів, відвідати сирні ярмарки. В Японії туристам пропонується під керівництвом гастрогіда придбати продукти для суші, які потім будуть приготовані на їх очах професійними кухарями [3, с.79].

Слід зазначити, що гacтрономічний туpизм на сучасному етапі активно розвивається в Україні традиційними способами і організацією різних арт-заходів, що дозволяють популяризувати не тільки національну кухню, але і кухню інших країн світу (як от, «Фестиваль вареників» у Івано-Франківську, «Фестиваль борщу» в Києві, «Свято сиру та вина» у Львові тощо). Водночас, пpoблемами українського гастрономічного туристичного pинку послуг є низький рівень розвитку туpистично-рекреаційної інфраструктури та стан шляхів сполучення, невідповідність засобів розміщення світовим стандартам, низький професійний рівень підготовки фахівців, недосконалість законодавчої та нормативно-правової бази в галузі туризму, неефективна інформаційно-рекламна продукція вітчизняних туроператорів [5, с.24-25].

Використання міжнародного досвіду для вдосконалення гастрономічного туризму може стати важливим кроком для розвитку цієї галузі в нашій країні. Оскільки французькі, італійські, іспанські винні тури, пивні маршрути по Німеччині, Австрії, Чехії та Бельгії, а також сирні тури в Голландії, Швейцарії та Італії вже довели свою ефективність у привабленні туристів, Україна має всі шанси адаптувати ці концепції до своїх традицій та ресурсів.

Один із напрямків - це розвиток винних турів в Україні. Зважаючи на те, що країна має значний потенціал у виноробстві, такі регіони, як Одещина, Закарпаття, Крим, можуть стати осередками винного туризму. Створення маршрутів по виноградниках, дегустація українських вин, участь у традиційних винних фестивалях, подібно до французьких та італійських, може стати важливим кроком у розвитку гастрономічного туризму. Ще однією перспективною ідеєю є пивні тури, запозичені з досвіду Німеччини, Чехії та Бельгії. Україна має багату історію пивоваріння, і розвиток пивних турів по регіонах з традиціями пивоваріння, таких як Львів, Київ, Харків, може стати популярним напрямом для туристів. Відвідування пивоварень, знайомство з місцевими сортами пива, участь у пивних фестивалях підвищить інтерес до пивної культури нашої країни.

Для розвитку сирних турів можна орієнтуватися на досвід Голландії та Швейцарії. В Україні виробляється багато якісних сирів, зокрема у Карпатах, Закарпатті та на Поліссі.

Організація сирних ярмарків, дегустацій та майстер-класів з виготовлення сиру може стати важливим етапом для залучення туристів та популяризації локальної продукції. Іншим важливим напрямом є розвиток гастрономічних майстер-класів та інтерактивних турів подібно до японської практики, коли туристи під керівництвом професійних кухарів готують традиційні страви. В Україні можна організувати майстер-класи з приготування борщу, вареників, дерунів чи українських десертів. Це дозволить туристам не тільки познайомитися з традиціями української кухні, а й безпосередньо долучитися до її створення.

На нашу думку, застосування цих міжнародних практик дозволить не лише розвивати гастрономічний туризм, а й підвищити рівень зацікавленості українською кулінарною спадщиною, покращити імідж країни на міжнародному туристичному ринку, сприятиме розвитку місцевої економіки.

Список використаних джерел

1. Булгаков М. Гастротуризм: види, особливості, популярні країни. URL: https://hotline.finance/ua/articles/gastroturizm-vidi-osoblivosti-populyarni-krajini.
2. Фіногєєва С.М., Колосінська Н.М. Можливість і перспективи розвитку гастрономічного туризму як складника туристичної діяльності // Географія та туризм: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 28 лютого - 1 березня 2023 р.). Харків: ХНПУ ім. Г.С. Сковороди, 2023. С.499-503.
3. Колісниченко Т.О. Гастрономічний туризм як перспективний напрямок розвитку туризму в Україні // Інноваційні технології в готельно-ресторанному бізнесі: Матеріали ІХ Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Київ, 19-20 травня 2020 р.). К.: НУХТ, 2020. С.78-79.
4. Підгірна В.Н., Єремія Г.І., Хникіна М.В. Аналіз тенденцій гастрономічного туризму: міжнародний досвід та Україна // Економіка та суспільство. 2022. Вип.37.
5. Корнілова Н.В., Корнілова В.В. Гастрономічні фестивалі в Україні як фактор розвитку гастрономічного туризму // Агросвіт. 2018. №20. С.21-26.