Галина Ряшко
Матеріали I Міжнар. наук.-практ. конф.
«Помежів’я: простір та взаємодія»
(м. Івано-Франківськ, 7-8 травня 2026 р.)
Івано-Франківськ: Вид-во КНУ «Плай», 2026. 289 с. С.131-135.

Регіональна міфологія як концептуальна основа тематичних готелів у просторі культурного помежів’я України

У сучасних умовах глобалізації та стандартизації сервісу індустрія гостинності стикається з викликом втрати автентичності. Але при цьому готелі дедалі менше сприймаються як місце для ночівлі і дедалі більше - як простір переживання, культурного занурення та ідентифікації. Для України, яка перебуває у стані пошуку нових смислів повоєнного відновлення, особливого значення набуває розвиток тематичних засобів розміщення, що здатні транслювати унікальний культурний код. Завдяки таким закладам туристи можуть отримати не просто зручне розміщення, а унікальний гостьовий досвід, заснований не лише на функціональних характеристиках об’єкта, але й на символічних, культурних та наративних складових.

У контексті зростаючої конкуренції між дестинаціями особливого значення набуває пошук ресурсів, здатних формувати впізнаваний образ території та стимулювати туристичний попит. Одним із таких ресурсів виступає регіональна міфологія як складова нематеріальної культурної спадщини, що акумулює уявлення, символи та архетипи, сформовані в межах конкретних територій. Міфи та легенди глибоко вкорінені в культурну ідентичність дестинацій по всьому світу, відображаючи їхню історію, ландшафт і людей; вони є частиною нематеріальної культурної спадщини суспільств [1, с.736].

Таким чином, тематичні готелі, що апелюють до локального культурного коду та засновані на регіональній міфології, стають не лише місцями проживання, а потужними інструментами «економіки вражень». Водночас Україна залишається простором, де регіональна міфологія (Поліська, Карпатська, Степова, Подільська) ще не отримала належного осмислення в контексті проєктування об’єктів гостинності. Саме тому питання інтеграції регіональної міфології у просторово-сервісне проєктування тематичних готелів у контексті культурного помежів’я України є актуальним.

Метою тез є обґрунтування ролі регіональної міфології як концептуальної основи проєктування тематичних готелів у просторі культурного помежів’я України та розроблення моделі її інтеграції у формування гостьового досвіду.

Поняття «тематичний готель» у науковій літературі трактується як засіб розміщення, що будує свою ідентичність навколо потужної й цілісної концепції, пронизуючи нею як матеріальні активи (архітектуру, декор, меблювання), так і нематеріальні - сервіс, атмосферу, унікальні враження для гостей [2]. Серед різноманітних тематичних концепцій саме регіонально-культурна вирізняється найбільшим потенціалом автентичності й стійкого конкурентного розділення.

В умовах економічної глобалізації люди все частіше шукають у подорожах засоби розміщення з вираженими місцевими характеристиками, прагнучи осягнути культурні змісти та задовольнити духовні потреби. Регіональна культура, інтегрована в концепцію тематичного готелю, здатна глибоко вразити гостя й сформувати неповторний образ закладу [3, с.47]. У цьому контексті особливого значення набуває поняття культурного помежів’я, яке можна трактувати як простір взаємодії різних культурних кодів, традицій та ідентичностей. Україна, з огляду на свою історико-географічну специфіку, є типовим прикладом такого помежів’я, де перетинаються різні етнокультурні впливи, релігії та традиції, що формують багатошарову систему локальних міфологій. Як зазначають дослідники, легенди в туризмі виступають ядром для формування концептуального туристичного простору, дозволяючи поєднувати матеріальну інфраструктуру з нематеріальною спадщиною.

Не менш важливим є концептуальний вимір: тематичний готель, побудований на основі регіональних міфів, є за своєю суттю «помежів’ям» - простором на межі реального та уявного, локального і глобального, минулого і сучасного, що цілком відповідає актуальним запитам туристичного ринку та науковому дискурсу про культурний простір.

Доведено, що регіональна міфологія, як складник нематеріальної спадщини, виступає стратегічним ресурсом дестинації [1, с.738]. Вона не лише формує впізнаваний образ території, а й підвищує цінність туристичного об’єкта через створення відчуття таємниці та захоплення. Вона забезпечує формування тематичної цілісності готелю через використання сюжетів, символів та образів, що відображають локальну ідентичність. Це дозволяє інтегрувати міфологічні ресурси (легенди, казки, локальні символи) безпосередньо у формування тематичного готельного продукту.

Таким чином, інтеграція регіональної міфології у проєктування тематичних готелів може здійснюватися через декілька взаємопов’язаних рівнів.

• Перший рівень пов’язаний із формуванням концепції, де міф виступає основою ідеї об’єкта. Концептуальний рівень включає відбір та верифікацію регіонального міфологічного наративу, визначення ключових образів і персонажів.
• Другий рівень охоплює просторово-планувальні рішення, у межах яких відбувається матеріалізація міфологічних образів через архітектуру, матеріали, інтер’єр та середовище, предметне наповнення номерів і публічних зон.
• Третій рівень включає сервісні сценарії, що забезпечують занурення гостя у тематичний наратив через взаємодію, події та елементи анімації. На сервісному рівні необхідно продумати тематичне гастрономічне меню, іменування номерів, культурну програму, сувенірну лінійку і т.д.

Таким чином, міфологія переходить з площини абстрактного наративу у сферу практичного досвіду, а трирівнева модель відрізняє справжній тематичний готель від поверхневої «декоративної стилізації».

Важливим етапом інтеграції регіональної міфології у концепцію тематичного готелю є відбір релевантного міфологічного наративу, що визначає зміст і цілісність майбутнього проєкту. Такий відбір доцільно здійснювати на основі сукупності критеріїв.

• По-перше, критерій автентичності, що передбачає відповідність міфу локальному культурному контексту та його впізнаваність у межах регіону.
• По-друге, наративний потенціал, який визначає здатність міфу розгортатися у цілісну історію з персонажами, конфліктом та символічними образами, придатними для просторової та сервісної інтерпретації.
• По-третє, візуалізаційна та просторово-проєктна придатність, що передбачає можливість трансформації міфологічних образів у архітектурні рішення, дизайн середовища та сценарії взаємодії з гостем.
• По-четверте, емоційна резонансність, яка визначає здатність міфу викликати інтерес, захоплення або ефект занурення у різних цільових аудиторій.

Додатково слід враховувати культурно-етичний аспект, що передбачає коректне та шанобливе трактування локальної спадщини без її спрощення або комерційної профанації.

Використання зазначених критеріїв дозволяє уникнути поверхневої стилізації та забезпечити глибинну інтеграцію міфології у концепцію тематичного готелю.

Особливу увагу слід приділити феномену культурного помежів’я як контексту реалізації трирівневої моделі. У межах цього простору міфологічні наративи набувають гібридного характеру, поєднуючи елементи різних культурних традицій. Це створює передумови для формування складних тематичних концепцій, що відображають не лише локальну специфіку, але й процеси культурної взаємодії. У результаті тематичний готель може виступати своєрідним медіатором між культурами, забезпечуючи інтерпретацію та популяризацію регіональної ідентичності. Наведемо приклади як архетипи регіональної міфології України можуть бути екстрапольовані в готельний дизайн:

• Карпатське помежів’я може використовувати образи чугайстра, мольфарів, легенд про Олексу Довбуша. Архітектурно це можна реалізувати через використання дерева, каменю, «живого» вогню та таємничого освітлення. Прикладом можуть слугувати готель «Історія» в с. Поляниця, в якому кожен номер присвячений певному періоду або міфологічному образу історії України (номери «Печера», «Трипілля», «Скіфія» та інш.) та еко-готель «Вежа Ведмежа» (с. Волосянка), концепція якого тісно переплетена з карпатськими легендами про ведмедя-охоронця.
• Поліське помежів’я може використовувати міфи про лісових духів, мавок, специфічне ставлення до боліт та прихованих скарбів. В цьому разі концепція може базуватися на еко-мінімалізмі з елементами містицизму. Еко-садиба «Поліська хата» (с. Городське, Житомирщина) є об’єктом зеленого туризму, але вона ідеально ілюструє концепцію міфологічного простору. Господарі садиби відтворюють автентичну атмосферу через предмети побуту, що мають оберегове значення. Тут практикуються майстер-класи з ляльки-мотанки та розповіді про «духів дому», що є частиною сервісного рівня моделі інтеграції.
• Південне або морське помежів’я може поєднувати античні міфи Північного Причорномор’я з козацькими легендами та історіями про «шовковий шлях». Саме ці нашарування культурних систем є невичерпним ресурсом для проєктування тематичних концепцій, оскільки дозволяють будувати складніші, поліфонічні наративи. Етно-село «Фрумушика-Нова» (Одещина) не є готелем, але може бути унікальним прикладом відтворення «міфу про втрачене село». Це концептуальний простір на помежів’ї культур (молдавської, української, гагаузької). Хоча це не суто міфологія у сенсі казок, це створення нового міфу дестинації, що базується на регіональній ідентичності та історії.

Таким чином, регіональна міфологія може розглядатися як стратегічний ресурс для створення тематичних готелів у просторі культурного помежів’я України. Вона забезпечує формування унікальної концепції, підсилює емоційний компонент гостьового досвіду та сприяє розвитку територій через залучення туристичних потоків. Її використання дозволяє перейти від стандартизованих моделей гостинності до індивідуалізованих, орієнтованих на досвід форматів.

З позиції економіки та розвитку територій використання регіональної міфології у готельному бізнесі сприяє децентралізації туризму, залучаючи відвідувачів у менш відомі громади, тим самим підвищує конкурентоспроможність туристичних дестинацій. Дослідження показують, що розвиток туристичної сфери значною мірою залежить від інноваційності та здатності створювати унікальні продукти, які відрізняють регіон від інших. Етно-туризм та послуги з креативною складовою визнані одними з найбільш перспективних напрямів інноваційного розвитку індустрії гостинності України [4, с.23]. У цьому контексті тематичні готелі, побудовані на основі локальних міфів, можуть виступати драйвером розвитку культурно-пізнавального туризму, стимулювати формування туристичних кластерів та сприяти збереженню нематеріальної спадщини. Концептуалізація дозволяє підвищити середній чек та лояльність клієнтів, оскільки вони купують не просто «номер», а причетність до таємниці.

У результаті дослідження встановлено, що регіональна міфологія України є недооціненим, однак надзвичайно потужним ресурсом для формування концептуальних основ тематичних готелів, який забезпечує формування унікального гостьового досвіду та підсилює конкурентну диференціацію закладів індустрії гостинності. Запропонований підхід до інтеграції міфологічних наративів реалізується через трирівневу модель (концептуальний, просторово-планувальний та сервісний рівні), що дозволяє трансформувати абстрактні культурні образи у структурований проєктний інструментарій та забезпечити цілісність тематизації. Показано, що умови культурного помежів’я, характерні для більшості регіонів України, створюють передумови для формування складних, поліфонічних тематичних концепцій, заснованих на поєднанні різних міфологічних традицій. Це відкриває можливості для розроблення унікальних готельних продуктів, орієнтованих на досвід та культурне занурення, а також сприяє підвищенню привабливості туристичних дестинацій.

Практичне значення результатів полягає у можливості використання запропонованої моделі та критеріїв відбору міфологічних наративів у процесі проєктування тематичних готелів, що дозволяє перейти від фрагментарної стилізації до системного формування концепції. Це, у свою чергу, сприяє розвитку внутрішнього туризму, децентралізації туристичних потоків та збереженню нематеріальної культурної спадщини України. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням методичних рекомендацій для різних культурних регіонів та оцінкою ефективності впровадження тематичних концепцій у практиці готельного бізнесу.

Список використаних джерел

1. Yen D., Jang J., Wei L., Morgan N., Pritchard A. Leveraging Folklore and Fantasy to Promote Small Destinations: the Case of Visit Wales // Journal of Policy Research in Tourism, Leisure and Events. 2025. Vol.17. Issue 3. pp.736-750.
2. Zhang X., Yu J., Kim, H.-S. Exploring Customers Experience and Satisfaction with Theme Hotels: a Cross-Cultural Analysis of Hotel Reviews // SAGE Open. 2024. Vol.14. Issue 2.
3. Zhou Xingyu. Research on the Development of Cultural Construction of Regional Theme Hotels - Taking Art and Culture Theme Hotels as an Example // Tourism Management and Technology Economy. 2024. Vol.7. Issue 1. pp.46-50.
4. Тітомир Л.А., Данилова О.І. Дослідження передумов для інноваційного розвитку індустрії гостинності в різних областях України // Technology Audit and Production Reserves. 2018. Т.4. №2(42). С.16-23.