Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Ривак О.С.
Науковий вісник Національного лісотехнічного
університету України. – 2012. – Вип.22.7. – С.27-38.

Стан та перспективи розвитку туристично-рекреаційного потенціалу Тернопільщини

Туристично-рекреаційний бізнес відіграє важливу роль у соціально-економічному розвитку держави та її регіонів. Аналіз динаміки розвитку таких сфер, як санаторно-курортне лікування, організований відпочинок та туризм Тернопільської області на фоні Західного регіону України та України загалом дав змогу виокремити основні чинники розвитку туристичного бізнесу Тернопільщини та всієї України.

Ключові слова: санаторно-курортне лікування, організований відпочинок, туризм, рекреаційний потенціал, в'їзний туризм, виїзний туризм, внутрішній туризм, готельне господарство, організація подорожувань, театри, концертні організації, музеї, пам'ятки культурної спадщини, природно-заповідний фонд, бібліотеки, фінансування туристичного бізнесу.

Постановка проблеми. У сучасних умовах санаторно-курортне лікування, організований відпочинок та туризм є вагомим чинником поступу і для розвинених країн, і для тих, котрі володіють значно нижчим економічним потенціалом. Кожний турист не тільки оплачує послуги готелю чи санаторію, але й насправді, інвестує в розвиток інфраструктури (транспорт, зв'язок) і інших галузей економіки (сфера послуг, сільське господарство, будівництво і т.п.). А тому розвиток туризму в регіонах України, зокрема в Тернопільській області забезпечує також і соціальну стабільність, як і в країні загалом. Сприяючи розвитку суміжних з ним галузей економіки, він створює мільйони робочих місць, наповнення державного бюджету тощо. До того ж, практика свідчить, що туристична діяльність та етнічна самобутність є взаємопов'язаними, оскільки вдало представлена традиційна народна культура веде до зростання туристичного інтересу, котрий своєю чергою, спонукає до збереження традицій [1, с. 209].

Тернопільщина має конкурентоспроможний рекреаційний потенціал. Складовими цього потенціалу є природа, клімат, історія, і, найголовніше, лі-кувально-бальнеологічні можливості. Область є однією з найбагатших областей в Україні на пам'ятки історії, культури і старовини. Значними є запаси мінеральних вод типу "Нафтуся" та "Моршинська", лікувальні болота, торфи, синя глина та інше, що створює умови для розвитку туристичного бізнесу.

Однак незважаючи на багатий потенціал України загалом і Тернопільщини зокрема, понад 90 % суб'єктів українського туристичного бізнесу орієнтовані на виїзний туризм. Цьому насамперед сприяє українське податкове законодавство. Зокрема, по суті, вхідний податок на додану вартість під час визначення маржинальної доходності оператора в'їзного і внутрішнього туризму обкладається додатковим ПДВ. Оператори ж виїзного туризму не мають такої проблеми. Якщо найближчим часом ці дискримінаційні податкові норми не відмінять, суб'єкти туристичної діяльності будуть змушені або перейти на обслуговування виїзних туристів і годувати економіку інших країн, або ж відійти в тінь [2, с. 11].

Держава практично нічого не робить для розвитку в'їзного та внутрішнього туризму. В інших країнах на просування свого туристичного продукту на зовнішньому і внутрішньому ринку витрачають кошти держбюджету. До того ж, завдяки меншому податковому навантаженню у іноземних курортів є можливість встановлювати конкуренто спроможні ціни, отримуючи при цьому достатні прибутки, що дають змогу здійснювати інвестиційні вкладення у свій бізнес, що не притаманно українській практиці.

Методика дослідження. У роботі використано загально наукові методи дослідження: спостереження, порівняння, системний аналіз, синтез, конкретизацію, вимірювання, розрахункові аналітичні прийоми. Використання цих методів дало змогу дослідити туристично-рекреаційний бізнес Тернопільщини.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблему розвитку туристично-рекреаційного бізнесу розглянуто у працях таких вітчизняних та зарубіжних науковців як А.Ю. Алєксандрова, М.П. Мальська, М.З. Гамкало, О.Ю. Бордун, А.А. Самойленко, О.О. Любіцева, С.П. Романчук, М.Й. Рутинський, В.В. Хробовченко, І. Філіпченко, П.Р. Пуцентейло, Н.В. Антонюк, М.Н. Ганич, Т.Г. Сокол, О.В. Арбузов, С.А. Юрченко, В.І. Криворучко, Л.В. Криворучко, А.В. Островерхов, І.П. Лебедєва, О.О. Бейдик, В.Г. Завада, В.Ф. Данильчук та багато інших.

Постановка завдання. Метою дослідження є показати стан та перспективи розвитку туристичного бізнесу Тернопілля.

Виклад основного матеріалу. В умовах виходу української економіки з кризи та небезпечної екологічної ситуації особливого значення набуває організація ефективного оздоровлення та відпочинку, що значною мірою сприяє зменшенню захворюваності населення, а розвиток інфраструктури санаторно-курортних закладів та вдосконалення ринку послуг у цій галузі, своєю чергою, є запорукою покращення стану економіки.

У 2010/11 р. в Україні налічувалося понад 3,0 тис. санаторно-курортних закладів та закладів відпочинку, з них 460 санаторіїв (у т.ч. 171 – дитячий), 53 пансіонати з лікуванням. У Тернопільській області за вказаний період налічувалося 18 санаторно-курортних закладів та закладів відпочинку (0,6 % усіх санаторно-курортних закладів в Україні), з них 10 санаторіїв (у т.ч. 5 – дитячих) 5 санаторіїв-профілакторіїв, 3 бази та інші заклади відпочинку. Упродовж 2004/2005-2010/2011 рр. кількість перерахованих закладів залишалась практично незмінною. Кількість ліжок у них зменшилась за вказаний період на 7,2 %, кількість оздоровлених осіб – зменшилась на 19,6 %, це свідчить про те, що упродовж останніх років в області спостерігалося зменшення кількості громадян, які надали перевагу організованому оздоровленню та відпочинку (табл. 1).

Таблиця 1.

Санаторно-курортні оздоровчі заклади в області
Санаторно-курортні оздоровчі заклади 2004/20051 2005/20061 2006/20071 2007/20081 2008/20091 2009/20101 2010/20111
Кількість закладів, од. 18 18 18 17 18 18 18
Санаторії 10 10 10 9 10 10 10
у т.ч. дитячі 5 5 5 5 5 5 5
Санаторії-профілакторії 5 5 5 5 5 5 5
Бази та інші заклади відпочинку 3 3 3 3 3 3 3
У них ліжок (місць)2, од. 2595 2526 2330 2075 2175 2230 2408
У санаторіях 1865 1796 1745 1490 1590 1670 1695
у т.ч. дитячих 690 621 570 490 490 570 595
У санаторіях-профілакторіях 370 370 225 225 225 200 353
У базах та інших закладах відпочинку 360 360 360 360 360 360 360
Кількість оздоровлених3, осіб 19794 20842 20160 16721 18826 16640 15906
У санаторіях 14689 15904 14410 11363 13183 11193 11132
у т.ч. в дитячих 3601 3754 3757 2627 2286 2723 4526
У санаторіях-профілакторіях 3705 3438 3780 3858 3453 3197 2979
У базах та інших закладах відпочинку 1400 1500 1970 1500 2190 2250 1795

Примітки:
1 У загальній кількості враховані заклади, які з різних причин не працювали впродовж року, та ліжка (місця) в них.
2 У місцях максимального розгортання.
3 Особи оздоровлені впродовж тривалого часу і 1-2 днів.

Усього в області впродовж жовтня 2010 р. – вересня 2011 р. у санаторно-курортних та оздоровчих закладах області відновлювали здоров'я та відпочивали 15,9 тис. осіб, загальна кількість проведених ними ліжко-днів становила 319,5 тис.

Отже, тривалість перебування однієї особи в згаданих закладах становила в середньому по області 20 днів (по Україні – 13 днів) [3, с. 5, 6, 23].

У розрахунку на 10 тис. постійного населення області кількість оздоровлених становила 147 осіб (по Україні – 645 осіб). Серед оздоровлених у 2010/11 р. 78 осіб (0,5 %) – іноземні громадяни, порівняно з попереднім роком їх кількість збільшилась у 1,4 раза. Гостями області були громадяни держав, що утворилися з колишнього СРСР, 14 громадян Німеччини, 5 – Польщі, 4 – Італії, 2 – Саудівської Аравії, 1 – Фінляндії.

Турбота про підтримання здоров'я підростаючого покоління є серед основних пріоритетів держави, що піклується про своє майбутнє. В області впродовж останніх трьох років системою організованого оздоровлення та відпочинку було охоплено щорічно в середньому 39,1 тис. дітей. У 2010/11 р. у санаторно-курортних закладах відпочивали та оздоровлялись 8,7 тис. дітей віком 0-17 років, що на 23,3 % більше порівняно з 2009/10 р. Із загальної кількості 7,7 тис. дітей були оздоровлені протягом тривалого часу. Серед них 38,2 % – діти Тернопільської області та 61,8 % – діти з інших областей України, які відпочивали та оздоровлювались у санаторно-курортних закладах Тернопільської області. У санаторно-курортних закладах інших областей України впродовж 2010/11 р. оздоровились і відпочили 14,1 тис. дітей Тернопільської області віком 0-17 років [3, с. 7].

У позаміських закладах оздоровлення та відпочинку інших областей України перебували 1,1 тис. дітей Тернопільської області. У загальному підсумку за літній період 2011 р. оздоровились та відпочили 29,7 тис. школярів Тернопільської області. Динаміка дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, які працювали влітку по Тернопільській області та кількість дітей, які відпочивали влітку в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку по Тернопільській області, не є позитивною (рис. 1).

Динаміка дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, які працювали влітку по області (одиниць) Кількість дітей, які відпочивали влітку в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку по області (тис.осіб)
Динаміка дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, які працювали влітку по області Кількість дітей, які відпочивали влітку в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку по області

Рис. 1. Динаміка дитячих закладів та кількість дітей, які відпочивали влітку по Тернопільській області

Дані статистики про кількість дітей, які відпочивали в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку по областях Західного регіону, свідчать про те, що область за цим показником є на останньому місці серед областей регіону [3, с. 9]. У 2010/11 р. до роботи в санаторно-курортних оздоровчих закладах і дитячих закладах оздоровлення та відпочинку були залучені 5,3 тис. працівників, що на 1,0 тис. осіб (на 23,8 %) більше ніж у 2009/10 р. Серед них 2,5 тис. педагогічного персоналу, по 0,6 тис. медичного персоналу та працівників кухні, 1,6 тис. – адміністративно-господарського персоналу [3, с. 12].

За матеріалами вибіркового обстеження умов життя домогосподарств у 2010 р. частка витрат на відпочинок і культуру в структурі сукупних витрат домогосподарств Тернопільщини становила 1,0 %, а в розрахунку на одне домогосподарство України – 1,8 %. Це пояснюється тим, що середньомісячні сукупні витрати в розрахунку на одне домогосподарство області становили 2871,87 грн., України – 3072,72 грн. А, як назагал по Україні, так і в області зокрема, спостерігається тенденція: чим нижчий дохід домогосподарства, тим менша частка витрат на відпочинок і культуру в сукупних витратах домогосподарства. Упродовж останніх 3-х років кількість оздоровлених у санаторно-курортних закладах зменшується через нестачу коштів у населення для придбання путівок через їх високу вартість. Середня вартість одного людино-дня в санаторно-курортних закладах становила 145 грн., в санаторіях – майже 168 грн., санаторіях-профілакторіях – 61 грн., базах відпочинку – 33 грн.

У Тернопільській області залишається проблемним фінансування літнього оздоровлення та відпочинку дітей. Якщо в позаміських закладах оздоровлення у 2010 р. середня вартість одного дня перебування дитини становила 92 грн., то в закладах відпочинку – 8 грн., а у таборах з денним перебуванням (пришкільних) – лише 4 грн., що є одним із найнижчих показників в Україні. Загалом вартість одного дня перебування дитини в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку в середньому по області становила 19 грн. (у середньому по Україні – 49 грн.) [3, с. 13].

Однією з форм раціонального використання вільного часу, проведення змістовного дозвілля для населення є туризм. Туризм, як вид економічної діяльності, посідає особливе місце в житті Тернопільської області. Тернопільщина є однією із найбагатших на заповідні території і об'єкти, під якими зайнято до 8,5 % території. Зокрема, на кінець 2010 р. на державному обліку перебувало 5724 нерухомих пам'яток історії та культури, з них 2513 – історії, 1587 – археології, 1315 – архітектури та містобудування, 309 – монументального мистецтва.

Маючи вигідне геополітичне розташування, область має значний рекреаційний потенціал: культурну спадщину, мережу транспортних сполучень, розвинену туристичну індустрію. Допомогу подорожуючим надають суб'єкти туристичної діяльності. Середньооблікова кількість працівників, зайнятих у туристичній галузі області, в 2010 р. становила 203 особи, а кількість працівників суміжних з туризмом галузей – у десятки разів більша. Для проведення змістовного дозвілля послугами туристичних організацій області в 2010 р. скористалися 19,9 тис. осіб, що на 13,6 % менше, ніж у 2009 р.

Таблиця 2.

Розподіл туристів за категоріями та метою відвідування (за даними Управління з питань туризму Тернопільської облдержадміністрації)
Мета відпочинку Зокрема
Кількість туристів іноземні туристи громадяни України, що виїжджали за кордон туристи, охоплені внутрішнім туризмом
2009 2010 2009 2010 2009 2010 2009 2010
Усього туристів: осіб 23095 19949 453 521 5804 6039 16838 13389
у відсотках 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
Зокрема за метою відвідування1
Службова, ділова, бізнес, навчання осіб   133     123   10
у відсотках   0,7     2,0   0,1
Дозвілля, відпочинок осіб   16857   502   5800   10555
у відсотках   84,5   96,4   96,0   78,8
Лікування осіб   16     2   14
у відсотках   0,1     0,1   0,1
Спортивно-оздоровчий туризм осіб   2600   19   20   2561
у відсотках   13,0   3,6   0,3   19,1
Спеціалізований туризм осіб   224       224
у відсотках   1,1       1,7
Інші осіб   119     94   25
у відсотках   0,6     1,6   0,2

1 За класифікацією Всесвітньої туристичної організації.

Кількість громадян, які виїжджали за кордон, скориставших послугами туристичних організацій у 2010 році становила 6,0 тис. осіб, що на 4,0 % більше, ніж у 2009 році. Жителі Тернопілля відвідали тридцять шість країн світу. Найбільшою популярністю користувалися Туреччина, Єгипет та Польща [3, с. 14]. Серед іноземців (521 особа), які відвідали Тернопільську область у 2010 р. переважали громадяни Польщі (89,3 %). Кількість громадян із США склала 4,2 %, Боснії і Герцоговини – 3,1 %, Австралії – 1,7 %, Нідерландів – 1,5 %, Об'єднаних Арабських Еміратів – 0,2 %. Внутрішнім туризмом було охоплено 13,4 тис. осіб або 67,1 % загальної кількості туристів. У 2010 р. за допомогою туристичних організацій області 13,7 тис. осіб здійснили екскурсії. Обсяг наданих туристичних послуг у 2010 р. становив 21,8 млн. грн, що на 20,9 % більше, ніж у 2009 р. Платежі до бюджету з обсягу наданих туристичних послуг порівняно з 2009 р. збільшилась на 7,6 % і становили 570,0 тис. грн.

Таблиця 3

Туристичні потоки (осіб)
Роки 2005 2006 2007 2008 2009 2010
Кількість туристів, обслуговуваних суб'єктами туристичної діяльності 36798 35814 33092 32929 23095 19949
у тому числі іноземні туристи 805 396 9 220 453 521
туристи – громадяни України, які виїжджали за кордон 3618 4734 6855 7681 5804 6039
внутрішні туристи 32375 30684 26228 25028 16838 13389
Кількість екскурсантів 21367 21561 19922 24724 16037 13719

У січні – вересні 2011 р. туристичними організаціями області обслужено 556 іноземних туристів, а кількість громадян області, які виїжджали за кордон, становила 4,3 тис. осіб, що на 25,7 % менше, ніж за відповідний пері-од 2010 р. За 9 місяців 2011 р. обсяг наданих туристичних послуг становив 12,5 млн. грн (на 36,9 % менше, ніж за відповідний період 2010 року), а обсяг наданих туристичних послуг іноземним туристам – 53,8 тис. грн (на 53,0 % більше). Платежі до бюджету з обсягу наданих туристичних послуг, порівняно з відповідним періодом минулого року, зменшились на 36,6 % і становили 442,8 тис. грн [3, с. 15].

Питання розвитку готельної індустрії особливо актуальне щодо роз-витку туризму. Готельна індустрія виконує одну із основних функцій у сфері обслуговування туристів, забезпечує їх житлом і побутовими послугами під час подорожі. Тернопіль включено в офіційний каталог УЄФА як місто, де зможе тренуватись одна з команд-учасниць ЄВРО-2012, тому питання забезпечення готелями набуває особливого значення.

У 2010 р. на території області послуги з тимчасового проживання надавали 19 готелів, 1 мотель, 2 молодіжні турбази, 2 гуртожитки для приїжджих, 2 студентські літні табори та 12 інших місць для тимчасового проживання, що є підприємствами – юридичними особами. Динаміка кількості осіб, обслужених підприємствами готельного господарства в 2005-2010 рр. по області спадна, що пояснюється значною конкуренцією з боку підприємців – фізичних осіб, які займаються готельним бізнесом [3, с. 16] (рис. 2).

Кількість осіб, обслужених підприємствами готельного господарства в 2005-2010 pp.
Рис. 2. Кількість осіб, обслужених підприємствами готельного господарства в 2005-2010 pp., тис. осіб

У 2010 р. підприємствами готельного господарства було обслужено 5,6 тис. іноземних громадян (10,9 % від загальної кількості). Найбільша кількість приїжджих спостерігалася з Польщі, Російської Федерації, Німеччини, Нігерії, Канади, Сполученого Королівства, США. Загальна сума доходів готелів та інших місць тимчасового проживання області в 2010 р. становила 18,2 млн. грн, що на 0,6 млн. грн або на 3,2 % менше, ніж у 2009 р.

На сьогодні готельний ринок області динамічно розвивається. Проходить реконструкція діючих підприємств готельного господарства згідно з вимогами європрейського сервісу. Здійснюється будівництво невеликих за місткістю готелів на 10-20 номерів, здебільшого за рахунок коштів підприємців – фізичних осіб, які створюють істотну конкуренцію підприємствам готельного господарства.

Порівняльний аналіз кількості готелів та інших місць для тимчасового проживання по областях Західного регіону свідчить, що Тернопільська область поділяє третє місце з Іванофранківською областю [3, с. 17]. Динаміка обсягу реалізованих послуг з організації подорожувань за 2006-2008 рр. була позитивна, у 2009 р. відбулось відчутне зниження цих послуг, а в 2010 р. – незначне підвищення (рис. 3).

Обсяг реалізованих послуг з організації подорожувань
Рис. 3. Обсяг реалізованих послуг з організації подорожувань, млн. грн.

За січень – вересень 2011 р. обсяг реалізованих послуг з організації подорожувань склав 4349,9 тис. грн, що на 5,5 % більше, ніж у січні – вересні 2010 р. [3, с. 18]. В області певного рівня набуло міжнародне співробітництво у сфері послуг готелів та ресторанів. Найбільші торгові партнери з експорту послуг готелів та ресторанів у 2010 р. у відсотках до загального обсягу зображено на рис. 4.

Найбільші торгові партнери з експорту послуг готелів та ресторанів у 2010 р.
Рис. 4. Найбільші торгові партнери з експорту послуг готелів та ресторанів у 2010 р., відсотків до загального обсягу

За січень – вересень 2011 р. експорт послуг готелів та ресторанів становив 190,0 тис. дол., що в 3,2 раза більше, ніж у січні – вересні 2010 р. Кількість країн-партнерів становила 33 одиниці. Основними партнерами в експорті послуг готелів та ресторанів були Польща, Німеччина, Італія, Російська Федерація [3, с. 19]. Населення області не втрачає інтересу до таких традиційних форм культурного й духовного збагачення, як відвідування музеїв, театрів, концертних організацій та кіносеансів. Динаміку щодо кількості театрів, концертних організацій та музеїв і кількості відвідувань їх за рік наведено в табл. 4. Ця динаміка позитивна.

Таблиця 4.

Театри, концертні організації та музеї
Заклади культури 2005 2006 2007 2008 2009 2010
Кількість професійних театрів (включаючи театри-студії) на кінець року, од. 2 2 2 2 2 2
драми та музичної комедії 1 1 1 1 1 1
дитячих та юного глядача 1 1 1 1 1 1
Кількість відвідувань театрів за рік, тис. 84,4 79,5 85,4 90,0 81,6 91,5
Кількість концертних організацій, од. 1 1 1 1 1 1
Кількість відвідувань концертних організацій за рік, тис. 44,5 43,7 50,6 41,7 37,4 79,0
Кількість музеїв (включаючи філії) на кінець року, од. 17 18 18 20 21 25
Кількість відвідувань музеїв за рік, тис. 414,0 511,1 443,9 419,5 421,7 430,0

В області на сьогодні важливими джерелами інформації, місцем спілкування, творчого розвитку та відпочинку для населення залишилися заклади культури клубного типу та бібліотеки. На 2010 р. в області налічувалось 924 заклади культури клубного типу (на 3 одиниці більше порівняно з 2005 р.), якими було проведено 56,9 тис. культурно-масових заходів. Серед заходів: театралізовані свята, тематичні масові заходи, вечори відпочинку, вистави, концерти, спортивні масові та інші заходи. У культурно-масових заходах взяли участь 5,3 млн. осіб, з них 1,2 млн. (22,5 %) – діти.

Упродовж 2010 р., як і в попередньому році, обслуговування населення книгою здійснювали 915 бібліотек різних систем і відомств. Рівень забезпеченості масовими та універсальними бібліотеками (кількість бібліотек у розрахунку на 100 тис. жителів) на кінець 2010 р. становив 84,4 і був вищий, ніж у сусідніх Хмельницькій (71,2), Івано-Франківській (55,9), Львівській (53,6), Рівненській (52,7) та Закарпатській (40,5) областях. Книжковий фонд бібліотек становив 8188,5 тис. примірників, у розрахунку на 100 жителів припадало 755 примірників книжкового фонду. У 2010 р. кількість читачів становила 562,3 тис. осіб, їм було видано упродовж року 11,8 млн. примірників книжок та журналів. У розрахунку на одного читача було видано 21 книгу [3, с. 21].

Розвиток системи санаторно-курортних закладів і туристичної галузі для Тернопільщини з одного боку є серйозним стимулом наповнення бюджету, створення робочих місць, розвитку інфраструктури сервісних послуг, з іншого – потужним інструментом збереження і відродження малих історичних міст, пам'яток культурної спадщини і природно-заповідного фонду. З огляду на це в області розроблено програму розвитку туризму до 2012 р. (з 2009 р.). Програма покликана стати концептуальною базою довготермінового розвитку туризму в області як високорентабельної галузі економіки, важливого засобу культурного та духовного виховання жителів та гостей області. Програмою передбачено здійснити заходи, спрямовані на розвиток туристичної га-лузі області, створення конкурентоспроможного на національному та міжнародному ринках туристичного продукту.

Основними завданнями розвитку туризму в області до 2012 р. є створення умов для реалізації інвестиційних проектів, нарощування обсягів надання туристичних послуг завдяки розширенню в'їзного та внутрішнього туризму, розвитку сільського зеленого туризму, підвищення якості та розширення асортименту туристичних послуг, підвищення ефективності використання рекреаційних ресурсів та об'єктів історико-культурної спадщини, поліпшення транспортного обслуговування, випуск якісної рекламної продукції.

Шляхом вирішення поставлених завдань, зокрема, є впровадження сучасних методів рекламно-презентаційної діяльності, реконструкції та модернізації санаторно-курортних, відпочинкових і туристичних закладів, створення сучасної дорожньої інфраструктури на основних туристичних маршрутах, використання наявних можливостей для розвитку ділового, оздоровчого, спортивного та інших активних видів туризму, розвиток передумов для залучення іноземних інвестицій [4].

Як повідомив начальник управління з питань туризму ОДА Михайло Лисевич, "за прогнозами, здійснення заходів програми передбачає збільшення обсягів реалізації туристичних та супутніх послуг у п'ять разів, а збільшення потоку туристів в область – утричі. Окрім цього, виконання Програми дасть змогу залучити в туристично-рекреаційну галузь області не менш як 16 млн. 500 тис. грн. коштів інвесторів. Передбачається, що удвічі збільшиться кількість робочих місць, створення у туристично-рекреаційній галузі та суміжних сферах діяльності. А зростання платежів до бюджетів різних рівнів, за прогнозами, повинно збільшитися" [5].

Однак ці прогнози, на жаль, не збуваються через майже повну відсутність фінансування цієї Програми. З усіх передбачених Програмою планових обсягів фінансування на 2009 рік фактично нічого не профінансовано, у 2010 р. виділено кошти з обласного бюджету в обсязі 21,0 тис. грн на маркетингову та рекламно-інформаційну діяльність, у 2011 р. фінансування з обласного бюджету, коштів районних та міського бюджетів і коштів не бюджетних джерел було відсутнім. Тому заходи, накреслені Програмою, виконують здебільшого на волонтерських засадах.

Висновки. У Тернопільській області сприятливі умови для розвитку туристично-рекреаційної галузі, яка могла б стати потужним фактором роз-витку краю. На заваді стоять:

- недостатній розвиток туристичної інфраструктури, зокрема, брак коштів на реконструкцію та будівництво готелів, мотелів, хостелів, кемпінгів, відсутність широкої індустрії відпочинку та розваг;
- незадовільний стан доріг до санаторно-курортних закладів, відсутність під'їздів до багатьох популярних туристичних об'єктів;
- незадовільний стан багатьох пам'яток культурної спадщини і відсутність дієвих програм їх збереження та пристосування для потреб туристів;
- недостатня ефективність діяльності відповідних структур щодо забезпечення екологічної безпеки міста та регіону для повноцінного лікування та відпочинку в санаторно-курортних закладах та розвитку рекреаційного бізнесу.

З огляду на вказане, для сприяння розвитку бізнесу, в т.ч. туристично-рекреаційного бізнесу в Україні доцільно відмовитися від апріорі заданої апології експортно орієнтованого розвитку й актуалізувати внутрішній попит. З цією метою передусім необхідно вдосконалити податкове законодавство, оскільки поки що покладені на Податковий кодекс надії не справдилися. Спостерігається планомірне "закручування гайок" бізнесу з боку фіскалів. Попри будь-які "реформи", Україна й далі пасе задніх у рейтингу легкості ведення бізнесу "Doing Business 2012", складеному Міжнародною фінансовою корпорацією та Світовим банком. У позиції "сплата податків" наша країна стабільно посідає 181 місце серед 183 ранжированих держав. А за кількістю сплачуваних податків ми взагалі найперші у світі (135 різних податків) [6, с. 12].

З метою розвитку внутрішнього споживчого попиту необхідно довести рівень заробітної плати до європейських стандартів. Рівень заробітної плати в Україні занижений принаймні вчетверо. Її частка у собівартості продукції навіть за роки зростання знижувалась і у 2008 р. становила 8 %, тоді як у країнах Західної Європи – 45 %, у США – близько 75 %. Офіційний ВВП Ук-раїни у 2009 р. становив ¼ ВВП середньої європейської країни. А заробітна плата в нас менша, ніж середньоєвропейська не в 4 рази, а в 20 разів. Мінімальна зарплата повинна бути не нижче прожиткового мінімуму. "Розрахунок за методикою, складеною Кабміном, показує, що реальний прожитковий мінімум зараз 3,9 тис. грн – і це без врахування витрат на культурно-масові заходи і лікування", – зазначив голова Національного форуму профспілок України Мирослав Якибчук (м. Київ; з 2004 р.; 18 всеукраїнських організацій). Варто додати, що для такого підрахунку застосовували застарілий споживчий кошик, який було складено ще в 2000 р. і з того часу його не переглядали. До підрахованого профспілками прожиткового мінімуму не дотягує на-віть середня зарплата по країні: в січні 2012 р., наприклад, вона становила 2722 грн [7, с. 24].

Тому українська економіка має ресурс для підвищення заробітної плати темпами вищими, ніж зростання ВВП. Підвищення заробітної плати дасть змогу підвищити доходи пенсіонерів, інвалідів та інших соціально незахищених верств населення і, як наслідок, покращити недосконалу структуру української економіки на користь виробництва товарів споживання та споживчих послуг, зокрема туристично-рекреаційного бізнесу та дасть імпульс для роз-витку суміжних галузей економіки. Більшість дослідників туристично-рекреаційного бізнесу вирізняють дві групи чинників його розвитку: соціально-економічні і природні. Це добре простежується на прикладі країн, які постачають туристів, і країн, які їх приймають.

В Україні спостерігається не просто економічна криза, а крах існуючої моделі економічного розвитку. До цього часу спостерігається експлуатація виробничого потенціалу, створеного за радянських часів на противагу модернізації; опора здійснюється на кілька галузей експортоорієнтованого сектору економіки (металургія, хімія, трубопровідний транспорт, вугільна галузь) на шкоду розвитку інших галузей, а звідси, критично високий рівень залежності від зовнішніх чинників, зокрема експортної кон'юнктури в окремих секторах економіки, а також екологічна криза в країні. Високі ціни на імпортовані енергоносії і продукти їхньої первинного перероблення, недоступність зовнішніх дешевих кредитних ресурсів спричиняють неуспішність такої моделі розвитку.

Основою економічного розвитку регіонів України має стати ефективне вирішення завдань структурної перебудови, перехід до застосування переважно економічних механізмів стимулювання та регулювання структурних перетворень, вирішення паливно-енергетичної проблеми, забезпечення високої якості життя населення та рівноправного партнерства України у світовому економічному співтоваристві, демократизація суспільства, гармонізація відносин суспільства і природи, забезпечення збалансованого використання природно-ресурсного потенціалу, створення глобальної системи екологічної безпеки. Вирішення цих завдань сприятливо відобразиться на розвитку туристично-рекреаційної галузі, як країни загалом, так і окремих її регіонів, зокрема Тернопільщини.

Література

1. Бегей О.І. Культурно-пізнавальний туризм та його значення для розвитку малих міст Західних областей України / О.І. Бегей // Вісник Львівського інституту економіки і туризму: зб. наук. праць / редкол.: І.О. Бочан та ін. – Львів : Вид-во ЛІЕТ. – 2011. – Вип. 36. – С. 209-214.
2. Зелинський Б. Туризм может стать локомотивом развития украинской экономики / Б. Зелинський // Бизнес. – 13.02.12 р., №7. – С.10-12.
3. Санаторно-курортне лікування, організований відпочинок та туризм в області у 2011 році: доповідь / Головне управління статистики у Тернопільській області, 2012. – 26 с.
4. Програма розвитку туризму в Тернопільській області на 2009-2012 роки / Затверджено рішенням Тернопільської обласної ради від 17 червня 2009 р., № 607. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.obl-rada.te.ua/
5. Снітовський О. Туристична галузь набуває все більшого значення для розвитку економіки та соціальної сфери у Тернопільській області / О. Снітовський / УКРІНФОРМ. – Тернопіль, 13 січня. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://diaspora.ukrinform.ua/news-2214.html.
6. Веремко В. Час збирати податки / В. Веремко // Контракти : діловий тижневик. – 16.04.2012 р., №15. – С.12-13.
7. Горбач Д. После бабла / Д. Горбач // Бизнес. – 23.04.12 р., №17. – С.23-24.

Рывак О.С. Состояние и перспективы развития туристско-рекреационного потенциала Тернопольщины

Туристско-рекреационный бизнес играет важную роль в социально-экономическом развитии государства и его регионов. Анализ динамики развития таких сфер, как санаторно-курортное лечение, организованный отдых и туризм Тернопольской области на фоне Западного региона Украины и Украины в целом дал возможность выделить основные факторы развития туристического бизнеса Тернопольской области и Украины в целом.

Ключевые слова: санаторно-курортное лечение, организованный отдых, туризм, рекреационный потенциал, въездной туризм, внутренний туризм, гостиничное хозяйство, организация путешествий, театры, концертные организации, музеи, памятники культурного наследия, природно-заповедный фонд, библиотеки, финансирование туристического бизнеса.

Ryvak O.S. Status and Prospects of Tourist-recreational Potential Development of Ternopil Region

Tourist and recreational business plays a significant role in a social and economic development of the state and its regions. Development dynamics analysis of such spheres as sanatorium resort treatment, package holiday and tourism in Ternopil region against the background of Western region of Ukraine and Ukraine gave a possibility to distinguish the main factors of tourism business development in Ternopil region and in Ukraine as a whole.

Keywords: sanatorium resort treatment, package holiday, tourism, recreational potential, incoming tourism, international tourism, domestic tourism, hotel industry, travel organization, theatres, concert organization, museums, cultural heritage monuments, nature reserve fund, libraries, tourism business financing.







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.