Адаменко Є.С.
Матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сталий розвиток туризму на засадах
партнерства: освіта, наука, практика»
(м. Львів, 15-16 травня 2025 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2025. 258 с. C.204-207.

Смарт-туризм як драйвер інноваційного розвитку туристичних дестинацій

Сучасна туристична дестинація - це вже не просто географічна територія з туристичними ресурсами, а складний простір взаємодії людей, технологій, інфраструктури та сервісів. На тлі стрімкої цифровізації глобального середовища, підвищення очікувань туристів щодо якості та персоналізації послуг, зростання конкуренції між регіонами - ідея смарт-туризму набуває особливого значення. Смарт-туризм стає новою парадигмою розвитку туристичних дестинацій, що базується на інтеграції інноваційних технологій, даних та сталих управлінських підходів.

Актуальність теми обумовлена не лише необхідністю підвищення ефективності управління дестинаціями, але й зростаючою роллю туриста як активного учасника створення цінності. Смарт-рішення дозволяють формувати комфортне середовище, покращувати мобільність, підвищувати рівень безпеки, зберігати культурну спадщину та водночас сприяти сталому розвитку територій. Таким чином, смарт-туризм є не лише інструментом технологічного оновлення, але й стратегічною платформою для трансформації дестинацій у конкурентоспроможні простори.

З методологічного погляду смарт-туризм формується на стику концепцій сталого розвитку, цифрової трансформації, відкритих даних, управління інноваціями та дестинаційного маркетингу. Його впровадження базується на використанні технологій Інтернету речей (IoT), штучного інтелекту (AI), мобільних додатків, геоаналітики, сенсорних мереж, блокчейну та віртуальної/доповненої реальності. Принципово важливою є здатність дестинації створювати систему зворотного зв’язку, адаптації та безперервного вдосконалення туристичного досвіду.

На прикладному рівні смарт-туризм проявляється у різних сферах діяльності туристичної дестинації.

• По-перше, це смарт-маркетинг - інтелектуальне управління рекламними кампаніями, персоналізація контенту, аналіз поведінки туристів у режимі реального часу. Такі системи дозволяють точно виявляти цільову аудиторію, реагувати на її потреби та будувати ефективні комунікації. Наприклад, в Іспанії функціонують платформи типу Travel Intelligence Systems, що об’єднують дані з готелів, авіаліній, туристичних офісів для формування точкових стратегій просування.
• По-друге, смарт-інфраструктура дестинації охоплює систему електронної навігації, «розумного» транспорту, мобільних додатків з функцією гіда, цифрових карт, систем електронної черги, інтелектуального бронювання. У місті Любляна (Словенія) впроваджено систему екологічного моніторингу з відкритим доступом для туристів, що дозволяє обирати маршрути відповідно до рівня забруднення повітря.
• По-третє, смарт-сервіси передбачають використання цифрових інструментів для забезпечення безперервної комунікації з туристом. Наприклад, мобільні застосунки, які надають інформацію про заходи, акції, розклад транспорту, місця для відпочинку, наявність вільних номерів. Інтеграція із соцмережами дозволяє отримувати швидкий фідбек, а також здійснювати краудсорсинг ідей щодо покращення дестинації.

Особливої уваги заслуговує аспект сталості в контексті смарт-туризму. Сучасна смарт-дестинація не лише орієнтована на економічне зростання, а й дбає про збереження природного середовища, культурної спадщини та якість життя місцевого населення. Наприклад, на острові Тенерифе діє стратегія Smart Island, яка включає відновлювану енергію, моніторинг туристичних потоків для уникнення перевантаження об’єктів, систему аналізу викидів CO₂. Смарт-рішення допомагають уникнути «пастки масового туризму» та підтримувати баланс між відвідуваністю та збереженням ресурсів.

Україна також має потенціал для розвитку смарт-дестинацій, особливо на регіональному рівні. У Черкасах, наприклад, уже реалізуються ініціативи з цифровізації музейних просторів, створення віртуальних маршрутів та використання QR-кодів у туристичних об’єктах. В Івано-Франківську функціонує система моніторингу туристичних потоків через Wi-Fi-детекцію та мобільні додатки. Такі кроки є першими елементами формування смарт-середовища, однак вони потребують стратегічного підходу та координації зусиль органів влади, бізнесу і громадськості.

Однією з ключових умов для формування смарт-дестинації є наявність платформи обміну даними. Відкриті дані про відвідуваність, транспорт, бронювання, відгуки, споживчі переваги мають бути інтегровані в єдину систему для прийняття управлінських рішень. Успішними прикладами таких платформ є Smart Tourism Platform у Барселоні та Digital City Experience у Сінгапурі. Вони не лише покращують обслуговування, але й сприяють розвитку локальних інновацій через API-доступ для стартапів і розробників.

Важливо зазначити, що смарт-туризм - це не лише про технології. Його реалізація потребує нової управлінської культури, орієнтованої на відкритість, партнерство, постійне вдосконалення. Це також питання цифрової компетентності працівників сфери туризму, здатності інтерпретувати дані, працювати з інтелектуальними системами, формувати цифровий клієнтський досвід.

На рівні регіональної політики смарт-туризм може стати основою нової моделі дестинаційного менеджменту. Це передбачає перехід від пасивного адміністрування до активного управління на основі даних, цілеспрямованого розвитку цифрової інфраструктури, створення кластерів, інтеграції ІТ- та туристичних компаній. Залучення місцевих громад до процесу формування смарт-дестинації сприяє її автентичності, соціальній стійкості та привабливості для свідомих туристів.

Таким чином, смарт-туризм не є тимчасовим трендом, а довгостроковим вектором розвитку дестинацій у ХХІ столітті. Він поєднує інновації, сталий розвиток, цифрову грамотність і партнерство як ключові цінності нової туристичної реальності. Здатність регіональних дестинацій адаптуватися до цієї реальності визначатиме їхню привабливість, ефективність і стійкість у майбутньому.

Смарт-туризм - це інноваційна відповідь на виклики сучасного туристичного ринку. Його впровадження дозволяє підвищити ефективність управління дестинаціями, сформувати персоналізований і безпечний туристичний досвід, сприяти сталому розвитку регіонів. Для українських територій це - шанс модернізувати туристичну інфраструктуру, посилити конкурентні позиції на міжнародному ринку та створити нові форми цінності як для туристів, так і для місцевих громад.

Список використаних джерел

1. Миронов Ю. Б. Шляхи післявоєнного відновлення індустрії туризму в Україні // Вісник ЛТЕУ. Економічні науки. 2023. Вип.71. С.64-68.
2. Buhalis D., Amaranggana A. Smart Tourism Destinations Enhancing Tourism Experience Through Personalisation of Services // Information and Communication Technologies in Tourism 2015 / ed. I. Tussyadiah, A. Inversini. Springer, 2015. URL: https://doi.org/10.1007/978-3-319-14343-9_28.