Журба І.Є., Томаля Т.С., Андрійчук Б.О.
Матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф.
«Маркетингові та організаційні механізми повоєнного
розвитку галузі гостинності та туризму України»
(м. Харків, 12 листопада 2025 р.).
Харків: НТУ «Харківський політехнічний
інститут», 2025. Ч.1. 633 с. С.115-118.

Особливості трансформації бізнес-туризму в Україні з урахуванням викликів і перспектив

У сучасних умовах глобалізації та цифровізації бізнес-туризм є однією з ключових складових міжнародного економічного співробітництва. Він забезпечує комунікацію між представниками різних країн, сприяє залученню інвестицій, обміну досвідом і розширенню ділових зв’язків. Бізнес-туризм (діловий туризм) охоплює всі види подорожей, пов’язаних із професійною діяльністю: участь у конференціях, виставках, семінарах, ділових зустрічах, переговорах, корпоративних заходах тощо. Особливо значення цей сегмент відіграє для індустрії гостинності, зокрема для MICE-сектору (Meetings, Incentives, Conferences, Exhibitions).

За даними OECD (2024), до пандемії COVID-19 бізнес-туризм формував близько 22% світового туристичного ринку, а витрати компаній на ділові подорожі перевищували 1,3 трлн. доларів США [1]. Хоча пандемія спричинила суттєвий спад у 2020-2021 роках, галузь почала поступово відновлюватися. Згідно з прогнозами Grand View Research (2024), до 2030 року обсяг глобального ринку бізнес-туризму може досягти 2,75 трлн. доларів США з середньорічним темпом зростання понад 8% [2; 3].

У світовому масштабі лідерами за обсягом бізнес-туризму залишаються США, Китай, Німеччина, Велика Британія та Японія, які разом забезпечують понад 60% світових витрат у цій сфері. Водночас швидке зростання демонструють країни Азії, Латинської Америки та Східної Європи - завдяки діджиталізації сервісів, розвитку інфраструктури для MICE-заходів і збільшенню корпоративних інвестицій.

Після пандемії COVID-19 бізнес-туризм зазнав суттєвих змін, що зумовили формування нових форматів подорожей і підходів до організації ділових заходів. Однією з ключових тенденцій стала гібридизація форматів зустрічей - поєднання офлайн- та онлайн-комунікацій, що дало змогу розширити аудиторію учасників і підвищити ефективність взаємодії. Поряд із цим, дедалі більшого значення набуває екологічна відповідальність (sustainable travel): компанії прагнуть зменшити вуглецевий слід своїх поїздок, обираючи еко-готелі, транспорт із низькими викидами та постачальників, які використовують відновлювану енергію. Водночас посилюється тренд персоналізації сервісів - врахування індивідуальних потреб корпоративних клієнтів і створення tailor-made пропозицій, що дозволяють забезпечити комфорт і підвищити лояльність бізнес-мандрівників. Важливою складовою трансформації стала й цифровізація: активне впровадження систем управління подорожами (Travel Management Systems), мобільних додатків і віртуальних виставкових залів значно спростило організацію поїздок і комунікацію між учасниками бізнес-заходів.

Сучасний бізнес-туризм дедалі тісніше пов’язаний із технологічними інноваціями. За даними McKinsey & Company (2024), понад 70% компаній світу застосовують штучний інтелект для планування подорожей і логістики заходів. Це проявляється у використанні AI-консьєржів у готелях, віртуальних турів та 3D-виставок, аналітики великих даних для прогнозування попиту й оптимізації витрат. Розвиваються також концепції «smart destination» - інтегрованих екосистем, що поєднують транспортну, готельну та подієву інфраструктуру. Такі рішення роблять подорожі ефективнішими, екологічнішими й комфортнішими для всіх учасників бізнес-процесу [4].

Український бізнес-туризм розвивається в унікальних умовах, що значною мірою формуються військовим конфліктом, процесами релокації підприємств і необхідністю відновлення зруйнованої інфраструктури. Незважаючи на ці труднощі, сектор MICE продовжує функціонувати як важлива платформа для професійного спілкування, налагодження ділових контактів і просування інвестиційних ініціатив [5].

Однією з важливих тенденцій є децентралізація бізнес-туризму. Якщо до 2022 року основними центрами ділових заходів були Київ, Львів і Одеса, то сьогодні помітний розвиток спостерігається в регіонах, які хоч і мають певні безпекові виклики, але водночас демонструють економічну стабільність і потенціал для проведення бізнес-заходів. Серед них - Хмельницький, Вінниця, Дніпро, Івано-Франківськ, Тернопіль. Саме в цих містах створюються сучасні бізнес-центри, конференц-зали, коворкінги, які відповідають стандартам безпеки й цифровізації.

Готельно-ресторанні комплекси регіонів активно впроваджують інноваціїйні рішення - автономні енергосистеми, smart-керування, безконтактний check-in, інтегровані системи бронювання та організації подій. Розвиваються партнерські зв’язки з місцевими постачальниками, що знижує логістичні витрати і підвищує локалізацію бізнес-активності.

Значного поширення набувають гібридні формати подій, які поєднують офлайн-участь з онлайн-підключенням іноземних партнерів. Це дозволяє українським компаніям підтримувати міжнародну присутність навіть за умов обмеженого авіасполучення. Паралельно зростає попит на освітні бізнес-заходи, спрямовані на підвищення кваліфікації, цифрову трансформацію та ефективне управління в умовах невизначеності.

Серед позитивних тенденцій варто відзначити орієнтацію на сталий розвиток. В умовах енергетичних викликів та екологічної свідомості дедалі більше українських готелів і конференц-майданчиків переходять на енергоефективні технології, впроваджують сортування відходів, підтримують соціальні ініціативи. Це відповідає міжнародним ESG-стандартам і підсилює імідж України як сучасної, відповідальної держави.

За даними профільних агентств, структура попиту на бізнес-туризм в Україні відповідає світовим тенденціям із певними особливостями. Найбільшу частку становлять корпоративні події (35%), бізнес-форуми і конференції (30%), а також освітні заходи (20%). Решта 15% припадає на виставки, ярмарки та партнерські зустрічі (див. табл. 1) [5].

Таблиця 1. Структура попиту на бізнес-туризм в Україні (2024 р.)

Тривалість бізнес-подорожей в Україні зазвичай не перевищує 2-3 днів, а рівень витрат на одного учасника суттєво варіюється залежно від типу подорожі, формату заходу та індивідуальних потреб. Загалом, ці витрати знаходяться у помірних межах, що відображає специфіку внутрішнього ринку та економічні умови країни.

Попри певні виклики, український бізнес-туризм є важливим чинником економічного розвитку. Він стимулює зайнятість, формує попит на транспортні, готельно-ресторанні та ІТ-послуги, а також сприяє розвитку міжнародного партнерства.

Галузь виконує також репутаційну функцію: завдяки міжнародним подіям Україна позиціонує себе як активного учасника світового бізнес-простору, здатного організовувати високоякісні заходи навіть у складних умовах. Перспективи розвитку бізнес-туризму в Україні тісно пов’язані з післявоєнною відбудовою, оновленням транспортної інфраструктури, залученням інвестицій і підвищенням безпеки подорожей.

Таким чином, сучасний бізнес-туризм - і в світі, і в Україні - проходить етап структурного оновлення, що визначається цифровізацією, екологізацією, персоналізацією сервісів та адаптацією до нових соціально-економічних умов. В українських реаліях цей процес набуває особливої ваги, поєднуючи економічні інтереси з викликами відбудови країни, демонструючи гнучкість, інноваційність і потенціал інтеграції у світовий MICE-простір.

Список використаних джерел

1. OECD Tourism Trends and Policies 2024. URL: https://www.oecd.org/en/publications/2024/07/oecd-tourism-trends-and-policies-2024_17ff33a3.html.
2. Business Travel Market Trends. URL: https://www.marketresearchfuture.com/reports/business-travel-market/market-trends.
3. 2025 GBTA Business Travel Index Outlook. URL: https://gbta.org/research/2025-business-travel-index-outlook-bti/.
4. Tech & AI Insights. URL: https://www.mckinsey.com/business-functions/mckinsey-digital/our-insights.
5. Плани та звіти діяльності ДАРТ. URL: https://www.tourism.gov.ua/plans-and-report.